*112735*

9. Психологія розвитку

Лунгул І.В.

Інститут психології ім. Г.С.Костюка НАПН України, г. Київ, Україна

ПСИХОКОРЕКЦІЙНА ДОПОМОГА СІМ’ЯМ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДИТИНУ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Особливе місце сьогодні займає сім’я, яка виховує дитину з особливими потребами. Такі сім'ї діють як інтерактивні об'єднання. Тобто все, що торкається одного з членів сім'ї, зачіпає і всіх інших. Наприклад, D. Luterman (1984) пише у своїй роботі про глухоту: «Коли в сім'ї народжується глуха дитина - можна сказати, що до деякої міри глухне вся сім'я».

Реакція сім'ї на порушення розвитку або хворобу дитини багато в чому визначається її ідеологічним стилем. Однак, вірно і зворотне: така дитина може сама впливати на цінності сім'ї. Наприклад, при народженні особливої дитини, сім'я не тільки реагує на сам цей факт, але і переглядає свої уявлення, що склалися в неї про людей з порушеннями. Таким чином, народження особливої дитини приносить такій сім’ї подвійне потрясіння.

А ось A.P. Turnbull та ін. (1993) описують особливого члена сім'ї як джерело щастя, любові, важливих життєвих уроків, повноти життя, гордості й сили. Такий погляд на проблему протистоїть негативному, патологічного погляду на людей з порушеннями, який на жаль, присутня в суспільстві та літератури.

Ми переконані в тому, що вирішення проблеми неприйняття батьками власної дитини з особливими потребами потребує залучення фахівців, що здатні працювати на перетині гуманістично-екзистенційного та християнсько-зорієнтованого напрямків психології. Під словами «християнсько-зорієнтований психотерапевт» ми маємо на увазі психотерапевта, віруючого в Бога і того, який не має протиріч у своїй роботі зі своєю вірою («ідеологією»).

Християнсько-зорієнтований психотерапевт усвідомлює початкову схильність людини (себе в першу чергу) суперечливим імпульсам, бажанням, емоціям, що приносить страждання, на відміну від поведінкового підходу, який передбачає «неправильне навчання». Що ж стосується методів роботи, то християнсько-зорієнтований психотерапевт зовні не буде сильно відрізнятися від психотерапевта гуманістичного спрямування.

Відмінність в роботі зможе помітити тільки терапевт іншого напрямку - коли, наприклад, християнсько-зорієнтований терапевт буде працювати з провиною і допомагати почути совість, то, наприклад, психотерапевт гештальтистського напрямку може подумати, що в цьому випадку потрібно шукати об'єкт злості і джерело згубного інтроекту. Тобто, методи будуть ті ж самі, а напрямки роботи будуть інші. Теми роботи християнсько-зорієнтованого терапевта будуть дуже схожі на теми терапії екзистенціального напрямку - сенс, провина, тривога, вибір, відповідальність, смерть і таке інше.

При плануванні психокорекційної програми нами було поставлено наступні завдання: дослідження психологічної проблеми кожної родини і надання допомоги в її розв'язанні; зміна неадаптивних стереотипів поведінки та досягнення адекватної соціальної адаптації; придбання знань про закономірності життя сім'ї як основи для більш ефективного і гармонійного спілкування; сприяння процесу особистісного зростання, реалізації людського потенціалу; переживання відчуття щастя; усунення хворобливих симптомів, відповідних різним емоційним проблемам в сім’ях, які виховують дитину з особливими потребами.

З метою вирішення вищенаведених завдань була розроблена та впроваджена психокорекційна програма «Ми щаслива сім’я», яка складалася з чотирьох складових: лекційної програми для батьків дітей з особливими потребами (на кожну лекцію відводилось по два заняття, тривалістю в 30 хвилин); індивідуальної консультаційної роботи з кожною сім’єю (1 зустріч в тиждень); тренінгової програми «Ми щаслива сім’я» (дві зустрічі в місяць, всього 5 тематичних блоків, які розраховані на сім днів); та індивідуальної психотерапевтичної роботи з сім’ями (не частіше одної зустрічі у тиждень).

Після теоретичного блоку була проведена тренінгова програма, яка включала в себе систему психокорекційних вправ з батьками, а саме: на розвиток майстерності керування собою; на розвиток мімічної і пантомімної виразності; на розуміння свого психічного стану та іншої людини; на прийняття власної дитини та ін.

