Д.мед.н. Багмут І.Ю., к.мед.н. Жарова Н.В., к.мед.н. Колеснік І.Л., к.мед.н. Попова Т.М., к.мед.н. Погорєлов В.В., к.мед.н. Аполоніна А.В., к.мед.н. Тіткова А.В.

Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, Україна

Харківський національний медичний університет, Харків, Україна

Вплив ксенобіотиків на систему циклічних нуклеотидів в експерименті

Сучасний етап розвитку біології та медицини характеризується з’ясуванням тонких, молекулярних, механізмів розвитку різних патологічних процесів, що повинно відноситись і до інтоксикації взагалі чи будь-якою певною хімічною речовиною (Нечай О.С. та співавт., 2003).

Досліджувані у роботі олігоефіри знайшли широке використання для отримання штучної шкіри, пінопластів, термопластів, пластмас, епоксидних смол, поліуретанів, емалей, лаків, гідравлічних і гальмівних рідин тощо.

У цьому зв’язку великий інтерес набуває вивчення активності нейромедіаторів і вторинних месенджерів під впливом на організм олігоефірів з метою обґрунтування їх механізму біологічної дії. Адже оцінка показників системи циклічних нуклеотидів дає підставу розуміння патогенезу розвитку клінічних проявів інтоксикації.

Об’єктом дослідження була аденілат- та гуанілатциклазна медіаторна система мембран мікросом гепатоцитів і синаптосом клітин головного мозку теплокровних тварин під впливом хімічних речовин у дозі 1/100 LD₅₀. В якості досліджуваних сполук були використані олігоефіри Л-503, Л-1601-Р з регламентованими фізико-хімічними властивостями. Вміст циклічних нуклеотидів у печінці і головному мозку білих щурів популяції Вістар визначався у підгострому експерименті радіоімунологічним методом з використанням реактивів фірми Amersham International (Велика Британія). В кожній групі як дослідній, так і контрольних тварин нараховувалося по 10 щурів. Стан аденілатциклазної системи визначався у препаратах мембран мікросом печінки та синаптосом головного мозку білих щурів за загальноприйнятою методикою цАМФ та цГМФ РІА КІТ (Чехія). Активність даної системи оцінювалася за рівнем вмісту циклічного аденозинмонофосфату цАМФ і цГМФ.

У цьому зв’язку нами були вивчені активність внутріклітинних медіаторів цГМФ та цАМФ за умов підгострого експерименту на білих щурах у випадку впливу олігоефірів у 1/100 LD₅₀.

Олігоефіри в досліджуваній дозі 1/100 LD₅₀ знижували рівень цАМФ у печінці, нирках, селезінці; підвищували у плазмі – цАМФ і знижували – цГМФ. Як показали дослідження, досліджувані сполуки змінювали вміст цАМФ і цГМФ в органах і тканинах (табл. 1). Зниження концентрації цАМФ в органах, супроводжувалося підвищенням його вмісту у плазмі. Результати дослідів дозволяють доводять про структурно-метаболічні порушення медіаторної регуляції клітинних одиниць під впливом олігоефірів.

Таблиця 1

Динаміка вмісту цАМФ у органах і тканинах білих щурів під впливом олігоефірів (доза – 1/100 LD₅₀)

Органи	Контроль	Л-503	Л-1601-Р
Вміст цАМФ та цГМФ в органах (нмоль/г)
Печінка	170,12±12,01	78,25±5,76*	106,32±13,75*
Нирки	210,35±17,04	117,83±20,14*	150,96±14,23*
Селезінка	188,24±14,85	153,74±18,89*	161,53±29,84*
Вміст цАМФ та цГМФ в плазмі (нмоль/мл)
цАМФ	115,13±12,46	164,51±21,10*	180,32±14,17*
цГМФ	9,10±0,86	5,80±0,25*	6,90±0,98*

Примітка: *- розрізняння з контролем статистично вірогідні, (Р<0,05)

Результати дослідження показали, що олігоефіри в 1/100 LD₅₀ змінюють у головному мозку і печінці вміст циклічних нуклеотидів. Відмічалося як в печінці, так і в головному мозку підвищення рівнів цАМФ і зниження цГМФ під впливом тривалої субтоксичної дози ксенобіотиків. Це вказує на суттєву мобілізацію внутрішніх резервів, які спрямовані на забезпечення гомеостатичної функції організму. Відомо, що зростання рівнів цАМФ виступає ранньою ознакою стресової реакції організму на ушкоджуючу дію ксенобіотиків. Надмірна та тривала активація системи аденілатциклаза – цАМФ здатна вести до розвитку структурно-метаболічних порушень. Навпаки пригнічення системи гуанілатциклаза – цГМФ, може бути поєднано з пригніченням анаболічних і відновлювальних синтезів.

Зниження концентрації цАМФ в органах супроводжувалося підвищенням вмісту в плазмі. Результати експериментів дозволяють зробити висновок про структурно-метаболічне порушення медіаторної регуляції клітинних одиниць під впливом олігоефірів. Виявленні порушення в нейромедіаторному механізмі клітинної регуляції метаболізму, здатні привести до розвитку дистрофічних і деструктивних змін внутрішньоклітинних структур під впливом досліджуваних речовин.

Таким чином, олігоефіри в 1/100 LD₅₀ здатні впливати на внутрішньоклітинний метаболізм, який поєднаний з активацією катаболічних процесів і пригніченням відновлювальних синтезів.