*111373*

Семенова А.О.

Науковий керівник: Кореніцина Т.В.

 

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла

Туган-Барановського, Донецьк

 

РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ ТА УПРАВЛІННЯ

               Ринкові умови діяльності підприємств потребують прийняття оптимальних управлінських рішень щодо визначення обсягів виробництва, обрання цільових ринків реалізації продукції, забезпечення прибуткової діяльності та стабільного фінансового стану підприємства,  що передбачає оптимальне поєднання та ефективне використання всіх ресурсів підприємства. У сучасних умовах механізм управління ресурсним потенціалом підприємств не повністю відповідає завданням підвищення ефективності їхньої роботи, отримання високих остаточних результатів, подальшого розвитку. Особливої актуальності ця проблема набуває через обмеженість самих ресурсів, що зумовлює необхідність постійного пошуку шляхів повнішого їхнього використання.

              Метою цієї роботи є дослідження поняття та сутності ресурсного потенціалу підприємства та аналіз управління.

В умовах обмеженості ресурсів в країні саме внутрішній потенціал підприємства необхідно вважати головним ресурсом його розвитку. Забезпечення ефективного використання і подальшого нарощування ресурсного потенціалу має стати одним з головних пріоритетів діяльності як керівництва

підприємства, так і усіх його підрозділів.

            Ресурсний потенціал підприємства –  це сукупність взаємопов'язаних

ресурсів,  які використовуються для виробництва продукції. Величина цього

потенціалу визначається обсягом окремих видів ресурсів  (земельних, матеріальних і трудових), які перебувають у розпорядженні підприємства.

            Проблеми формування та використання ресурсного потенціалу досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені Л. Абалкін, В. Авдєєнко, Р. Акбердін,  В. Андрійчук, Р. Білоусов, Г. Бабков, П. Борщевський, І. Бузько, Ю. Василенко, С. Волощук,  Е. Горбунов, В. Гончаров,  А. Задоя,  А. Ігнатовський,  Р. Колосова,  О. Коренков,  В. Котлов,  Н. Краснокутська,  Г. Мельничук,  М. Кучеров,  О. Олексюк,  І. Ступницький,  І. Фаріон,  О. Федонін,  Е. Фігурнов,

С. Хейнман, Д. Черніков, В. Шиян, С. Шкарабан та інші.

На сьогодні розрізняються дві ресурсні позиції щодо концепції потенціалу. Перша – ресурсно-виробничий потенціал являє собою сукупність ресурсів без врахування їх взаємозв'язків і участі в процесі виробництва. Так,

Л.І. Абалкін рахує, що потенціал є узагальнена характеристика ресурсів. Як

"кількість і якість ресурсів, які є в наявності в тій чи іншій господарській системі" – розуміє ресурсно-виробничий потенціал (РВП) І.І. Лукінов. На думку Д.А. Черникова, РВП характеризується "сукупністю ресурсів без врахування реальних взаємозв'язків, які складаються в процесі виробництва". [1, c.56-59]

Особливістю другої ресурсної позиції є трактування РВП як сукупності, ресурсів, які здатні виробляти певну кількість матеріальних благ, наприклад, Е.Б. Фігурнов рахує, що ресурсно-виробничий потенціал "характеризує ресурси виробництва, кількісні і якісні їх параметри, які визначають максимальні можливості суспільства по випуску матеріальних благ в кожний даний момент". На думку Д.К. Шевченко, ресурсний потенціал являє собою "сукупність виробничих ресурсів, об'єднаних в процесі виробництва, які мають потенційні можливості в області виробництва матеріальних благ і послуг". [2, c. 43-44]

           Вивчення ресурсного потенціалу підприємства є необхідною складовою та передумовою формування стратегії  (стратегічних альтернатив)  його розвитку. Коло визначень ресурсного потенціалу підприємства дуже широке – від надзвичайно вузького його розуміння як річного обсягу виробництва продукції до таких загальних категорій, як соціально-економічна система [3,

с. 6]. Його розглядали як елемент виробничих відносин щодо використання

здатності трудових ресурсів до створення матеріальних благ,  як сукупність

наявних ресурсів для досягнення поставленої мети,  як максимально можливий обсяг матеріальних благ та послуг, який можна отримати за умови оптимального використання наявних ресурсів,  як реальну чи ймовірну здатність виконати цілеспрямовану роботу та ін. На думку С. Сердака, ресурсний потенціал підприємства –  це сукупність матеріальних,  нематеріальних,  трудових,  фінансових ресурсів, зокрема здатність робітників підприємства ефективно використовувати названі ресурси для виконання місії, досягнення поточних та стратегічних цілей підприємства. [4, с. 84-87]

            Проаналізувавши основні поняття, можна зробити висновок, що все викладене вище дає змогу всебічно охарактеризувати функціональні складові ресурсного потенціалу підприємства, зробити висновки щодо їхньої ролі,  оптимізації обсягів та необхідності врахування особливостей формування та використання у процесі стратегічного управління підприємством.

 

Література:

1.     «Логика экономического роста» Л.И. Абалкин - М.: Институт экономики РАН 2002 г – 228 с.

2.     Підлісецький Г.М. Підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств / Г.М. Підлісецький // Економіка АПК. – 2008. – № 5. – С. 65-66.

3.     Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка : навч. посібн. / Н.С. Краснокутська. – К. : Вид-во ЦНЛ, 2005. – 352 с.

4.     Сердак С.Е. Принципи ефективного управління ресурсами суб'єктів господарювання / С.Е. Сердак // Академічний огляд. – 2008. – № 2. – С. 83-88.