*112927*
Ленюк М. П., Пилипюк Т.
М.
Чернівецький факультет НТУ «ХПІ»
ОБЧИСЛЕННЯ ПОЛІПАРАМЕТРИЧНИХ НЕВЛАСНИХ ІНТЕГРАЛІВ ЗА ВЛАСНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ
ГІБРИДНОГО ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО ОПЕРАТОРА ФУР’Є – ЕЙЛЕРА – ЛЕЖАНДРА НА ДЕКАРТОВІЙ ОСІ
Побудуємо на декартовій осі
обмежений розв’язок сепаратної системи звичайних диференціальних рівнянь
другого порядку Фур’є, Ейлера та
Лежандра для модифікованих функцій
(1)
за умовами спряження![]()
![]()
(2)
Наявність фундаментальної
системи розв’язків дозволяє побудувати розв’язок крайової задачі (1), (2)
методом функцій Коші [1,3]:

(3)

У рівностях (3)
- функції Коші
[1,3]:



Умови спряження (2) для
визначення величин
дають неоднорідну алгебраїчну систему чотирьох рівнянь:
![]()
(4)
У системі (4) беруть
участь функції


та символ Кронекера
.
Введемо до розгляду
функції:
![]()
![]()
![]()
![]()
Припустимо, що виконана умова однозначної розв’язності крайової
задачі (1), (2): для будь-якого вектора ![]()
визначник
алгебраїчної системи (4) відмінний від нуля
(5)
Визначимо головні розв‘язки крайової задачі (1) – (2):
1)
породжені неоднорідністю умов спряження функції Гріна
![]()
,
![]()
(6)
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

2)
породжені неоднорідністю
системи (1) функції впливу


![]()
![]()
(7)
![]()
![]()


У результаті однозначної
розв’язності алгебраїчної системи (4) й підстановки отриманих значень
у рівності (3) маємо єдиний
розв’язок крайової задачі (1), (2):
(8)
З другого боку, побудуємо розв’язок крайової задачі (1), (2) методом інтегрального
перетворення, породженого на множині
гібридним диференціальним оператором (ГДО)
(9)
Оскільки ГДО
самоспряжений і має
на множині
дві особливі точки
та
, то його спектр дійсний та неперервний. Можна вважати, що
спектральний параметр
. Йому відповідає комплекснозначна вектор-функція
(10)
де функції
(11)
задовольняють умови
спряження (2) та відповідно диференціальні рівняння:
(12)
Тут
.
Побудова функцій
здійснюється за відомою логічною
схемою методом дельта-подібної послідовності (ядро Коші) [4]:

(13)

Тут беруть участь величини та
функції:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Всі інші функції та величини
загальноприйняті [5].
Наявність спектральної функції
, вагової функції
![]()
та спектральної щільності
.
дозволяє визначити пряме
та обернене
гібридне інтегральне перетворення,
породжене на множині
ГДО
:
(14)
. (15)
Тут
означає дійсну
частину виразу (…), а риска зверху означає комплексне спряження. При цьому
вектор-функція
із області визначення
ГДО
,
![]()
![]()
Нехай


![]()
Має місце основна тотожність інтегрального перетворення ГДО
:
(16)
Правила (14), (15) та (16) складають математичний апарат для
розв’язування крайової задачі (1), (2).
Запишемо систему (1) в матричній формі:
(17)
Інтегральний оператор
згідно правила (14) зобразимо у
вигляді операторної матриці-рядка:
(18)
Застосуємо операторну матрицю рядок (18) до системи (17) за
правилом множення матриць. В силу основної тотожності (16) одержуємо
алгебраїчне рівняння:
![]()
Звідси знаходимо, що функція
(18)
Інтегральний оператор
згідно правила (15)
як обернений до (18) зобразимо у вигляді операторної матриці-стовпця:
(19)
Застосуємо операторну матрицю-стовбець (19) за правилом
множення матриць до матриці-елементу
, де функція
визначена формулою (18).У
результаті низки елементарних перетворень маємо єдиний розв’язок
крайової задачі (1), (2):



(20)
Порівнюючи розв’язки (8) та (20) в силу теореми єдиності,
одержуємо наступні формули обчислення невласних інтегралів за власними
елементами ГДО
:
(21)
(22)
(23)
Зауваження 1. Якщо
то
якщо
то
якщо
то ![]()
Підсумком виконаних досліджень є твердження.
Основна теорема. Нехай вектор-функція ![]()
неперервна на множині
, а функції
задовольняють умови
спряження (2) та умови обмеження

Якщо виконується умова (5) однозначної розв’язності крайової
задачі (1), (2), то мають місце формули (21) – (23) обчислення поліпараметричних
невласних інтегралів за власними елементами ГДО
, визначеного рівністю (9).
Зауваження 2. Праві частини в (21) –
(23) не залежать від нерівностей
. Це дає можливість при необхідності покласти
.
Література:
1.
Степанов В.В. Курс дифференциальных
уравнений. – М.: Физмат – гиз 1959. – 468 с.
2.
Конет І.М., Ленюк М.П. Інтегральні перетворення типу Мелера – Фока. –
Чернівці: Прут, 2002. – 248с.
3.
Шилов Г.Е. Математичний анализ. Второй специальный курс. – М.: Наука, 1965.
– 328с.
4.
Пилипюк Т.М. Гібридне інтегральне перетворення типу Бесселя – Лежандра –
Фур’є на полярній осі із спектральним параметром в умовах спряження //
Математичне та комп’ютерне моделювання. Серія: фізико-математичні науки: зб.
наук. пр. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана
Огієнка, 2011. – Вип. 5. – С. 200 – 213.
5.
Ленюк М.П. Обчислення поліпараметричних невласних інтегралів за власними
елементами гібридних диференціальних операторів другого порядку. – Чернівці:
Прут, 2010. – Том VI. –
404с.