Педагогика/3. Методические основы воспитательного процесса

Ярцева Дар’я Юріївна

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького, Україна

Дидактична гра, як один з методів формування уявлень про форми предметів у дітей старшого дошкільного віку

Дидактична гра є одним із найбільш вживаних методів навчання дітей. І це не дивно адже за допомогою дидактичної гри можна одразу вирішити ряд педагогічних завдань: викликати зацікавленість дітей, активізувати їх увагу, мислення, розширити та закріпити набуті знання та вміння, виробити здатність застосовувати набуті навички у практичній діяльності. Проте на сьогоднішній день існує ще багато питань щодо впливу дидактичної гри на розвиток дітей, в тому числі, на процес формування уявлень про форму предмета. Уявлення про форми предметів є складовою базових знань дитини які необхідні їй для вступу до школі. Формування уявлення про форму предметів у дітей старшого дошкільного віку є однією з важливих складових математичного, сенсорного та розумового розвитку дітей. У старшому дошкільному віці дитині поки що важко довго утримувати увагу на заняттях, особливо якщо їй не цікава тема заняття, дитина постійно відволікається. Завданням педагога є знаходження оптимальних методів та прийомів які б могли привернути увагу дитини та зацікавити її. Одним із таких методів є дидактична гра.

Граючись, дитина переживає масу позитивних емоцій та вражень, що стимулюють розвиток мислення, увагу, пам’ять. Проте цей метод вимагає правильного підходу, він буде ефективним лише в тому випадку якщо дидактична гра використовуватиметься у тісному взаємозв’язку з іншими методами. Проблемою формування уявлень про форму предметів у дітей старшого дошкільного віку займалося багато психологів і педагогів, серед них були Б. Г. Ананьєв, З. М. Богуславська, А. В. Запорожець, В. П. Зінченко, С. Л. Рубінштейн, И. М. Сєченов, Н. П. Сакулина, Д. Б. Ельконін, А. Н. Леушина, А. Н. Леонтьев.  У наш час коли інформаційні технології досягли високого рівня розвитку дуже важко зацікавити дітей чимось новим, крім цього зростають вимоги школи щодо знань які необхідні дітям для вступу.  Тому тема дослідження є актуальною на сьогоднішній день.

Дидактична гра та ігрові вправи найчастіше використовуються у навчальному процесі. Вона сприяє розширенню обсягу набутих знань, формуванню та закріпленню умінь та навичок. Через гру відбувається становлення та розвиток особистості. Процес формування уявлень про форму предметів починається зі знайомства з геометричними фігурами. Саме вони виступають еталонами – опорою на яку діти спиратимуться при визначенні форм предметів. У старшому дошкільному віці діти вже добре знайомі з площинними фігурами: квадратом, колом, трикутником, прямокутником, овалом, ромбом. Також дітей слід познайомити з об’ємними фігурами: циліндром, конусом, шаром, трапецією, пірамідою. На цьому етапі корисно проводити ігри та вправи на дослідження фігур, порівнювання та зіставлення. Велику роль при навчанні грає чуттєвий довід, тому слід не тільки наочно показувати дітям фігури, слід давати дітям можливість помацати руками, провести пальцями по контуру фігур, повертіти, розглянути фігури з усіх боків. Педагог повинен привернути увагу дітей до основних властивостей фігур. Слід проводити ігрові вправи на зіставлення фігур, у процесі чого діти вчаться відрізняти одну фігуру від іншої за певними ознаками та властивостями.  Дитина завжди старається якомога швидше відобразити весь накопичений досвід та знання у творчій продуктивні та конструктивній діяльності. Весь процес формування уявлень про форму предметів будується за певним алгоритмом. Е. Лебедєва, Л. А. Венгер, Л. И. Сисуєва, В. В. Колечко, Р. Л. Непомняща запропонували свою методику формування знань про геометричні фігури у дітей дошкільного віку яка базується на декількох етапах.

1.                                                                                                                                                                                                                        Демонстрація геометричної фігури та її назва;

2.                                                                                                                                                                                                                        Обстеження геометричної фігури;

3.                                                                                                                                                                                                                        Показ та порівняння декількох геометричних фігур різних за формою, величиною та кольором;

4.                                                                                                                                                                                                                        Порівняння геометричних фігур з навколишніми предметами та об’єктами близькими за формою;

5.                                                                                                                                                                                                                        Порівнювання форм навколишніх предметів між собою, геометрична фігура в цьому випадку виступає еталоном і служить як взірець для порівняння;

6.                                                                                                                                                                                                                        Виділення особливостей та властивостей геометричних фігур;

7.                                                                                                                                                                                                                        Закріплення отриманих знань у формі практичної та продуктивної діяльності. Діти можуть відтворити отримані знання у іграх, малюванні, ліпленні, аплікаціях та ін. [1, с. 183].

Користуючись поданим алгоритмом, ми провели дослідження у групі дітей старшого дошкільного віку, які показали, що у цьому віці майже всі діти вже добре знайомі з площинними геометричними фігурами, їх властивостями, можуть відрізнити одну фігуру від іншої. З об’ємними фігурами знайомі не всі діти і можуть допускати помилки у назвах або плутати їх. Дітям важче побачити форми у навколишніх предметах якщо вони мають чітких контурів. Більше половини дітей не змогли впоратися із завданнями на визначення об’ємних фігур, та приблизно 30% дітей не впоралися із завданням на визначення форм предметів. Після проведення експерименту з дидактичними іграми знання дітей експериментальної групи значно покращилися у порівнянні з контрольною. Це свідчить про те, що дидактичні ігри відіграють значну роль у формуванні та закріпленні нових знань дітей.

 

Література:

1.     Якобсон С.Г. К вопросу о развитии восприятия формы. - М.-1974.

2.     Будько Т.С. Теория и методика формирования элементарных математических представлений у дошкольников: конспект лекций / Под. ред. Будько Т.С. ; Брестский государственный университет им. А.С. Пушкина. -- Брест: Издательство БрГУ, 2006. - 46 с.

3.     Будько Т.С. Теория и методика формирования элементарных математических представлений у дошкольников: конспект лекций / Под. ред. Будько Т.С. ; Брестский государственный университет им. А.С. Пушкина. -- Брест: Издательство БрГУ, 2006. - 46 с.

4.     Венгер Л.А. и др. Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет. - М.: Просвещение, 1998. - 144 с.