Секція: фізична культура і професійний спорт.

Підсекція: фізична культура і спорт:

проблеми, дослідження, пропозиції

Петренко В.І., Петренко І.І.

Житомирський державний технологічний університет

Особливості фізичного виховання студенток з послабленим здоров’ям

Постановка проблеми та аналіз останніх публікацій. З кожним роком збільшується кількість осіб, які мають відхилення в стані здоров’я. Особливо велике занепокоєння викликає погіршення стану здоров’я студентської молоді. В цих умовах великої уваги вимагає організація і методика використання оздоровчих технологій під часу проведення занять з фізичного виховання із студентами, які мають ті чи інші відхилення в стані здоров’я. [1, 2, 3, 4 і ін.].

Вивчення сучасного способу проведення занять із студентами спеціальної медичної групи дозволяє рекомендувати зокрема такі підходи: підвищувати рухову активність через впровадження додаткових самостійних занять [6, 7]; покращувати загартованість за рахунок круглорічного проведення занять на свіжому повітрі [4, 7]; використовувати вправи на витривалість, гнучкість, динамічну і статистичну силу, спритність, на розслаблення м’язів, спеціальні дихальні вправи [5, 6, 7]; застосовувати оздоровчий біг у чергуванні з ходьбою [4]; сприяти розширенню арсеналу фізичних вправ шляхом включення в програму занять вправ на тренажерах, рухливих і спортивних ігор [6 ]; застосовувати музичний супровід [5] і ін.

Проте, прогрес в науково-методичному, організаційному, матеріально-технічному забезпеченні вимагає не тільки нових підходів в організації і проведенні фізичного виховання із студентами з вадами здоров’я, але й уточнення та доповнення існуючих.

Мета та організація дослідження. Основною метою дослідження було вивчити та проаналізувати досягнення в цій проблемі, розробити рекомендації щодо вдосконалення методики фізичного виховання студентів спеціального медичного відділення.

Виклад основного матеріалу. Дослідження проводили серед студенток Житомирського державного технологічного університету. В експерименті брали участь 68 студенток першого курсу, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи.

Більше 42 % з них страждали захворюваннями серцево-судинної системи й органів дихання, 22 % – розладами шлунково-кишечного тракту, 24 % – міопією, 12 % – порушеннями опорно-рухового апарату та іншими захворюваннями.

Наведені показники наближені до тих, що представлені у численних фахових наукових публікаціях, отриманих у провідних ВНЗ України та державних нормативних документах, де висловлюється обґрунтоване занепокоєння з приводу невтішного стану здоров’я сучасної студентської молоді, невирішеності багатьох питань, пов’язаних із поліпшенням викладання фізичного виховання як навчальної дисципліни, покликаної формувати у студентів потребу до активної рухової діяльності [2, 4].

Вважаємо, що зростання кількості студентів спеціальної медичної групи обумовлене погіршенням стану здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл, що пов’язано з недостатньою увагою їхнього керівництва до навчального предмету “Фізична культура”.

Регламентований характер навчальних занять із фізичного виховання (орієнтація на загальну фізичну підготовку), не дозволяє враховувати фізкультурно-спортивні інтереси і потреби особистості, привів до зниження рухової активності студентів. І як наслідок, біля 28 % студентів відзначили своє відношення до занять фізичними вправами як негативне. Крім цього, кількісний показник студентів-першокурсників, які віднесені за станом здоров’я до спеціальної медичної групи, за даними медичного обстеження, значно зріс (з 10 % до 16,6 %) в порівнянні з минулими роками, а звільнених – з 2,1 % до 3,4 %.

Враховуючи таку ситуацію, на кафедрі фізичного виховання розроблена нова навчальна програма на основі використання технологічних інновацій, які передбачають вільний вибір виду рухової активності і забезпечують реалізацію диференційованого і індивідуального підходу до особистості з урахуванням фізкультурно-спортивних інтересів, стану здоров’я, рівня загальної і спеціальної фізичної підготовленості.

