*112110*

УДК: 311.21

Економічні науки/Математичні методи в економіці

Акулова Т.Г.

Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, Україна

СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИБОРУ АБІТУРІЄНТАМИ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Постановка проблеми. В умовах, коли формування ринкової економіки потребує впровадження новітніх технологій, продуктів та послуг, роль знань стає пріоритетною, оскільки тільки інтелектуальний (творчий труд) дозволяє створити інновацію в усіх областях людської діяльності.

Попит в отриманні молоддю знань породжує пропозицію навчальних закладів у їх наданні. Належному спрямуванні цього попиту сприяє агітаційна робота яку треба постійно вдосконалювати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемою організації та проведення агітаційної роботи займаються багато науковців: Грабовська С.В., Карамуш Л.М., Беккер Е.Г. та інші.

Виклад основного матеріалу. Агітація (лат. agitatio — приведення в рух, спонукання) — найважливіший засіб впливу на свідомість і настрій широких мас, з метою спонукати їх до активності [1]. Агітація – дія, що має на меті переконати в чомусь, спонукати до чогось [2].

В період вступної компанії агітаційна робота перетворюється в жорстоку конкурентну боротьбу між ВНЗ за абітурієнтів. До того ж, до її загострення веде зниження кількості потенційних абітурієнтів не тільки у зв’язку з демографічною кризою, яка склалася, а й зі зростанням прохідного балу сертифікату незалежного тестування зі 124 (у попередніх роках) до 140 (у 2012 р.) за профільним предметом для участі в конкурсі на зарахування до ВНЗ. Також невтішними є дані (на середину лютого) Українського центру оцінювання, за якими менше 50% теперішніх випускників шкіл зареєструвалися для часті у незалежному тестуванні (при завершенні реєстрації до 20 лютого). Тому, для перемоги в цій боротьбі, треба мати та демонструвати значні переваги ВНЗ в порівнянні з іншими.

Метою дослідження є виявлення напрямків вдосконалення агітаційної роботи. З цією метою було проведено (за допомогою анкетування) статистичне дослідження громадської думки студентів І та ІІ курсів СНУ ім. Володимира Даля (249 осіб з факультетів: ТТ, КТ, МК, МН, УП, ЕК, ФН).

Проаналізуємо дані анкетування.

На думку 54,62% респондентів, агітаційна робота в школах (як в місцевих, так і в школах області) представниками ВНЗ проводилася не часто, тому у школярів (особливо в сільській місцевості при відсутності Інтернету) було недостатньо інформації стосовно ВНЗ і спеціальностей.

Стосовно присутності на заходах (днях відчинених дверей), які проводилися ВНЗ з метою залучення абітурієнтів до навчання:

· 45,38% респондентів в цих заходах участі на приймали;

· 34,94% відвідали захід один раз (тобто були в одному ВНЗ);

· тільки 4,8% відвідали три і більше навчальних закладах.

Пріоритетними при виборі вузу були:

· для 42,97% респондентів - рекомендації батьків, які або самі там навчалися, або навчалися їх знайомі, і які гідним чином оцінили якість навчання. Тобто, при проведенні агітаційної роботи треба, в першу чергу, спілкуватися з батьками (шляхом відвідування агітаторами класних (кураторських) годин у навчальних закладах або запрошення їх до заходів у ВНЗ);

· для 30,12% - наявність бюджетних місць на обрану спеціальність, бо не всі батьки можуть дозволити собі платне навчання своїх дітей;

· для 27,31% - перспектива отримання спеціальності, затребуваної на ринку праці;

· для 21,69% - перспектива подальшого працевлаштування;

· для 13,25% респондентів - вартість навчання у (при порівнянні вартості навчання (за однаковими спеціальностями) в СНУ з вартістю навчання в інших ВНЗ нашого міста, тут вона значно вища і це є від’ємним чинником, бо якщо і платити за навчання, то хоча б менше).

Можливістю вступу до декількох ВНЗ і на декілька спеціальностей скористувалися:

· до одного Вузу - 24,9% респондентів, до двох – 33,33%, до трьох – 24,9%, до чотирьох – 9,64, до п’яти – 6,87;

· на одну спеціальність – 9,24% респондентів, на дві – 16,06%, на три – 74,7%.

З одного боку можливість подачі документів в декілька ВНЗ збільшує можливість абітурієнта вступити до виші, але з іншого - дуже затрудняє роботу приймальної комісії, оскільки абітурієнт, який отримав високі бали на незалежному тестуванні та надав документи до декількох ВНЗ, має можливість поступити одразу в усі. Тому в приймальну комісію спочатку подається багато документів, а залишається в декілька разів менше. З цього приводу, раціональніше було б скоротити кількість ВНЗ і спеціальностей.

Щодо думки респондентів стосовно доцільності проведення агітаційної роботи з використанням Інтернету в порівнянні з безпосереднім відвіданням майбутнього міста навчання – 47,79% з них вважають цей захід доцільним. Тобто більшість респондентів (схильна оцінювати) віддає перевагу безпосередньому спілкуванню з представниками ВНЗ.

Стосовно впливу агітаційної роботи на вибір ВНЗ навчання - 76,71% респондентів відповіли про відсутність цього впливу.

Таким чином, статистичне дослідження громадської думки стосовно проведення агітаційної роботи дозволяє зробити висновок що для зростання її впливу на вибір абітурієнтами навчального закладу необхідно змінити традиційні методи її проведення.

По-перше, необхідно залучати молодь для участі в агітаційній роботі, створивши на кожному факультеті студентські агітаційні бригади, які на протязі усього навчального року будуть проводити цю роботу, використовуючи при цьому університетську (факультетську) символіку (на прапорцях, бейсболах, футболках) та наочну агітацію у вигляді яскравих ї змістовних рекламних буклетів, календарів та плакатів як у місцевих школах, ліцеях, технікумах, так і в закладах області. Також ці з бригади будуть: розповсюджувати листівки з інформацією про університет (факультет) та запрошення на проведення університетських (факультетських) заходів (як розважальних, так і днів відчинених дверей) в клубах, та розважальних закладах (місцях, де найчастіше буває молодь); працювати з абітурієнтами під час вступної компанії (предметно спілкуватися з ними, консультувати, впливати на вибір, оскільки вони в силу свого віку, краще розуміють їх потреби).

По-друге, треба створити консультаційні пункти на місцях (школах, ліцеях, технікумах), де спочатку раз на місяць, а потім частіше будуть чергувати викладачі вузу.

То-третє, оскільки вплив на вибір абітурієнта батьківської думки (за даними дослідження) дуже великий, треба покращувати контакти з батьками.

Також треба відновити кредитування на вигідних умовах навчання студентів [3], при неможливості зниження її вартості; демонструвати постійне покращення умов навчання та проживання (у гуртожитки), можливість під час навчання заробляти гроші та працевлаштування по закінченню ВНЗ: залучати до часті в заходах успішних людей (колишніх випускників університету) .

Впровадження усього вищезазначеного дозволить активізувати вплив агітаційної роботи на вибір абітурієнтами місця навчання.

Література

1. Грабовська С. Створення позитивного іміджу громадської організації засобами комунікаційного менеджменту/ С. Грабовська // Громадські ініціативи. -2002. -№ 3. - С. 22-27.

2. Бренд и экономическая устойчивость вуза: монография / Е.Г. Беккер, Т.Н. Бурделова, А.Ю. Юданов. – М.: КНОУС, 2012. – 208 с.

3. Про надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у ВНЗ: Наказ Мін. освіти і науки України // Освіта України. – 2000. – 21 черв.