Чеб Сергій Сергійович

Навчально-методичний центр ПТО у Волинській області,

Луцький центр професійно-технічної освіти, Україна

 

Хмарні технології: теорія і практика впровадження

в навчально-виробничий процес

 

На сучасному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, формування ефективного освітнього середовища навчально-дослідницької діяльності майже не можливе без застосування нових сучасних Web-технологій. Використання Web-технологій, безперечно, позитивно впливає як на сам процес (формування освітнього середовища) так і на його результат  (навчально-дослідницька діяльність у цьому середовищі). Вимоги суспільства до якості надання освітніх послуг постійно змінюються і сучасний освітній простір, в першу чергу, повинен реагувати на ці зміни. Освітнє середовище навчального закладу повинне забезпечувати всебічний розвиток особистості, розвивати її критичне мислення, формувати вміння вирішити нестандартну проблему, вдало використовувати сучасні засоби Інтернет-комунікації. Тому сформувати ефективне інформаційно-освітнє навчальне середовище без використання сучасних Web-додатків сьогодні просто неможливо [1].

Новим еволюційним кроком в розвитку сучасного Інтернет простору стала технологія хмарних обчислень (Cloud computing).

Хмарні обчислення — це модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів), і які можуть бути оперативно надані та звільнені з мінімальними управлінськими затратами та зверненнями до провайдера [2].

Рис. 1 Модель «хмари»

Технологія хмарних обчислень і реалізована на її основі освітня платформа дозволяють максимально ефективно використовувати наявні програмно-апаратні ресурси навчального закладу, а учні дістають можливість застосовувати на практиці найсучасніші комп'ютерні технології.

До основних переваг хмарних технологій в освіті відносять:

·                        економія засобів на придбання програмного забезпечення (використання технології Office Web Apps (Office онлайн));

·                        зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;

·                        виконання багатьох видів навчальної роботи, контролю і оцінки online;

·                        економія дискового простору;

·                        антивірусна, безрекламна, антихакерська безпека та відкритість освітнього середовища для вчителів і для учнів [3].

Розглядаючи питання хмарних обчислень та їх практичного застосування, особливої уваги заслуговують Google-технології. В останні роки завдяки колосальній роботі на ринку, продукти Google набули широкої популярності завдяки своїй простоті, доступності і багатофункціональності. Користувачу необхідно лише одне – реєстрація в системі Google і він отримує доступ до колосального банку послуг.

До основних сервісів Google, які можна використати в навчально-виробничому процесі ПТНЗ, необхідно віднести:

1.                     Google Docs - безкоштовний онлайн-офіс, що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, форм, а також Інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну.

2.                     Youtube - сервіс, що надає послуги відеохостингу. Користувачі можуть додавати, переглядати, коментувати і ділитися з друзями тими чи іншими відеозаписами. Також Youtube є досить зручним сервісом для проведення відеоконференцій, семінарів, тренінгів тощо.

3.                     Google Sites - спрощений безкоштовний хостинг на базі структурованої вікі. Дозволяє за допомогою технології wiki зробити інформацію доступною для людей, які потребують її швидкої подачі.

4.                     Google Диск - це файловий хостинг, створений і підтримуваний компанією Google. Його функції включають зберігання файлів в Інтернеті, загальний доступ до них і спільне редагування.

5.                     Blogger - це сервіс для ведення блогів, що дозволяє тримати на своєму хостингу не тільки програмне забезпечення, а всю інформацію: записи, коментарі та персональні сторінки в СУБД на серверах Google [4]. Наявність власного блогу викладача – це постійний звязок з учнями, можливіть надання онлайн-консультацій, дистанційного навчання та перевірки знань, обміну даними. Саме такі можливості надає Blogger.

До інших хмарних сервісів зберігання даних, які доцільно використати в педагогічній та управлінській діяльності, можна віднести:

1.                     Dropbox - хмарне сховище даних, що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах в хмарі і розділяти їх з іншими користувачами в Інтернеті. Його робота побудована на синхронізації даних.

2.                     Яндекс.Диск - безкоштовний хмарний сервіс від Яндекса, що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах в хмарі і передавати їх іншим користувачам в Інтернеті

3.                     OneDrive - перейменований в лютому 2014 Microsoft SkyDrive, що базується на хмарній організації, Інтернет-сервіс зберігання файлів з функціями файлообміну.

