География и геология/ 6.Продопользование и экологический мониторинг

Д.геогр.н. Калько А.Д., к.геогр.н. Басюк Т.О.,

маг. Шкіринець В.М., ст. Полюхович І.Г., ст. Ковальчук К.С.

Міжнародний економіко-гуманітарний університет

імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне, Україна

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЯК ОБ`ЄКТ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Нераціональне природокористування, підвищений негативний вплив антропогенної діяльності призводять до забруднення територій природно-заповідного фонду (ПЗФ), погіршення їх екологічного стану, що відбивається насамперед на якості життя населення і розвитку деградаційних процесів у природному середовищі [1].

У процесі рекреації природа виступає одним з провідних факторів відпочинку і оздоровлення, відновлення фізичних і нервово-психічних сил людини [2]. Варто зауважити, що рекреаційне природокористування, викликає необхідність охорони і відновлення не лише природних ресурсів, але і природних умов, які становлять середовище існування людей. Проблема раціонального природокористування полягає у забезпеченні всебічного й ефективного використання, відновлення та збереження природних умов і ресурсів рекреації з врахуванням об'єктивно існуючих потреб [2, 3].

Мета дослідження – проаналізувати кількісні показники і структуру ПЗФ Рівненської області.

ПЗФ становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля [4].

За рівнем заповідності Рівненська область є однією із найкращих в Україні. Станом на 2016 р. частка ПЗФ Рівненщини складала 9,05% від площі усієї території області (1815 км² із 20047 км²). Загалом ПЗФ Рівненської області налічує 310 територій та об’єктів, які в залежності від їх екологічної, історико-культурної та наукової цінності, мають загальнодержавне або місцеве значення. В цілому структура ПЗФ області (рис. 1) налічує 27 території та об’єктів загальнодержавного значення (загальною площею 649,6 км²) та 283 території та об’єктів місцевого значення (загальною площею 1166 км²) [5].

Значне місце в структурі ПЗФ області посідають: регіональні ландшафтні парки – «Надслучанський» і «Прип’ять-Стохід» (32% від загальної площі ПЗФ області); заказники місцевого значення (30 %) та Рівненський природний заповідник – (23%). Усього 1022 га займають пам’ятки природи, дендрологічні, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва [4, 5].

Основу ПЗФ області складають заказники загальнодержавного та місцевого значення. Аналізуючи розподіл заказників Рівненської області за типами, встановлено, що найбільша частка приходиться на ботанічні заказники. Загалом у структурі заказників загальнодержавного значення ботанічні заказники становлять 73 % від загальної їх чисельності, а для заказників місцевого значення – 60 %.

Стосовно рекреаційного природокористування Рівненської області слід зазначити, що воно виконує соціальну, економічну і природоохоронну функції. Соціальна функція рекреаційного природокористування – це задоволення специфічних потреб населення у відпочинку, оздоровленні, спілкуванні з природою, що сприяє зміцненню фізичного і розумового здоров'я суспільства. Економічна функція полягає, головним чином, у відновленні робочої сили. До економічної функції належать також розширення сфери застосування праці і прискорений розвиток соціальної і виробничої інфраструктури на територіях інтенсивного рекреаційного природокористування. Природоохоронна функція полягає в попередженні деградації природних рекреаційних комплексів під впливом антропогенної діяльності, в тому числі і рекреаційної [2].

В той же час, в області, існують проблеми щодо функціонування об’єктів ПЗФ та їх раціонального використання. На разі чітко не визначено порядок охорони і характер допустимої діяльності на заповідних територіях. В цілому для ПЗФ Рівненської області характерними є всі основні проблеми загальнодержавного масштабу.

Основними проблемами в галузі заповідної справи, що потребують розв’язання, є наступні: 1) збільшення площ та формування оптимальної репрезентативної мережі ПЗФ; 2) моніторинг сучасного стану та організація систематичних спостережень за станом заповідних природоохоронних територій та об’єктів; 3) створення та ведення кадастру ПЗФ; 4) вжиття заходів щодо збереження ПЗФ; 5) забезпечення реалізації заходів щодо формування регіональної екологічної мережі.

Пріоритетними напрямки розвитку природно-заповідного фонду України в цілому, та Рівненщини зокрема є наступні: необхідність розширення природно-заповідного фонду; формування позитивного іміджу заповідного фонду як одного з факторів для розвитку екологічного туризму; підвищення рівня екологічної культури і виховання місцевого населення, особливо молоді.

Література:

1. Крисаченко В. С., Мостяєв О. І. Україна: природа і люди. — К.: НІСД, 2002. – 623 с.

2. Кусков А.С. Рекреационная география: Учебно-методический комплекс. – М.: Флинта; Издательство Мос- ковского психолого-социального института, 2005 . – 493 с.

3. Фоменко Н.В. Рекреационные ресурсы и курортология: Учебник. – Ивано-Франкив.: ИМЕ, 2001. – 240 с.

4. Природно-заповідний фонд Рівненської області / під. ред. Ю. М.Грищенка. – Рівне : Волин. обереги, 2008. – 216 с.

5. Доповідь про стан навколишнього середовища у Рівненській області у 2015 році // Департамент екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації. : Рівне, – 2016. – 227 с.

Рис. 1. Структура (кількість об’єктів) природно-заповідного фонду Рівненської області