Селезньова Ю.А., Гей Г.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановского

ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА НА ОХОРОНУ ПРАЦІ

На сьогодні, в умовах ринкової економіки важливе місце в охороні праці займає її економічний аспект. Це пояснюється тим, що значний вплив на економічні та на соціальні результати виробництва здійснюють заходи з поліпшення умов охорони праці. Велика частина витрат українських підприємств спрямовується саме на пільги та компенсації, пов’язані з небезпечними умовами праці, відшкодування наслідків несприятливих умов праці, ніж на техніку безпеки, заходи запобігання виробничого травматизму та нормалізацію умов праці. Економічне обґрунтування свідчить про те, що доцільнішим для підприємства є спрямовувати кошти на поліпшення умов праці, профілактику нещаснихвипадків і професійних захворювань.

Різним аспектам здійснення витрат на охорону праці присвячені роботи таких вчених як:. Дяченко М.Н., Падюка М.В., Москальова, В. М., Солодчук Л.С., Геврик Є.О., Акимова Т.А. та інші. Проте особливості здійснення економічних витрат з охорони праці залишаються розкритими недостатньо і потребують додаткового розгляду.

З цього приводу метою роботи є розгляд здійснення витрат стосовно охорони праці з економічної точки зору.

В процесі організації виробничого процесу є необхідним здійснення витрат на охорону праці підприємством. Для визначення доцільності та результативності здійснення заходів з охорони праці необхідно розрахувати показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони. Він визначається як відношення розміру річної економії від поліпшення умов і безпеки праці до суми вкладень підприємства в охорону праці [2, с. 78].

Можна застосовувати дві методики розрахунку економії від поліпшення умов і охорони праці при визначенні ефективності витрат підприємства на охорону праці:

1. За економічними показниками, представленими у звітності підприємства(форма № 1-ПВ (умови праці), № 1-УБ (відомча), № 7-тнв та інші);

2. За показниками, що ґрунтуються на зіставленні зміни основних соціально – економічних результатів за певний період (зменшення рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, зменшення плинності кадрів) [3, с.420].

Витрати підприємства на охорону праці поділяються на 3 групи :

- витрати на пільги і компенсації за шкідливі умови праці (додаткові відпустки, скорочений робочий день, лікувально-профілактичне харчування, отримання молока чи інших рівноцінних продуктів, підвищені тарифні ставки, доплати за умови та інтенсивність праці, пенсії на пільгових умовах);

- витрати на ліквідацію наслідків аварій на виробництві (вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будівель, витрати на врятування потерпілих, розслідування нещасних випадків, виплати зарплати і доплати за час простою, вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, машин і механізмів, будівель і споруд, вартість підготовки чи перепідготовки працівників замість вибулих внаслідок загибелі чи інвалідності);

- витрати на штрафні санкції (за недотримання нормативних вимог, за порушення вимог законодавства, за час вимушеного простою через небезпечність виконання робіт та через припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці, за недотримання договірних зобов'язань з іншими підприємствами, за ураження населення, житлового фонду, приватного майна та забруднення довкілля, за несвоєчасну сплату страхового внеску, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування про кількість працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), річну суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства або його ліквідацію) [1, с.125]

Отже, покращення умов праці, підтримання на належному рівні шкідливих та небезпечних чинників виробничого середовища, зниження показників виробничого травматизму та професійної захворюваності супровджується понесенням значних витрат. Економічна ефетивність здійснюваних заходів залежить від співвідношення покращення умов праці (оцінених у грошовому виразі) та суми витрат підприємства на охорону праці. Як результат, зростає період професійної активності працюючих, зростає продуктивність праці, скорочуються видатки, пов'язані з виробничим травматизмом та професійною захворюваністю, скорочуються видатки на пільги та компенсації.

Література:

1. Дяченко М.Н. Економічні аспекти охорони праці // Науковий вісник КУЕІТУ. – 2011. – №4. – С.124 – 126.

2. Падюка М.В. Економічна ефективність здійснення заходів з охорони праці // Науковий вісник. – 2011. – №2. – С.77 – 79.

3. Москальова, В. М. Основи охорони праці : підручн. − К. : Професіонал, 2005. − 672 с.