*112583*

Економічні науки / Регіональна економіка

Ховрак І.В., Беліменко А.О.

КрНУ імені Михайла Остроградського, Україна

ОЦІНКА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ

В ХХІ ст. демографічний чинник є одним із визначальних для забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів. Найгострішими проблемами сучасної демографічної ситуації в Україні є: процеси депопуляції та старіння населення, збільшення захворюваності, зростання дитячої смертності, суттєві зміни у статевовіковій структурі, зниження зайнятості та зростання безробіття, масштабний міграційний відплив працездатного населення, зниження рівня життя тощо. Вирішення зазначених проблем є найактуальнішим завданням українського суспільства, що потребує посиленої уваги та цілеспрямованого комплексного впливу державних та регіональних органів влади на відповідні процеси. Варто відмітити зростання інтересу серед вітчизняних науковців до дослідження проблематики демографічних процесів [1-5]. Також головні проблеми, пов’язані з демографічною кризою, розглядаються на рівні Кабінету Міністрів та Верховної Ради (Стратегія демографічного розвитку в період до 2015 року – викладено положення щодо подолання негативних тенденцій демографічної ситуації).

Тому метою дослідження є оцінка впливу демографічних процесів на стан Центрального економічного району й визначення основних важелів регулювання цими процесами.

Регіональна диференціація демографічної ситуації в Україні зумовлена дією природних, історичних, економічних, політичних факторів тощо. Наприклад, Центральний економічний район займає центральне географічне положення в межах України і є єдиним районом, котрий займає повністю внутрішнє положення в державі. За територіально-адміністративним устроєм в межах району налічується 41 район, 28 міст, 42 селища міського типу та 1820 сільських населених пунктів (табл. 1) [6]. Площа району – 45,5 тис. км² (7,5% площі держави), населення – 2279,7 тис. осіб (5 % населення України) (табл. 2) [6]. Середня густота населення в Центральному економічному районі значно нижча за середню в Україні (понад 51 особа на 1 км2): в Черкаській області – 62,4 особи на км2, у Кіровоградській – 41,7 особи на км2 (одна з найменших в Україні). Рівень урбанізації в обох областях менший за середній в Україні – 62,1 % у Кіровоградській та 56,2 % – у Черкаській. Українці в районі становлять близько 91,5 % усього населення. Крім них, здебільшого у великих містах проживають росіяни, білоруси, а також поляки, євреї, болгари, молдавани, німці тощо.

Таблиця 1

Адміністративно-територіальні одиниці Центрального району, 01.01 2012 р.

 

Райони

Міста

з них міста спец. статусу, обласного значення

Райони в містах

Селища міського типу

Сільські ради

Сільські населені пункти

Україна

490

459

180

114

885

10278

28450

Кіровоградська

21

12

4

2

27

376

996

Черкаська

20

16

6

2

15

525

824

Таблиця 2

Наявне населення Центрального району, тис. осіб (станом на 1 січня кожного року)

Роки

Україна

Кіровоградська область

Черкаська область

Все населення

2008

46372,7

1039,7

1315,5

2009

46143,7

1027,0

1304,3

2010

45962,9

1017,8

1295,2

2011

45778,5

1010,0

1285,4

2012

45633,6

1002,4

1277,3

Міське

2008

31668,8

637,7

730,0

2009

31587,2

631,7

726,8

2010

31524,8

627,9

724,1

2011

31441,6

625,4

720,8

2012

31380,9

622,9

718,4

Сільське

2008

14703,9

402,0

585,5

2009

14556,5

395,3

577,7

2010

14438,1

389,9

571,1

2011

14336,9

384,6

564,6

2012

14252,7

379,5

558,9

Здійснений аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміки протягом останніх років свідчить про наявність в Україні та в Центральному економічному районі збереження тенденцій скорочення чисельності населення. За

даними Державного комітету статистики [6], станом на 1 січня 2012 р. в Україні чисельність наявного населення становила 45633,6 тис. осіб, що на 739,1 тис. осіб (1,6 %) менше порівняно з 2008 р.; в Центральному районі чисельність населення зменшилась на 75,5 тис. осіб (3,2 %) за відповідний період. Проте гострою проблемою є не стільки зменшення чисельності населення, скільки трансформація його вікової структури, зокрема зростання питомої ваги осіб старших вікових груп.

Також варто відмітити, що в структурі наявного населення України переважну частку займає міське населення, питома вага якого щороку підвищувалась та досягла рівня 59,5 % в 2012 р. Тоді як, чисельність та питома вага сільського населення має тенденцію до зниження за весь період досліджень. В Центральному районі частка міського населення складає 58,8 %. Найбільша народжуваність, протягом досліджуваного періоду, була зареєстрована в 2009 р. і становила: Кіровоградська обл. – 966 осіб, Черкаська обл. – 1107 осіб. Також варто відмітити високі показники смертності дітей віком до 1 року, так у 2008 р. померло 16 дітей в Черкаській області та 13 в Кіровоградській (табл. 3) [6].

