Гресь Н.Л., Гавриленко В.В.
Державний
ВНЗ «Національний гірничий університет»
ЩОДО
ОПОДАТКУВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Наразі обов’язковими утриманнями, які здійснює бухгалтерія підприємства із
заробітної плати найманого працівника, нарахованої йому за фактично виконану
ним роботу, є податок з доходів фізичної особи та військовий збір.
Генезис нормативно-правового забезпечення прибуткового
оподаткування доходів фізичних осіб в Україні представлено у табл.
Таблиця 1.
Правові підстави оподаткування доходів громадян в Україні
|
Нормативно-правовий
акт |
Термін дії |
|
Про прибутковий податок з громадян України,
іноземних громадян та осіб без громадянства: Закон України від 05.07.1991 № 1306-XII [1] |
01.07.1991 – 06.01.1993 |
|
Про прибутковий податок з громадян: Декрет
Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 [2] |
06.01.1993
– 01.01.2012 |
|
Податковий кодекс
України № 2755-VI [3] |
01.01.2012 – до тепер |
На
підставі Закону України № 1621 [4] з
03.08.2014 р. тимчасово, спочатку до 01.01.2015 р., запроваджено військовий
збір.
Наприкінці 2014 р. прийнято рішення про продовження оподаткування доходів фізичних осіб військовим збором «до
набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи
Збройних Сил України» [5]. Для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у
2016 р. на підставі Закону № 909-VІІІ [6] було внесено до змін до Податкового кодексу України
та деяких законодавчих актів України. Так, з 01.01.2016 р. ставка ПДФО від
заробітної плати збільшилася до 18 %,
ставка військового збору, як і у 2015 р., залишилась на рівні 1,5 % від
об’єкта оподаткування. Отже, наразі обов’язкові утримання із заробітної плати
складають 19,5 %, а це майже 1/5 доходу працівника тому, що база оподаткування
у них одна й та сама. Це означає, що з 01.01.2015
р. в Україні існує подвійне оподаткування заробітної плати. Такий факт
безумовно суперечить принципам побудови системи
оподаткування, встановленим у Господарському кодексі України [7, ч. 2 ст. 17]. Але, у всіх
нормативно-правових актах, наведених у табл.
існували (й існують) норми щодо усунення подвійного оподаткування,
зокрема у Законі № 1306-XII [1] – ст.
5, у Декреті № 13-92 [2] – ст. 3,
у чинному ПКУ [3] – ст. 13. Сьогодні вони стосуються лише доходів, отриманих
фізичною особою-резидентом з джерел походження за межами України [3, п. 13.3
ст. 13]. Таким чином, ми маємо правову колізію норм, встановлених двома
нормативно-правовими актами, які мають однакову юридичну силу. Але, стосовно співвідношення
податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 ст. 5 ПКУ
встановлено, що «у разі якщо, поняття, терміни, правила та положення інших
актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для
регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та
положення цього Кодексу». Відповідно до ст. 67 Конституції України «кожен
зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених
законом» [8]. Сума «достатнього життєвого рівня»
людини, яка виконує некваліфіковану працю (двірник, прибиральниця і т.п.) та й
інших працівників, місячний заробіток яких дорівнює розміру мінімальної
заробітної плати, з урахуванням існуючого оподаткування, буде нижчою ніж
встановлений законом й гарантований державою розмір прожиткового мінімуму для
працездатної особи.
Збільшуючи оподаткування заробітної плати необхідно пам’ятати,
що ухилятися від сплати ПДФО та військового збору набагато простіше, ніж від
уплати інших видів податків. Сучасний стан економічного розвитку, необхідність
збільшення державних доходів одночасно із забезпеченням конституційного права
людини на достатній рівень для себе і своєї сім´ї зумовлюють необхідність
повернення до прогресивної системи оподаткування заробітної плати.
1.
Про прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства:
Закон України від 05.07.1991 № 1306-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1306-12
2. Про прибутковий податок з громадян: Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/13-92
3. Податковий кодекс України: Закон
України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
4.
Про внесення змін до
Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України: Закон
України від 31.07.2014 р. № 1621-VII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1621-18/page
5.
Про внесення змін до Податкового кодексу України та
деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи: Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIII [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19
6.
Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких
законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних
надходжень у 2016 році: Закон України від 24.12.2015 №
909-VІІІ [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/909-19
7.
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/436-15
8.Конституція України:
Закон України від 28.06.1996 р.
№ 254к/96-ВР [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80