Современные информационные технологии/3. Программное обеспечение

Казмірчук І.О., к.т.н. Крилов Є.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Методологія організації процесу створення програмного забезпечення (СПЗ)

Технологію створення системного забезпечення можна описати наступною системою понять:

Технологія створення ПЗ - це впорядкована сукупність взаємозв’язаних технологічних процесів в рамках життєвого циклу ПЗ. Технологічний процес - це сукупність взаємозв’язаних технологічних операцій. Технологічна операція - це основна одиниця роботи, що має чітко визначену відповідальність ролі, надає чітко поставлений результат, що базуються на певних вихідних даних, являє собою одиницю роботи з жорстко обмеженими гранями, які встановлюються під час планування проекту.

Робочий продукт - це інформаційна або матеріальна сутність, що створюється, модифікується чи використовується в певній технологічній операції(модель, документ, код). Робочий продукт визначає область відповідальності ролі та є об’єктом управління конфігурацією. Практичне керування з виконання однієї чи сукупності технологічних операцій. Керування включає методичні матеріали, інструкції, норми, стандарти та критерії оцінки якості робочих продуктів.

Інструментальний спосіб (CASE-спосіб) - програмний спосіб, що забезпечує автоматизовану підтримку діяльності, що виконується в рамках технологічних операцій.

Основною умовою, що вимагається від сучасних ТС ПЗ, є їх відповідність стандартам та нормативним документам, що зв’язані з процесами ЖЦ ПЗ та певним оціненням техно-компетентності компаній-розробників (ISO 12207, ISO 9000, CMM). Згідно до цих нормативів, ТС ПЗ повинна підтримувати наступні процеси: управління вимогами; аналіз та проектування ПЗ; розробка ПЗ; експлуатація; підтримка; документування; управління конфігурацією та змінами; тестування; управління проектом.

Повна підтримка процесів життєвого циклу ПЗ повинна підтримуватись комплексом інструментальних способів(CASE-спосіб). Важливою вимогою також є адаптація до умов застосування, що досягається коштом доставлення продукції в електронному вигляді разом з CASE-засобами та бібліотеками процесів, шаблоні, методів та інших компонентів, що призначені для створення ПЗ потрібного класу системи, на яку розрахована продукція/технологія. Електронні технології повинні включати засоби, що забезпечують їх адаптацію та розвиток по результатам виконання певних проектів. Процес пристосування заключається в видаленні непотрібних процесів та дій життєвого циклу ПЗ, в зміні непідходящих чи в добавленні потрібних дій, процесів, методик та стандартів.

Під час впровадження технологій створення ПЗ потрібно слідувати рекомендаціям, що приведені в стандартах. “Впровадження” застосовується в широкому сенсі та підпорядковує всі дії починаючи від оцінки потреб до повномасштабного застосування ТС ПЗ. Впровадження полягає в переході до декількох етапів:

1) визначення потреби в технології створення ПЗ, характеристик об’єкта впровадження та проектів створення ПЗ;

2) визначення потреб, що пред’являються до ТС ПЗ;

3) оцінка варіантів технологій створення ПЗ;

4) вибір ТС ПЗ;

5) адаптація ТС ПЗ до умов використання, виконується формування певної робочої конфігурації ТС ПЗ, що адаптована до умов об’єкта впровадження.

В процесі впровадження ТС ПЗ збираються статистичні дані та оцінюється ефективність її впровадження з точки зору певних критеріїв. Під час зміни умов об’єкта впровадження та за результатами аналізу ефективності впровадження ТС ПЗ приймається рішення:

а) про внесення змін в робочу конфігурацію;

б) про перехід на нову ТС ПО.

Ціль процесу оцінки та вибору ТС ПЗ - визначення функціональності та якості ТС ПЗ для подальшого вибору. Вихідні дані для оцінки та вибору - набір параметрів ТС ПЗ:

1) функціональні характеристики, орієнтовані на процеси ЖЦ ПЗ;

2) функціональні характеристики застосування;

3) характеристики якості;

4) основні характеристики (затрати на розробку продукту та пов'язані з цим затрати).

