Право/13. Міжнародне право

Куличенко О.Г.,Панасюк Т.С.

Дніпропетровський національний університет ім.

О. Гончара,Україна

науковий керівник: д. Ведькал В.А.

Охорона авторського права за міжнародним приватним правом

Прoблема охoрони авторського права (особливо в міжнарoдному аспeкті) є однією з найбільш своєрідних сфeр правoвідносин.У свoєму житті ми пoстійнo зіштовхуємoся із прoявами, щo безпoсeрeдньo рeгулюються міжнарoдним автoрським правoм. Більшість рeклами, яку ми бачимo пo телевізору, фільми, що дивимося в кінотeатрах, літeратура, яку зазвичaй читаємо, прoграми, якими кoристуємoся, вигoтовляються для рoзповсюджeння у більшoсті країн. Щe трeба взяти дo уваги, що в наш час рoзвитку цифрoвих тeхнологій та кoмунікацій такe транскoрдонне рoзповсюдження і викoристання відбуваються досить часто неконтрольовано. Впорядкування цих складних та комплексних відносин в міжнародному аспекті вимагає досить специфічного способу правового регулювання.

Актуальність даної статті полягає в тому, що незважаючи на окремі недоліки самої системи охорони прав інтелектуальної власності, що є в Україні, можна сказати, що ця система відповідає міжнародним стандартам та може забезпечити належну охорону прав на об'єкти інтелектуальної власності. Хоча є багато підстав стверджувати, що захист прав інтелектуальної власності частково не відповідає сучасним вимогам.

Метою праці є визначення сутності авторського права в міжнародному приватному праві.

Особливістю відносин у сфері міжнародного авторського права є те, що вони, відмінно від інших відносин, значною мірою залежать від розвитку техніки і науки. З цього випливає ,що виникають нові унікальні проблеми, яким потрібне креативне вирішення з боку національної влади окремих країн і світової спільноти. Саме науково-технічний прогрес є однією з головних причин появи міжнародного авторського права та продовжує бути його основною рушійною силою до розвитку[1, c.77-82 ].

Початковим елементом механізму системи міжнародної охорони авторського є Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів і Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право від 6 вересня 1952 р.

Відповідно до п. 8 ст. 2 Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності, учасницею якої є Україна, «інтелектуальна власність» включає права, які відносяться до: літературних, художніх і наукових творів; виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо та телевізійних передач; винаходів у всіх сферах людської діяльності, наукових відкриттів; промислових зразків; товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань та комерційних позначень; захисту проти недобросовісної конкуренції, а також усі інші права, які відносяться до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній та художній сферах[2, c.112-120].

Особливе місце серед універсальних міжнародних договорів має Мадридська конвенція про уникнення подвійного оподаткування виплат авторської винагороди (1979), вона передбачає заборону подвійного оподаткування суміжних та авторських прав.

Серед регіональних угод про міжнародно-правової охорони авторських прав зазначимо Міжамериканську конвенцію з охорони авторських прав (1946), регламенти і директиви Європейської ради (директива Ради ЄС про правову охорону комп'ютерних програм 1991 р.) [2, c. 63-76].

Відносини захисту авторського права також регулюються Всесвітньою конвенцією про авторське право, яка була прийнята в 1952 році в Женеві під егідою ЮНЕСКО. Вона надає більше уваги принципу національного режиму і не містить детальних матеріальних норм, що закріплюють мінімальний рівень охорони безпосередньо в конвенції (за винятком положень про право на переклад).

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 р. до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, в якій вимагається захист цих прав.З цього випливає,що охорона прав інтелектуальної власності у міжнародних приватних відносинах дуже тісно пов’язана з національним законодавством, що також впливає на його основні принципи з точки зору вимог міжнародного приватного права[3].

Можна зробити висновок, що авторське право є невід’ємним та значущим елементом будь-яких правових рамок, що мають за мету регулювати на справедливій основі громадянську поведінку авторів і користувачів та, таким чином, забезпечувати універсальну охорону інтересів всіх.

Список літератури:

1. Дахно І. Право інтелектуальної власності : Навчальний посібник. -К.: Либідь, 2002. -199 с..

2. Мікульонок І. Основи інтелектуальної власності : Навчальний посібник. -К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка" НТУУ "КПІ": Ліра-К, 2005. -230 с.

3. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2709-15