4.                     Copy.com - новий перспективний "новачок" серед хмарних сховищ даних. Copy.com має красивий і зрозумілий інтерфейс; кросплатформенність сервісу - є додатки для Android, iOS, Linux, Mac OS X, Windows і Windows Phone; відсутність обмежень на розмір файлу, який завантажується [5].

Виникає запитання – як же ж ми будемо використовувати всі можливості хмарних технологій в управлінській та навчальній діяльності? Як це все діє на практиці? Розглянемо алгоритм цього процесу.

Рис. 2 Алгоритм практичного використання хмарних середовищ

Створення хмарного середовища – таких сервісів є досить багато (Google Диск, Dropbox). Вибір хмарного середовища залежить від того, які функціональні можливості сервісу нам необхідні: чи це буде просто обмін даними та їх спільне використання (Dropbox) чи більш широкий набір можливостей та функціоналу (Google Диск). Також велике значення має розмір дискового простору сервісу та доступ до нього (ціна, робота через браузер чи застосунок на ПК чи іншому пристрої).

Спільне використання даних – розробник хмарного середовища має можливість надавати пріоритет  іншим користувачам щодо роботи з файлами середовища (спільний доступ на редагування, обробку тощо).

Синхронізація пристроїв – необхідність впровадження хмарних середовищ в управління та навчання виникає тоді, коли користувачі виснажуються по декілька разів на день копіювати на флеш-носії власні документи вдома або на роботі та «переносити» їх на робочий/домашній комп’ютер і знов виконувати зворотні дії. Виникає потреба у синхронізації даних та використанню хмарних сервісів. Більшість хмарних файлових сховищ має свої локальні клієнти – програми які встановлюють на комп’ютер, планшет, смартфон для більш зручної роботи. Після цього з’ємні пристрої відходять на задній план, а необхідні файли стають доступними будь-де та будь-коли.

Отже, з поширенням мережі Internet технології опрацювання інформації зазнали чималих змін. Ще зовсім недавно комп'ютер без установленого набору програмного забезпечення був звичайною купою металобрухту. Нині, з появою хмарних технологій, звичайнісінький мобільний телефон з можливістю виходу в мережу допоможе вирішити складні задачі. Хмарні технології - це і браузерний інтерфейс поштової скриньки, і можливість створення та редагування офісних документів онлайн, і складні математичні обчислення, для яких потужності одного персонального комп'ютера недостатньо.

Серед іншого, хмарні технології можуть забезпечити можливість усім педагогам та учням навчального закладу користуватися лише однією операційною системою, при цьому доступ до їхніх робочих місць відбуватиметься за допомогою значно дешевших терміналів.

 Незважаючи на очевидні переваги, концепція хмарних технологій піддається значній критиці. Основні претензії пов'язані з безпекою інформації, адже не кожному користувачу зберігання особистих даних на віддаленому сервері видається надійним.

Незважаючи на всі сумніви, схоже, що хмарні технології мають значні перспективи. Доказом того, що це не тимчасове захоплення, а новий шлях розвитку високих технологій, є такий факт: хоч би якими не були суперечності між трьома гігантами - Microsoft, Apple і Google, наскільки б не різнилися погляди їхніх керівників та ідеологів щодо розвитку індустрії і потреб користувачів, вони майже одночасно почали впроваджувати хмарні технології у свої розробки і вже точно не збираються відмовлятися від них у найближчому майбутньому [6].

Література:

1.                     Буртовий С. В. Хмарні технології в освіті: Microsoft, Google, IBM. - Науково-методичний інтернет-журнал «Освітній інтернет-навігатор». - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oin.in.ua/osvitni-hmary-microsoft-google-ibm-suchasni-instrumenty-formuvannya-osvitnoho-seredovyscha-navchalno-doslidnytskoji-diyalnosti-ditej/

2.                     Cloud computing ("облачные вычисления"). Справка». - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ria.ru/spravka/20110606/3855.html

3.                     Хмарні технології для навчання. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.harmony-gymnasia.kiev.ua/?page=cloud

4.                     Сервіси та послуги Google. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://uk.wikipedia.org/wiki/Сервіси_та_послуги_Google

5.                     Хмарні сховища даних. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oksim.com.ua/index.php/167-khmarni-skhovishcha-danikh

6.                     Хмарні технології: концепція,  переваги та ризики застосування. – Інформаційно-методичний сайт Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ippo.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=3016