*112378*

Психология и социология/10.Психология труда

К.психол.н. Ламаш І.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Селюкова Т.В.

Національний університет цивільного захисту України, Україна

Психологічні особливості співробітників органів прокуратури з різним рівнем стажем перебування в професії

Соціально-економічні і політичні зміни, що відбуваються останнім часом в Україні, супроводжуються зростанням злочинності, проявом і розповсюдженням якісно нових видів злочинів, що значно ускладнює діяльність правоохоронних органів, призводить до зростання навантаження на слідчий апарат, вимагає підвищення якості прокурорського нагляду. З метою забезпечення верховенства закону, єдності і зміцнення законності, захисту прав і свобод людини і громадянина, а також охоронюваних законом інтересів суспільства і держави прокуратура здійснює ряд державно-правових завдань. Слідчий прокуратури, виконуючи свої професійні обов'язки, взаємодіючи з громадянами, демонструє якість роботи прокуратури в цілому. Основною метою роботи слідчих органів прокуратури є розслідування і розкриття кримінальних злочинів, віднесених до компетенції органів прокуратури. Як основні, можна виділити такі тенденції у зміні сучасної професійної ситуації слідчого прокуратури: зростання виробничого навантаження, підвищення інтенсивності темпу роботи; істотне ускладнення діяльності, пов'язане з появою і збільшенням організованої злочинності, зростанням її технічної оснащеності, зі змінами у кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві ; поява нових сфер суспільної практики, в яких здійснюються і розслідуються злочини (податкової, фінансової, банківської, страховий та ін.).

Широкий спектр завдань, що вирішуються органами прокуратури, обумовлює необхідність вивчення психологічних особливостей діяльності працівників прокуратури, виявлення специфічних рис, з метою раціональної розстановки кадрів з урахуванням професійно важливих особистісних якостей та стажу професійної діяльності.

Метою даного дослідження було вивчення окремих психологічних особливостей співробітників органів прокуратури із різним стажем перебування у професії.

У дослідженні було використано наступні методики:

1. Шкала базових переконань Р. Янов-Бульман в адаптації О. Кравцової дозволяє діагностувати життєві переконання особистості , які складають ядро суб’єктивного світу людини , відбиває ставлення до світу, оточуючих людей та до себе самого.

2. Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса та Р.Даймонда спрямована на вивчення рис особистості, які пов’язані формуванням соціально-психологічної адаптації.

3. Методика ціннісних регуляторів організаційної поведінки (ЦРОП) розроблена Т.С. Кабаченко та в якості конкретних професійних цінностей поєднує 21 альтернативу

Досліджуваними були співробітники органів прокуратури, які були розподілені на дві групи, у групу зі стажем до 3 років ввійшли 16 працівників, у групі зі стажем більше 7 років було 15 досліджуваних. За показниками шкали брехні методики діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса та Р.Даймонда з виборки не було вилучено жодного досліджуваного.

Для статистичної обробки результатів використано t-критерій Стьюдента.

Базові переконання співробітників прокуратури з різним професійним стажем мають наступні особливості: Працівники з більшем стажем у порівнянні з першою групою демонструють вірогідно більш впевнені у справедливості світу, цінності власного Я, можливості контролювати світ . Загальне ставлення до зрозумілості світу у цій групі також демонструє вірогідно вищий рівень у порівнянні із досліджуваними з меншим стажем. - Досліджувані з меншим стажем роботи більш впевнені у випадковості як принципі розподілу подій. Досліджувані обох груп не виявили вірогідних відмінностей у переконаннях щодо доброзичливості світу ; за ступенем контролю над подіями власного життя , можливості контролювати події власного життя, доброті людей та за шкалою талану ; а також за узагальненими показниками «Загальне ставлення до доброзичливості навколишнього світу» та «Переконання щодо власної цінності, здібності керувати подіями та талану».

Риси особистості, які пов’язані формуванням соціально-психологічної адаптації, мають особливості у співробітників органів прокуратури з різним стажем професійної діяльності.Досліджувані другої групи, які мають стаж роботи більше 7 років , демонструють вірогідне підвищення показника за шкалами «Самоприйняття», «Емоційного комфорту» та «Домінування», що може свідчити про те, що досліджувані, які довше працюють в органах прокуратури, краще адаптовані до умов професійної діяльності. Але на підгрунті отриманих результатів ми не можемо стверджувати – чи то є результатом професійної адаптації, чи , можливо, службовці , які не спроможні адаптуватися до роботи у прокуратурі, змінюють місце роботи на попередніх етапах. У той же час не визначено вірогідні відмінності між групами , різними за стажем професійної діяльності, за такими шкалами як «Адаптивність», «Прийняття інших», «Інтернальності» та «Ескапізму».

Щодо результатів, що були отримані за методикою ЦРОП, визначено подібність показників у групах , що є різними за стажем професійної діяльності , за наступними шкалами: «Причетність до влади, до «ближнього »кругу» ; «Традиції, цінності, що декларуються»; «Стабільність, безпека неформального оточення»; «Власна стабільність, безпека»; «Нові перспективи та досягнення», «Стабільність в організації»; «Кар’єра» ; «Матеріальний інтерес»; «Обов’язки інших»; «Можливість вищих заробітків»; «Власні принципи»; «Підтримання самооцінки»; «Можливість вищих заробітків»; «Час як показник виконання обов’язків»; «Влада».

За шкалами «Нормативність діяльності» та «Досягнення результату як показник виконання обов’язків» визначено вірогідне зниження показника у другій групі у порівнянні з першою групою, що свідчить про підвищення цінності нормативності діяльності , а також підкреслює те, що досягнення результату стає більш цінним для стажованих працівників.

Зниження показника за шкалами «Мінімізація зусиль» та «Оцінка керівництва» у другій групі у порівнянні із показником у першій групі може бути пов’язано тим, що стажовані працівники менше схиляються до мінімізації зусиль і для них зростає важливість оцінки керівництва.

Також, для досліджуваних другої групи стабільність змісту діяльності є для них менш важливою, ніж для представників першої групи.

У першій групі вірогідно знижено показник за шкалою «Підтримка неформальної групи» у порівнянні з показником другої групи, тобто стажовані працівники більш самостійні, тоді як працівників з меншим стажем підтримка неформальної групи. Щодо стабільності обсягу діяльності, показник першої групи демонструє вірогідне підвищення у порівнянні із показником другої групи, що відбиває більшу цінність стабільного обсягу роботи для досліджуваних з більшим стажем та меншу цінність - для працівників зі стажем до 3 років.

Виходячи з вищенаведеного, можна стверджувати, що співробітники органів прокуратури зі стажем виконання професійних обов’язків більше 7 років визначаються певною специфікою психологічних особливостей, що вивчалися у нашому дослідженні.

З нашого погляду, доцільним було б продовжити дослідження як з використанням ширшого діапазону методик, так із поширенням напрямків аналізу отриманих результатів.