*112549*

Педагогічні науки/2. Проблема підготовки спеціалістів

Щербак І.М.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Україна

Освітнє середовище в умовах сталого розвитку

Однією метою переходу України до сталого розвитку є створення освітньої системи, яка б забезпечувала громадян необхідними професійними навичками, кваліфікацією, знаннями та створення умов для безпечного, здорового і комфортного проживання людини. Це положення відображається в низці державних нормативних документів (Концепції переходу України до сталого розвитку [1, стор.2], Концепції екологічної освіти). 17-18 березня 2005 року у м. Вільнюсі на Нараді високого рівня представників міністерств охорони навколишнього середовища і освіти прийнято Стратегію Європейської Економічної Комісії ООН для освіти в інтересах сталого розвитку. Тоді як сталий розвиток – це такий розвиток суспільства, при якому задоволення потреб в природних ресурсах теперішніх поколінь не повинно ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти в них свої потреби, коли будуть узгоджені екологічні, економічні та соціальні складові розвитку, коли техногенне навантаження не буде перевищувати можливостей природного довкілля до самовідновлення, а суспільство усвідомить перевагу екологічних пріоритетів над іншими.

Ключовими завданнями для сталого розвитку є: забезпечення випереджаючого розв'язання проблем соціального та духовного розвитку; узгодження темпів економічного розвитку з господарською ємністю екосистем; збереження і відновлення природних екосистем та їхньої здатності до самовідтворення. Основу цьому поклала Конференція ООН з питань навколишнього середовища і розвитку (1992 р., Ріо-де-Женейро), яка ухвалила “Порядок денний на ХХІ століття“, де було проголошено нову концепцію людства, що ґрунтується на розумінні тісного взаємозв`язку та необхідності комплексного вирішення економічних, екологічних та соціальних проблем людства.

Завдяки діяльності педагога державна освітня політика реалізується у створенні нової педагогічної культури, навчання і мислення та освітнього середовища, без якого освітня система в умовах сталого розвитку не може повноцінно діяти. Результативність освіти проявляється в створенні освітнього середовища, в якому майбутній вчитель може формувати відповідальне ставлення до оточуючого природно-соціального середовища.

Проблеми освітнього середовища, яке є сукупністю об’єктивних зовнішніх умов, факторів, соціальних об’єктів, необхідних для успішного функціонування освіти в умовах сталого розвитку, відображені в сучасній педагогічній літературі. Так, в дослідженнях С.Д. Дерябо, В.А. Левіна [2, стор.267] освітнє середовище виділене як об’єкт освітньої системи. В інших дослідженнях аналізуються умови розвитку варіативного освітнього середовища регіону (Л.Л. Портнянска). Розглядається культурне (Д.С. Лихачов, Н.Б. Крилова), культуротворче (Н.М. Девятков), гуманітарне (А.А. Новікова, Ю.В. Сенько, В.А. Козирєв), інформаційно-динамічне (Н.А. Сізінцева), педагогічне (А.А. Анохін), синергічне (А.И. Бочкарьов) сприятливе навчально-виховне (О.Е. Макагон) освітнє середовище [3, стор. 145].

Деякими авторами визначено й теоретично обґрунтовано сутність сприятливого навчально-виховного середовища, його складники, запропоновано модель його створення; розроблені концептуальні основи формування гуманітарного середовища; емпірично доведено продуктивність акмеологічних умов і факторів формування освітнього середовища (В. Іванова, С. Дерябо, Ю. Кулюткін, О. Макагон, В. Ясвін, С. Вострокнутов та інші), сформоване поняття виховне середовище (Л.Буєва).

Освіта в інтересах стійкого розвитку розширює зміст екологічної освіти, орієнтуючи її на широкий спектр питань, пов’язаних із забезпеченням умов життєдіяльності людей і управлінням факторами ризику. В деяких школах України почали реалізовувати цільову програму “Освіта для сталого розвитку”, впровадження в класах факультативного курсу “Уроки для стійкого розвитку” [4, стор. 34].

Отже, аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що середовище розглядається як одна з ключових педагогічних проблем – від первісного визнання впливу середовища на формування особистості до необхідності враховувати цей вплив у педагогічній практиці.

Займатися розглядом питання освітнього середовища, як умовою розвитку особистості, важливого психологічного і педагогічного засобу, що дає можливість вирішувати складні завдання навчально-виховного процесу є важливою і необхідною складовою освіти .

Розгляд питання освітнього середовища в умовах сталого розвитку являється актуальним для всіх учасників педагогічного процесу і повинне бути повністю організоване, враховуючи всю систему, яку впроваджує суспільство. А також потребує більш детального розгляду на основі різних підходів і тлумачень.

Література:

1. Концепція сталого розвитку України. - К., 1997. - 17 с.

2. Левин В.А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию. – М. – 1997. – 474 с.

3. Макагон О.Е. Ситуація успіху як умова розвитку сприятливого середовища // Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковці, присвячені педагогічній спадщині К.Д. Ушинського. – Одеса. – 2005, С. 144-147.

4. Пометун О. І. Уроки для стійкого розвитку: Навчальний посібник для учнів 7-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів / О. Пометун, Л. Пилипчатіна, Г. Серова, І. сукенко, А. Панченков. – К.: Літера ЛТД, 2007. – 96 с.