Погребна А.В.

Національний університет харчових технологій

Світовий досвід використання логістичних систем

У сучасних умовах нестабільності зовнішнього середовища економічний розвиток підприємств значною мірою залежить від ефективного використання логістики, яка відіграє ключову роль у розвитку підприємств в цілому. Оскільки лідерство у конкурентній боротьбі отримують ті підприємства, які володіють методами логістики як системами раціональних та узгоджених дій при управлінні матеріальними потоками від сировинного джерела до кінцевого споживача. Тому саме досвід інших країн у застосуванні логістики на підприємствах допоможе покращити становище вітчизняних підприємств.

Загальні проблеми формування логістичних систем глибоко проаналізовані багатьма зарубіжними вченими, серед яких Д. Бауерсокс, Д. Клосс, Д. Ламберт, С. Ленглі, К. Мельцер, І. Шнайдер, М. Данько, В. Зубенко, Т. Маселко, А. Новікова, С. Панченко, К. Савченко, Т. Сирийчик, С. Співаковський, О. Суворова, І. Токмакова, С. Шевченко та ін.

Необхідність застосування світових логістичних систем на сучасному промисловому підприємстві пояснюється низкою причин [5]:

– розвиток конкуренції, викликаний переходом українських підприємств від ринку продавця до ринку покупця;

– забезпечення конкурентних переваг систем товароруху за рахунок зниження собівартості продукції і поліпшення якості поставок;

– енергетична криза;

– науково-технічний прогрес, насамперед, комп'ютеризація управління.

У світовій практиці витрати на логістику становлять 12% валового світового продукту, серед яких у Сінгапурі – 14%, ФРН – 13%, Республіці Корея – 12,3%, Японії – 11,5%, США – 11% ВВП. Фахівцями з геологістики Мічиганського університету (США) підраховано, що світовий ринок логістичних послуг оцінюється більше 5 трлн дол. США (2000 р.), та зростає щорічно на 4 – 5% [4].

Проаналізуємо рівень логістичної діяльності в різних країнах світу (таблиця 1).

Таблиця 1

Логістична діяльність в різних країнах світу за видами транспорту

	Вид транспорту	Країни
1.	Найвищий рівень розвитку автотранспорту та управління логістичною діяльністю	Німеччина, Франція, Велика Британія
	Найнижчий рівень розвитку автотранспорту та управління логістичною діяльністю	Ірландія
2.	Найбільші обсяги вантажообігу залізничного транспорту	Німеччина, Франція, Італія та Фінляндія
	Найменші обсяги вантажообігу залізничного транспорту	Греція, Ірландія, Люксембург
3.	Найкращий рівень розвитку повітряного транспорту	Німеччина
	Найгірший рівень розвитку повітряного транспорту	Фінляндія, Греція, Швеція та Ірландія
4.	Перевезення внутрішніми водними шляхами	Бельгія, Німеччина, Нідерланди
5.	Найбільші торгові флоти й морські порти	Великобританія, ФРН, Швеція, Нідерланди, Греція

Джерело: Складено автором на основі [4].

Для розвинених країн характерним є розвиток логістичного аутсорсингу. «Аутсорсинг» – це метод оптимізації діяльності організації завдяки зосередженню ресурсів на основному предметі й передачі непрофільних функцій і корпоративних ролей спеціалізованим компаніям [2]. Механізм дії аутсорсингу відрізняється від звичайної розподільної логістики тим, що замовник формулює завдання, що є перед постачальником послуг, не конкретизуючи спосіб рішення цих завдань, так що вибір раціонального способу дій цілком і повністю лежить на виконавці.

Порівняно новою тенденцією використання логістичного чинника локалізації виробництва в західноєвропейських країнах є формування загальноєвропейської системи руху матеріальних потоків, що передбачає наявність декількох опорних європейських центрів логістики та регіональних логістичних транспортно-розподільних центрів, що взаємодіють з ними. В основу такої стратегії була покладена так звана транс'європейська транспортна мережа (TEN). Важливим положенням основних напрямів TEN є розширення мережі на схід і її з'єднання з транспортними мережами третіх країн [1].

Зарубіжні компанії давно й успішно використовують логістичні підходи, тоді як українські підприємці здійснюють тільки перші кроки в цьому напрямі, стикаючись з цілою низкою труднощів. Незважаючи на первинну ясність понять і концепцій логістики, існує проблема імплементації основних положень логістики на вітчизняних підприємствах [5]. Головні труднощі полягають у нестабільності економіки України та недосконалості законодавчої бази.

Щодо застосування аутсорсингу на підприємствах України, то це дасть змогу скоротити потреби в капіталовкладеннях, підвищити якість наданих транспортних послуг [2]. Також Україні доцільно врахувати, що створення національної логістичної системи та її інтеграція в міжнародну логістичну систему стане потужним чинником розвитку національного виробництва, як за рахунок внутрішніх джерел так і іноземних інвестицій та підвищить міжнародну конкурентоспроможність окремих виробників та економіки в цілому.

Література:

1. Антонюк І.Б. Світовий досвід використання логістичних систем в стратегіях національного розвитку за умов глобалізації / І.Б. Антонюк // Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. - №5. – С.194-200.

2. Карпан Т.С. Аналіз зарубіжного досвіду застосування логістичних підходів для національного розвитку автотранспортних підприємств / Т.С. Карпан // Science and Education a New Dimension: Humanities and Social Science. – 2013.

3. Мінакова С.М. Обґрунтування концептуальних засад розвитку логістичних транспортних систем в умовах глобалізації / С.М. Мінакова // Глобальні та нац. проблеми економіки. – 2014. – груд. (вип. 2). – С. 844-847.

4. Фьоклін Д. А. Світовий досвід щодо підвищення ефективності управління логістичною діяльністю підприємств / Д. А. Фьоклін // Управління розвитком. – 2014. – № 8. – С. 77-79.

5. Шкода М.С. Світовий досвід використання логістичних підходів для ефективного управління розвитком підприємства й адаптація їх до вітчизняних реалій / М. С. Шкода // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 10. – С. 31-36.