Фізична культура і спорт/2. Розвиток фізичної культури і спорту в сучасних умовах.

Козлова Т.Г., Гаврилова Н.Є.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Аутотренінг як засіб для відновлення фізичного та психоемоційного стану студентів на заняттях з фізичного виховання відділення «шейпінг»

Як показує практика, фізичне самопочуття людини тісно пов’язане зі станом її психіки. Зберігати стан психіки у рівновазі і жити у гармонії з навколишньою дійсністю виявляється головною її потребою. Життя людини проявляється двома формами активності: поведінкою (зовнішні прояви системи рухових реакцій організму людини на дії об’єктивного світу) та діяльністю (взаємодія з об’єктивним світом, у процесі якої людина свідомо намагається досягти поставленої мети). Саморегуляція поведінки і діяльності є однією з важливих функцій психіки людини [4, 5].

Сучасній студентській молоді властива загальна емоційна напруженість, яка залежить від стилю їх життя і викликана навантаженнями навчальної діяльності, що виявляється в тривожності, підвищенні неконтрольованої агресивності, замкнутості, швидкій стомлюваності. Тому дослідження проблеми регуляції психоемоційних станів студентів є актуальним завданням, оскільки від його вирішення залежить ефективність навчальної діяльності у вищому навчальному закладі, а головне – здоров’я нації.

Більшість студенток, що займаються на відділенні «шейпінг» виявляються фізично непідготовленими, тому до фізичних навантажень і відновлення приділяється велика увага. Виходячи з цього вважають за необхідне включати в систему оздоровчих тренувань шейпінгом неспецифічні засоби, що несуть антистресовий вплив після фізичних навантажень. До них відноситься і аутотренінг, як оздоровчий психофізичний тренінг (ОПФТ), заснований на використанні ефекту компліментарності впливів ментального і фізичного тренувань для підвищення адаптаційного потенціалу та розширення сфери ціннісних орієнтацій за умови одночасної персоніфікації тренувальних програм (ментальних – психічна релаксація і фізичних – м’язова релаксація) [1, 2, 3]. Психічна релаксація охвачує сферу, пов’язану зі специфічними процедурами впливу людини на саму себе.

Як один з механізмів саморегуляції особистості, аутотренінг широко використовується у спортивній діяльності і виконує наступні завдання:

- регуляція функціонального стану організму;

- регуляція різних психічних станів;

- мобілізація фізіологічних і психічних резервів людини;

- емоційно-вольова підготовка людини до відповідної діяльності;

- зняття нервово-емоційного напруження;

- розвиток пізнавальних процесів – уваги, пам’яті, мислення, зміна мотивації і самооцінки тощо.

Отже, аутотренінг має корегуючий ефект на фізичний та психоемоційний стан студенток: знижує рівень нервово-психічної напруги, зменшує стан психічної пригніченості, сприяє ефективному відновленню працездатності. Аутотренінг застосовується після аеробних навантажень у заключній частині заняття з метою забезпечення поступового зниження функціональної активності організму і корекції психоемоційного стану. При цьому відзначають необхідність суворої регламентації та наукового обґрунтування його використання в системі оздоровчих занять.

В процесі занять шейпінгом велике значення має педагогічний контроль за станом тих, хто займається, який здійснюється на основі педагогічних спостережень за реакцією організму на навантаження, визначення ступеню втоми за зовнішніми ознаками [5], вивчення стабілізації спортивних результатів, залежності кожної фази від режиму навантаження, балансування роботи і відпочинку тощо.

Мета дослідження: спостереження впливу аутотренінгу на фізичний та психоемоційний стан студенток I-II курсів відділення „шейпінг” НТУУ „КПІ” на заняттях з фізичного виховання.

Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, анкетування, методи математичної статистики.

Результати дослідження. Дослідження проводилося на базі спортивного комплексу НТУУ „КПІ” відділення „шейпінг”. В ньому приймали участь дві групи студентів (експериментальна = 20 чол.; контрольна = 20 чол.), всього 40 студенток НТУУ «КПІ» різних факультетів I-II курсів, які відносяться до основної та підготовчої груп за станом здоров’я. Впродовж I семестру (вересень-грудень) у заключну частину заняття з шейпінгу в експериментальній групі впроваджувався аутотренінг, як засіб для відновлення фізичного та психоемоційного стану студентів.

Заняття у контрольній групі проводились згідно з робочою програмою відділення «шейпінг». В заключну частину за програмою входили вправи на гнучкість, увагу та координацію, розслаблення м’язів, відновлення дихання тощо.

Для визначення відновлення фізичного стану на початку та в кінці кожного заняття в обох групах вимірювалась ЧСС, а для визначення психоемоційного стану на початку (вересень) та кінці (грудень) експерименту студентам було запропоноване нами складене анкетування яке включало в себе 15 запитань. Також на заняттях проводилось педагогічне спостереження за реакцією організму на навантаження, визначення ступеню втоми та відновлення за зовнішніми ознаками.

Аналіз поточних результатів показав, що відновлення фізичного стану у студентів обох груп відбувалось майже на одному рівні. Це свідчить про адекватність обраних засобів для переслідування головної мети заключної частини заняття з фізичного виховання – поступового зниження функціональної активності організму студентів і приведення його у відносно спокійний стан (майже до початкового рівня). Проте психоемоційний стан у студенток експериментальної групи значно покращився після проведених аутогенних тренувань. Анкетні дані свідчать, що у них значно підвищилась емоційна стійкість, самовладання, впевненість у своїх силах, самооцінка; понизилась тривожність, ранимість, нервозність на відміну від студентів контрольної групи.

Висновки:

1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що аутотренінг, як один з механізмів саморегуляції особистості широко використовується у спортивній діяльності і має корегуючий ефект на фізичний та психоемоційний стан людини: знижує рівень нервово-психічної напруги, зменшує стан психічної пригніченості, сприяє ефективному відновленню працездатності.

2. Результати дослідження показали, що аутотренінг, як засіб для заспокоєння організму після фізичних навантажень сприяє поступовому зниженню функціональної активності організму студенток і приводить його у спокійний стан (відновлення до початкового рівня).

3. Аутотренінг, як оздоровчий психофізичний тренінг (ОПФТ) на відміну від інших засобів відновлення, значно сприяє регуляції рівня нервово-психічної та емоційної напруги, зменшує стан психічної пригніченості (тривожності, ранимості, нервозності), сприяє підвищенню самооцінки студенток, впевненості у своїх силах.

Література:

1. Баландин В.И. Новый подход научно-методического обеспечения подготовки высококвалифицированных спортсменов – ментальный тренинг для повышения соревновательной надежности / В.И. Баландин, П.В. Бундзен // Моделирование спортивной деятельности в искусственно созданной среде (стенды, тренажеры, имитаторы): (материалы конф.). – М., 1999. – С. 261-264.

2. Бундзен П.В.Система психотренинга и психопрофилактики «Ментальный тренинг» / П.В. Бундзен, М.А. Бендюков, А.И. Кирюшин // Вестник спортивной медицины России. – № 1-2. – 1994. С. 35-38.

3. Вайник Г.А. Психофизическая тренировка как фактор укрепления здоровья женщин // Здоровье и физическое состояние населения России на рубеже XXI века. – М., 1994. – 15 с.

4. Гогунов Е.Н. Психология физического воспитания / Е.Н. Гогунов, Б.И. Мартьянов. – М.: Аздат. центр «Академия», 2000. – 288 с.

5. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры (обобщающие основы теории и методики физического воспитания; теоретико-методические аспекты спорта и профессионально-прикладных форм физической культуры). – М.: ФиС, 1991. – 543 с.