У психокорекційну програму «Ми щаслива сім’я» було включено наступні методи: 1) Групова дискусія, яка дає можливість учасникам побачити обговорювану тему з різних сторін – уточнити взаємні позиції, зменшити опір сприйняттю нової інформації; 2) Рольові ігри, що створюють нову модель світу, прийнятну для її учасників; 3) Психогімнастичні вправи, які сприяють оволодінню учасниками навичками контролю рухової та емоційної сфер. В якості допоміжних методів, використовувались деякі вправи арт-терапії та музикотерапії.

Таким чином можна стверджувати, що психокорекційна програма спрямована на гармонізацію особистості через такі її підструктури, як: когнітивна (уточнення, конкретизація і розширення системи знань про себе), афективна (вироблення позитивного самоставлення, адекватне оцінювання своїх можливостей і потенціалу у сімейному житті), поведінкова (закріплення власної «Я» – концепції у конкретних ситуаціях взаємодії і спілкування з протилежною статтю) і ціннісна (цінності, ідеали, мрії та спрямованість членів сім’ї). У таблиці 1 наведено зміст тренінгової програми «Ми щаслива сім’я».

Таблиця 1.

Зміст тренінгової програми «Ми щаслива сім’я»

№ (день)	Назва блоку програми	Вправи	Тривалість (годин)
1	БЛОК 1. Вступне заняття «Знайомство»	«Знайомство», «Правила групи», «Хто Я», «Контраргументи», «Поза релаксації», «Домашнє завдання», «Останнє коло»	3
2	БЛОК 2. «Керування собою»	«Перше коло»,«Розслаблення і напруження», «Слова для релаксації», «Контроль і регуляція дихання», «Настрій», «Вирішення конфлікту»,«Домашнє завдання», «Останнє коло»	3
3		«Перше коло», «Контроль і регуляція темпу рухів і мови», «Подяка без слів», «Настрій», «Вивільнення гніву», «Домашнє завдання», «Останнє коло»	3
4	БЛОК 3. «Розвиток довіри»	«Перше коло», «Сліпий і поводир», «Тільки разом», «Скульптура», «Недовіра-довіра», «Подарунок», «Побажання», «Порочне коло», «Домашнє завдання», «Останнє коло»	3
5		«Перше коло», «Відкрите вираження почуттів», «Лінії», «Живі руки», «Переляканий їжачок», «Матеріалізація ніжності», «Старі фотографії», «Домашнє завдання», «Останнє коло»	3
6	БЛОК 4 «Вирішення кризи неприйняття»	«Перше коло», «Сімейні ролі», «Східні вірші», «Непотрібна розмова», «Солом'яна вежа», «Порівняння цінностей», «Ми щасливі, бо ми сім’я», «Домашнє завдання», «Останнє коло»	3
7	БЛОК 5. Заключне заняття «Прощання»	«Перше коло», «Божественні створіння», «Будуємо місто», «Побажання», «Валіза у дорогу», «Останнє коло»	3
Всього:			21

Як видно з таблиці, тренінгова програма «Ми щаслива сім’я» «складається з 5 блоків, які розраховані на сім днів, тривалість кожного блоку - три години, тобто загалом програма розрахована на двадцять одну годину.

У процесі проведення психокорекційної програми батьки набиралися досвіду встановлення та дотримання правил групи, вміння сприймати зворотній зв’язок, досвіду знайомства зі своїми почуттями, вміння розпізнавати почуття, навчалися керувати ними, при чому навчалися їх як розуміти, так і переживати.

В результаті проведення психокорекційної програми у батьків, які виховують дитину з особливими потребами були активовані процеси керування собою, розвилася мімічна і пантомімна виразність, вони стали краще розуміти психічний стан як свій, так і іншої людини, навчилися приймати власну дитину такою, яка вона є, навчилися її любити.

Література

1. Варга А.Я. Системная семейная терапия /А.Я. Варга. – СПб.: Речь, 2001. – 144 с.

2. Ейдеміллер Е.Г. Сімейна психотерапія / Е.Г. Ейдеміллер, В.В. Юстицький. - Л.: Вид-во Медицина, 1989. - 192 с.

3. Іванова І.Б. Соціально-психологічні проблеми дітей-інвалідів / І.Б. Іванова. – К.: Логос, 2000. – 89 с.

4. Лунгул І.В. Посттравматичні стресові ситуації в сім’ях із дітьми-інвалідами / І.В. Лунгул // Актуальні проблеми психології. Том X: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. Частина 11 / За ред. Максименка С.Д. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2009. - С. 344 - 354.

5. Лунгул І.В. Прийняття-неприйняття інвалідності як факту у сім’ях з дітьми-інвалідами / І.В. Луцнгул // Актуальні проблеми психології. Том 7: Екологічна психологія. Випуск 20. Частина 1 / За ред. Максименка С.Д. – К., 2009. – С. 262 – 266.