Таблиця 3

Кількість народжених і померлих Центрального району, осіб  (на 1 січня кожного року)

Роки

Україна

Кіровоградська область

Черкаська область

Народжені

2008

41855

806

1105

2009

42015

966

1107

2010

39253

847

1015

2011

41078

956

977

2012

41317

928

1004

Померлі

2008

78929

2061

2445

2009

70788

1748

2188

2010

63895

1576

1956

2011

61034

1595

1796

2012

59381

1595

1780

Природній приріст

2008

-37074

-1255

-1340

2009

-28773

-782

-1181

2010

-24642

-729

-941

2011

-19956

-693

-819

2012

-18064

-667

-776

Кількість померлих у віці до 1 року

2008

450

13

16

2009

424

9

6

2010

374

9

7

2011

402

9

13

2012

396

11

10

Міграційний рух населення Центрального району викликаний чинниками економічного, демографічного, політичного, екологічного характеру. Припинити чи обмежити міграційні потоки майже неможливо, про що свідчить практика таких країн, як США, Франція, Голландія [5, с. 58]. Визначальним чинником внутрішньо регіональних та міжрегіональних міграційних процесів є близьке розташування до столиці [1, с. 198-199]. Так, число вибулих в Кіровоградській обл. перевищує число прибулих (табл. 4), а в Черкаській навпаки число прибулих перевищує число вибулих. Найбільша в Кіровоградській обл. кількість прибулих була зареєстрована в 2011 р. (952 особи), а в Черкаській – 2008 р. (1687 осіб). На 1 січня 2012 року було зареєстровано найбільший приріст зовнішньої міграції в кількості 40 осіб в Черкаській обл., та 38 осіб в Кіровоградській (табл. 5).

Таблиця 4

Міграційний рух населення Центрального району в межах України, осіб

(станом на 01.01 кожного року)

 

число прибулих

число вибулих

приріст

2008

2009

2010

2011

2012

2008

2009

2010

2011

2012

2008

2009

2010

2011

2012

Кіровоградська

700

555

793

952

816

938

740

837

990

978

-238

-185

-44

-38

-162

Черкаська

1687

1228

1089

1316

1365

1633

1211

1005

1226

1280

54

17

84

90

85

Таблиця 5

Зовнішня міграція населення Центрального району, осіб

(станом на 01.01 кожного року)

 

число прибулих

число вибулих

приріст

2008

2009

2010

2011

2012

2008

2009

2010

2011

2012

2008

2009

2010

2011

2012

Кіровоградська

28

20

59

25

31

21

19

21

19

14

7

1

38

6

17

Черкаська

61

41

40

42

53

22

21

15

23

13

39

20

25

19

40

 

Варто зауважити, що за умов практичного вичерпання потенціалу демографічного зростання єдиною з можливостей збільшення загальної кількості населення Центрального району повинна стати активна міграційна політика, оскільки міграційний приплив може компенсувати природне зменшення населення і забезпечити збалансування статевовікової структури населення.

Таким чином, на сучасному етапі в Україні та Центральному економічному районі, зокрема, за показниками демографічної ситуації простежуються ознаки глибокої кризи. В результаті проведеної оцінки вважаємо за необхідне здійснювати демографічну політику, спрямовану на досягнення демографічної безпеки шляхом:

- зниження рівня смертності за допомогою реформування системи охорони здоров’я;

- подолання бідності населення та створення умов для забезпечення достатнього рівня життя населення, розвитку трудового потенціалу, недопущення надмірної диференціації населення за рівнем доходів,

- формування привабливого внутрішнього ринку праці;

- удосконалення системи стимулювання роботодавців щодо забезпечення молоді першим робочим місцем;

- збільшення обсягу кредитування на демографічні цілі, зокрема надання пільгових кредитів для молодіжного житлового будівництва;

- здійснення демографічної експертизи законодавчих і нормативних змін, постійного моніторингу демографічних процесів та розробки демографічних прогнозів;

- висвітлення у засобах масової інформації розвитку демографічних, зокрема міграційних, процесів;

- створення умов для повернення працівників-мігрантів шляхом захисту їхніх прав на роботу за кордоном, працевлаштування та започаткування малого бізнесу тощо.

В цілому, подолання існуючої демографічної кризи в Україні можливе лише за умови соціально-економічної стабілізації в країні та формування активної демографічної державної політики.

 

 

 

 

Література:

1. Вертель В.В. Демографічні реалії сучасної України / В.В. Вертель, А.П. Височан // Збірник наукових праць ДЕТУТ. Серія «Економіка і управління». – 2011. – Випуск 18. – С. 190-199.

2. Сиромят С.З. Демографічна ситуація, ринок праці та соціальний захист населення / С.З. Сиромят // Аграрний вісник Причорномор’я. Економічні науки. – 2010. – № 53. – С.118-121.

3. Лук’яненко О.І. Демографічний прогноз як чинник формування стратегії соціально-економічного розвитку регіону / О.І. Лук’яненко, С.О. Тутова // Комунальне господарство міст. – 2010. – № 96. – С. 496-503.

4. Польова Т.В. Аналіз демографічних змін та якості життя населення у сучасній Україні / Т.В. Польова // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – № 2 (6). – С. 165-171.

5. Артеменко А. Харків як Північно-Східний пункт української осі активності міграційних процесів / А. Артеменко // Міграція і толерантність в Україні: зб. ст. / за ред. Я. Пилинського. – К.: Стилос, 2007. – С. 49-59.

6. Матеріали Державного комітету статистики. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/