Так, в підготовчій частині заняття ми виконуємо комплекси дихальної гімнастики. Всі рухи м’які, без напруження, плавні, повільні, робиться акцент на розслаблення зв’язок і м’язів. Комплекси доступних вправ супроводжуються спеціально підібраною музикою, яка створює відповідний емоціональний настрій. Підбираємо такі музичні твори, які подобаються студенткам та відповідають структурі фізичних вправ.

В основній частині, яка займає 80-85 % заняття, виконується одне або декілька виховних і практичних занять вибіркового і комплексного направлення та специфічні вправи для даної патології. Половину часу основної частини виділяємо на тренувальні заняття альтернативними видами спорту. В основі розподілу студенток на підгрупи враховуємо характер захворювання і рівень фізичної підготовленості, бажання займатися тим чи іншим видом спорту та наявність необхідної матеріальної бази.

Заключна частина заняття включає в себе оздоровчу ходьбу, дихальні вправи, вправи на розслаблення м’язів.

Так, студентки групи “А’’ проявили бажання займатися оздоровчою аеробікою. Встановлено, що аеробіка, шейпінг, степ-аеробіка у дівчат займає одне із перших місць. Вони хотіли б за допомогою занять оздоровчою аеробікою зменшити кількість жирових відкладень, мати гарну жіночу фігуру, та підвищити функціональні можливості організму. Саме поєднання ходьби, бігу і стрибків під час таких занять дають великий тренувальний і профілактичний ефект для хворих серцево-судинними захворюваннями і захворюваннями легенів, ендокринної системи.

Аналогічна структура мотивів характерна для студенток групи “Б’’, де

вони вибрали ігрові види спорту (настільний теніс, бадмінтон). У числі мотивів вибору називали формування фізичних здібностей, а також інтересу до цих видів спорту та розвиток навиків рухової діяльності, які можуть бути їм в нагоді у майбутній трудовій діяльності. Необхідно відзначити, що рухливі і спортивні ігри характерні для студенток із захворюваннями черевної порожнини, шлунку, жовчного міхура і є добрим засобом фізичного розвитку, нормалізації психоемоційного стану, удосконалення координації рухів.

Мотиви розвитку спеціальних рухових навичок переважали в групі “В” з захворюваннями і анатомічними дефектами опорно-рухового апарату: сколіози, порушення постави, плоскостопія. Студентки цієї групи вибрали заняття на тренажерах - це, перш за все, вправи в положенні лежачи на спині, животі, стоячи на колінах і четвереньках; вправи для зміцнення м’язів методом повторних навантажень на біговій доріжці, велотренажері тощо. Аналізуючи мотиви, з’ясували, що заняття на тренажерах у них займає одне із перших місць і основним мотивом є розвиток сили, спеціальних навичок та отримання заліку з фізичного виховання.

Кожна студентка отримує карточку-завдання з різноманітними фізичними вправами для індивідуального виконання. За бажанням вона може отримати нову карточку з більш складним завданням. Оцінка функціональних змін в організмі студенток фіксується в картках індивідуальної фізичної підготовленості.

Використання індивідуальних завдань дозволяє викладачу проводити психолого-педагогічне тестування студенток щодо їх сумісності (симпатій та антипатій, задоволення партнерів один одним за певних енергетичних витрат). Врахування такого нововведення підвищує працездатність і знімає масу негативних реакцій у студенток під час занять у групі. Так, вправи в парах виконуються постійно двома студентками, які найбільш позитивно відносяться одна до одної, із задоволенням і бажанням надають допомогу одна одній. Склад 2-4 особи є найбільш оптимальним в даному варіанті. При таких постійних групах за кількістю студенток (залежно від рішення завдань заняття) майже повністю виключаються небажані явища в процесі колективного навчання, економиться час на додаткові перешикування, що сприяє більшій самоорганізації студентів у спеціальних медичних групах.

Заняття з фізичного виховання, які проводилися за розробленою нами методикою, виявили позитивний вплив на організм студенток із послабленим здоров’ям. За два навчальних роки у студенток, які займалися в експериментальних групах, відбулися більш чітко виражені, статистично достовірні зрушення в показниках фізичного розвитку, фізичній підготовленості, руховій активності і фізичній працездатності.

