Продивус Володимир Степанович, аспірант Академії муніципального управління

ІНСТРУМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

В сучасних умовах інструменти і методи регулювання відтворювальних процесів, що протікають в регіоні, засновані на комплексному використанні економічних, соціально-психологічних, адміністративних та ідеологічних підходів, гармонійному поєднанні ринкових і прогностичних показників, програм та індикаторів розвитку. У цьому контексті основним принципом забезпечення процесу управління на регіональному рівні стає положення, згідно з яким для реалізації довгострокової регіональної політики і інтегрованих в неї стратегій і цільових програм потрібний комплексний інструментарій управління і прийняття рішення в процесі реалізації і використання ефектів від досягнення стратегічних результатів, що включає інформаційне, організаційно-методичне, ресурсне забезпечення, а також сукупність механізмів узгодження рішень на всіх етапах реалізації.

Регіональна політика держави формулюється в нормативно закріплених стратегіях різних ієрархічних рівнів - національному, міжрегіональному, регіональному, між місцевому, місцевому [2, C. 69]. При цьому стратегія є основним інструментом реалізації регіональної політики, спрямованої на підвищення ступеня стійкості відтворювальної системи регіону.

В даний час в рамках методологічного підходу до територіальних об'єктів як квазікорпорації, все ширше використовуються корпоративні методи управління, в тому числі що базуються на методах і інструментах стратегічного планування та проектного програмування [3, C. 89]. При цьому використання стратегій в якості базисного елемента в процесі управління пов'язано з переважно середньостроковим територіальним плануванням. Це обумовлено також орієнтацією бюджетної системи на трирічне фінансове планування, пов'язана з цим необхідність забезпечення наступності і передбачуваності розподілу і використання бюджетних коштів в рамках прогнозів і програм, створення правової та організаційно-економічної основи для формування економічних і політичних орієнтирів і індикаторів для господарюючих суб'єктів і населення.

З посиленням значущості регіону як суб'єкта підприємницької активності і також суб'єкта, що реалізує соціально-економічні та екологічні завдання, з'являються нові функції регіону, які проявляються в його становленні як суб'єкта управління і розвитку, формує і реалізує специфічні власні стратегічні цілі.

Стратегічні цілі можуть бути визначені в розрізі стратегічних цілей макрорівня. Розгляд стратегії з позиції структурно-функціонального і індикативно-цільового уявлення в контексті регіональних теорій і управлінських концепцій дозволяє сформувати типові мезоекономічних моделі, інструменти і технології, що забезпечують процес регулювання стійкості відтворювальної системи регіону.

 В інституційній системі розробки індикативних планів важливе місце належить створенню механізму взаємодії всіх зацікавлених в стратегічному плануванні сторін. Це необхідно для досягнення загальних анти циклічних (в короткострокових планах) і стратегічних (в середньострокових і довгострокових планах) цілей соціально-економічного розвитку регіону [1, C. 101].

Одна з причин використання індикативних планів багатьма регіонами полягає в тому, що в процесі розробки таких планів є можливість зблизити інтереси територій і приватних підприємців. З цієї точки зору впровадження індикативного планування на регіональному рівні має особливу актуальність. З урахуванням світового досвіду, а також вітчизняної практики, інституційна система розробки індикативних планів в регіоні могла б бути представлена наступним чином, де загальний механізм розробки проектів плану Міністерством економічного розвитку і торгівлі не виглядає новим (він активно використовується при розробці короткострокових прогнозів соціально-економічного розвитку), то компетенція і діяльність Обласної адміністрації зі стратегічного планування розвитку території повинні бути позначені більш чітко.

Звісно ж, що Обласної адміністрації зі стратегічного планування розвитку території повинен бути створений для залучення в процес індикативного планування всіх зацікавлених секторів економіки з особливою увагою до залучення приватного бізнесу і підприємницьких структур. Це важливо для виконання Обласною адміністрації двох основних функцій.

По-перше, врахування думки всіх надають помітний вплив на економічний розвиток регіону «гравців економіки», або їх представників. Розроблений за широкої участі громадськості індикативний план допоможе уникнути помилок, характерних «келійно» способу складання директивних планів

По-друге, широкого інформування суб'єктів економіки про стратегічні плани уряду і прогнозах розвитку економіки. Це дозволить всім секторам економіки, включаючи сектор бізнесу і населення, швидше адаптуватися до нових умов і раціоналізувати (оптимізувати) свою діяльність.

Література

1. Гончаров В.М., Петренко П.С., Пожидаєв А.Є., Орлова-Курілова О.В., Онікієнко О.В., Захарова О.С. Механізм державного інноваційно-інвестиційного розвитку регіону: стратегічний аспект: монографія / В.М. Гончаров, П.С. Петренко, А.Є. Пожидаєв, О.В. Орлова-Курілова, О.В. Онікієнко, О.С. Захарова. - Луганськ: Вид-во «Ноулідж», 2012. - 186 с.

2. Новікова О. Ф. Соціальна орієнтація економіки: механізми державного регулювання [Текст] : монографія / [и др.] ; НАН України, Інститут економіки промисловості. - Донецьк : [б.в.], 2009. - 220 с.

3. Пешко А.В. Формування і розвиток реальної економіки в Україні [Текст] / А. В. Пешко. - Ужгород : Патент, 2005. - 231 с.