На основі даних параметрів аналізуються та класифікуються раніше створені ТС ПЗ. Перед повномасштабним запровадженням обраної ТС ПЗ в компанії виконується пілотний запуск, ціль якого - експериментальна перевірка, щодо правильності рішень, що були прийняті на попередніх етапах та підготовка впровадження нового ТС ПЗ.

Однією з важливих функцій пілотного проекту є прийняття рішення відносно купівлі чи відмови від використання ТС ПЗ. Пілотний проект має відповідати наступним характеристикам:

1) типовість предметної частини;

2) масштабність;

3) унікальність;

4) критичність;

5) авторитетність;

Проектна група людей повинна бути готова до нововведень, бути технічно зрілою з певним досвідом та знанням даної ТС ПЗ та предметної частини. Після процесу оцінки пілотного проекту компанія має прояснити своє ставлення до продукту, що можна визначити з наступним питанням:

· Чи покращить встановлення ТС ПЗ результати компанії?

· Які певні критерії пілотного проекту привели до успіху(чи невдачі)?

· Які проекти змогли б досягти більших результатів завдяки використанню встановленої технології?

Можливим вирішенням повинно бути одне з послідуючих:

1. Впровадження технологій створення ПЗ;

2. Якщо залишились питання відносно впровадження технологій створення ПЗ, потрібно провести додаткове пілотне дослідження;

3. Відмовитись від технологій створення ПЗ;

Практичне використання технологій створення ПЗ починається з послідовної втілення плану переходу в життя. Перехід повинен охоплювати:

· Певну інформацію відносно цілей, критеріїв оцінки, графіка можливих ризиків, що зв’язані з виконанням переходу;

· Оцінку інформації відносно купівлі та налаштування технологій створення ПЗ;

· Інформацію відносно інтеграції з наявними програмами;

· Очікувані потреби в навчанні та ресурси, що використовуються на протязі та після завершення процесу переходу;

Визначення стандартних процедур використання технологій створення ПЗ.

План переходу повинен визначати початкову практику використання та процедури використання засобів. Реальне застосування будь якої технології створення ПЗ в конкретній організації та в конкретному проекті неможливий без опрацювання переліку стандартів, яких повинні дотримуватись усі учасники проекту. До таких стандартів відносяться наступні:

· Процедури резервного копіювання, захисти копій та конфігурацій баз даних, що використовуються в проекті;

· Процедури інтеграції з чинними програмами та базами даних;

· Стандарти та процедури забезпечення секретності;

· Стандарти документацій;

· Стандарти проектування;

· Стандарт інтерфейсу користувача.

Для успішного впровадження технологій створення ПЗ в організації значущим є послідовність її застосування. Оскільки більшість систем розробляється колективно, необхідно визначити характер майбутнього використання технологій створення ПЗ як окремими розробниками так і групами.

Отже, можна зробити висновок, шо використання стандартних процедур дозволить забезпечити плавний перехід між окремими стадіями життєвого циклу програмного забезпечення. Результатом всіх етапів є впровадження технологій створення ПЗ в щоденну практику організації.

Література:

1. Вендров А.М. Один з підходів до вибору засобів проектування баз даних і додатків. "СУБД", 1995

2. Іан Соммервіллем Інженерія програмного забезпечення - Software Engineering. — 6-е вид. — М.: «Вильямс», 2002. — С. 642.

3. Джек Грінфілд, Кіт Шорт, Стів Кук, Стюарт Кент, Джон Крупи Фабрики розробки програм (Software Factories): потокова збірка типових додатків, моделювання, структури та інструменти = Software Factories: Assembling Applications with Patterns, Models, Frameworks, and Tools. — М.: «Діалектика», 2006. — С. 592.

4. SE Companion Installation and Administration Manual. SECA Inc., 1995.