В контрольних випробовуваннях за період експерименту результати покращилися в середньому з бігу на 30 м на 0,8 с, в контрольній групі на 0,2 с; в стрибках у довжину з місця на 20,2 см, в контрольній групі на 10,6 см; в підніманні тулубу за одну хвилину відповідно на 6 раз і на 2 рази, в згинанні і розгинанні рук в упорі лежачи на гімнастичній лаві на 5 і 1,5 разів.

Впродовж навчального року студентки експериментальної групи менше хворіли гострими респіраторними захворюваннями в порівнянні із студентками контрольної групи.

У процесі проведеного дослідження виявлено, що студентки експериментальних груп в кінці дворічного циклу занять за основними тестовими показниками фізичної підготовленості наблизилися до показників практично здорових одноліток основної групи.

Висновки. Розроблена нами навчальна програма з використанням альтернативних фізкультурно-оздоровчих технологій показала більш високу ефективність (в порівнянні з традиційною системою) реалізації основних завдань фізичного виховання в вузі. Головний її підсумок – позитивні зрушення у студенток в формуванні потреби фізичного самовдосконалення.

Подальші дослідження плануємо провести в напрямку вивчення інших проблем організації занять з фізичного виховання із студентами спеціальної медичної групи.

Література:

1. Булич Э.Г. Физическое воспитание в спецыальных медицинских группах: Учебное пособие для техникумов / Э.Г. Булич – М.: Высшая школа, 1986. – 255 с.

2. Гребняк Н.П. Медико-физиологические и педагогические основы физического воспитания студентов: Учебное пособие / Н.П. Гребняк, В.П. Гребняк, А.Г. Рыбковский. – Донецк: ДонНТУ, 2006. – 390 с.

3. Довженко Л. Взаємозв’язок фізичного здоров'я з морфо функціональним статусом, фізичною працездатністю і підготовленістю студентів / Л. Довженко // Молода спортивна наука України: Зб. наук. Праць у галузі фізичної культури та спорту. – Львів, 2006. – Вип.10. – Т 1. – С. 218-223.

4. Дубогай О.Д. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи: Навчальний посібник / О.Д. Дубогай, В.І. Завацькуий В.І., Ю.Д. Короп. – Луцьк: Настир’я, 1995. – 220 с.

5. Естратов П.И. Динамика показателей физической и умственной работоспособности у студентов СМГ в годичном цикле занятий физическим воспитанием. / П.И. Естратов, Н.А. Левчук, Ю.Е. Ободенко, Г.А. Ничепарук // Міжн. наук. практ. конф. “Фізична культура, спорт та здоров’я нації “ К-Вінниця, 1988. – Ч. 1. – С.41-42.

6. Магльований А.В. Оптимізація функціонального стану студентів з відхиленнями в стані здоров’я засобами фізичного виховання / А.В. Магльований, М.М. Мізеров, А.А. Парохоров, Л.П. Слюсар // Третя Всеукр. наук.- практ. конф. “Роль фізичної культури в здоровому способі життя“. – Львів, ЛДМІ, 1997. – С. 139-141.

7. Молоткова В.И. Роль физического воспитания в медико-функциональной реабилитации студентов СМГ / В.И. Молоткова, В.Ф. Грушевская, А.М. Ефименко, Э.Й. Яцкевич, В.Н. Коновальчук //Всеукр. нак.-практ. конф. “Актуальні проблеми физичного виховання в вузі”. – Донецьк, 1995. – Ч.1. – С.76-77.

Авторська довідка

Петренко Іван Іванович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичного виховання Житомирського державного технологічного університету. м. Житомир, вул. Черняховського, 103.

Тел. / факс (0412) 24-14-22

Домашня адреса: 10020, м. Житомир, м-н Визволення 1, кв. 72.

Петренко Іван Іванович.

Тел. (0412) 26-04-64. (063) 870-97-79

Петренко Володимир Іванович, викладач кафедри фізичного виховання Житомирського державного технологічного університету.

м. Житомир, вул. Черняховського, 103.

Тел. / факс (0412) 24-14-22

Домашня адреса: 10020, м. Житомир, м-н Визволення 1, кв. 72.

Петренко Володимир Іванович.

Тел. (0412) 26-04-64