Пивоваров Костянтин Володимирович

к.держ.упр., докторант Академії муніципального управління

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

В трансформаційних умовах розвитку українського суспільства особливої актуальності набуває науково-практичне завдання стосовно формування ефективної системи контролю в державному управлінні, розробки методичних положень її функціонування та оцінювання результативності взаємодії суб'єктів і об'єктів контролю, впровадження нових видів, форм й методів контролю, спрямованих на удосконалення діяльності державних структур.

Оцінювання ефективності діяльності органів виконавчої влади, державного управління в цілому, в процесі його проведення потребує врахування динамічного і нерозривного взаємозв’язку між оцінюванням як систематичним процесом порівняння діяльності, виконання програми або політики із цілями, завданнями та оцінкою відповідності отриманих результатів діяльності визначеним заздалегідь показникам чи параметрам, прийнятим стандартам.

Поняття ефективності системи контролю в державному управлінні полягає у застосуванні сукупності різних видів, форм і методів обліку, аналізу та контролю фінансових операцій з одночасним порівнянням отриманих результатів та намічених державними структурами цілей.

Узагальнивши існуючі дослідження стосовно даної проблематики, можна стверджувати, що до основних критеріїв ефективності роботи системи контролю в державному управлінні – результативність, дієвість та економічність. Ці критерії дозволяють робити висновки про згадану ефективність в загальній формі. На нашу думку, запропоновані методи оцінки ефективності державного контролю досить громіздкі і недостатньо систематизовані. Адже наявність великої кількості критеріїв (показників) дещо ускладнює роботу, пов'язану з оцінкою ефективності і не дає можливості прийти до більш-менш точного та загального показника, який би свідчив про певний рівень ефективності роботи контролюючих органів. Очевидно, що на практиці стабільних, чітких критеріїв оцінки системи державного контролю поки ще не розроблено.

До основних проблем оцінювання ефективності державного внутрішнього контролю належать: відмінність цілей визначення ефективності на різних рівнях ієрархії державного внутрішнього контролю; уніфікація критеріїв ефективності системи контролю з урахуванням особливостей і специфіки його органів на різних рівнях управління.

На нашу думку, оцінка ефективності державного контролю повинна здійснюватися, враховуючи такі принципи: комплексного підходу, орієнтованого на кінцевий результат; функціональності (відповідальність контролю за конкретний процес і результат); орієнтованості контролю на майбутнє, а не тільки на минуле; концептуальності контролю (контроль всього процесу управління, а не окремих його частин). Таким чином, ефективна система державного фінансового контролю повинна бути орієнтована на майбутні події, а не тільки на минуле. Окрім того, ефективність досягаються лише за умови, коли контролюється увесь процес, а не окремі частини.

На основі концептуальних підходів до оцінювання ефективності системи контролю в державному управлінні нами визначено основні чинники підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи, а саме: вдосконалення нормативно-правового забезпечення та процедур планування, організації і здійснення контрольно-перевірочної роботи; підвищення кадрового потенціалу контролюючих органів.

Необхідно зазначити, що ефективність системи контролю в державному управлінні може бути забезпечена тільки за умови встановлення чіткої відповідальності. Таке твердження може бути розглянуто у трьох аспектах: відповідальність органів та працівників органів державного контролю, що виражається у трьох взаємопов'язаних аспектах: фінансовому, організаційному та соціальному; відповідальність контрольованих осіб (відповідальність за точне і неухильне дотримання законодавства при здійсненні діяльності об'єктів контролю, яку несуть, відповідно до законодавства, відповідні посадові особи об'єктів контролю (кримінальну, фінансову, дисциплінарну, адміністративну); відповідальність третіх осіб (включаючи тих, які приймають рішення, тобто володіють виконавчими повноваженнями, зокрема державних органів).

Внутрішньогалузеві та міжгалузеві джерела підвищення ефективності можуть реалізовуватися, наприклад, шляхом проведення певних заходів щодо покращення інформаційного забезпечення систем контролю.

Необхідна цілеспрямована методична робота для виявлення і напрацювання коефіцієнтів результативності системи фінансового контролю, їх систематизація, установлення взаємозв'язку і взаємозалежності між різними показниками контролю і його результатами.

На нашу думку, критерії ефективності мають бути єдиними для всіх рівнів органів державного внутрішнього фінансового контролю, а систему показників оцінювання ефективності діяльності контролюючих органів необхідно формувати з урахуванням особливостей відповідного ієрархічного рівня управління.

До того ж, задля посилення в Україні результативності державного контролю необхідно активізувати співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями в цій сфері, запозичуючи й адаптуючи кращі світові напрацювання.

Отже, ефективність державного контролю може бути забезпечена, якщо зовнішній та внутрішній контроль будуть своєчасними та об'єктивними, чітко регламентованими, орієнтованими на кінцевий результат, що забезпечить виконання визначених завдань та досягнення цілей соціально-економічного розвитку. Важливе місце при цьому займає формування інституційного забезпечення, встановлення правового статусу інституцій, чітке визначення прав і обов'язків, методів і форм контрольних заходів у сфері управління.