Історія/1.Вітчизняна історія

К.п.н. Твердохліб Т. С.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди

м. Харків, Україна

ДІЯЛЬНІСТЬ НЕДІЛЬНОЇ ШКОЛИ ПРИ ПОЛТАВСЬКОМУ ЄПАРХІАЛЬНОМУ ЖІНОЧОМУ УЧИЛИЩІ

Полтавське єпархіальне жіноче училище було засноване у 1868 році. І хоча його вихованки почали вивчати педагогіку ще з 1872-1873 навчального року, жіночу недільну школу, де вони мали проходити педагогічну практику, було відкрито лише 30 січня 1877 року. Основною перешкодою для створення школи була відсутність фінансування. На початковому етапі існування на діяльність цього навчального закладу виділялися мізерні кошти. Рада єпархіального жіночого училища надавала лише кілька рублів на навчальні посібники, підручники, книги для читання та письмове приладдя. Так, у 1879 р. на потреби недільної школи було витрачено всього 10 рублів. Проте поступово ситуація з фінансуванням навчального закладу дещо покращилась. З 1881 року в загальному кошторисі витрат по Єпархіальному жіночому училищі з’явилась постійна стаття витрат в розмірі 25 рублів на придбання канцелярського приладдя, навчальної та навчально-методичної літератури для недільної школи. У тому ж 1881 році депутати загальноєпархіальнаго з’їзду, на прохання керівника школи, пожертвували 32 рублі 20 копійок на розвиток навчального закладу. З цього часу в недільній школі почали комплектувати свою власну, хоч і невелику, бібліотеку, в якій було представлено кращі навчальні посібники та підручники. Також з’явилась можливість забезпечувати безоплатно бідних учениць букварями, книгами для читання і письмовим приладдям.

Керував недільною школою при Полтавському єпархіальному жіночому училищі викладач педагогіки. Він отримував з 1878-1879 навчального року плату, яка дорівнювала 40 рублям на рік. За майже десятирічний період існування школи (1877-1887 рр.) її керівниками були: Н. В. Жилін, Н. В.Тихонравов і В. Ф. Щеглов. Саме керівник слідкував за організацією навчання школярок і проходженням практики вихованок училища. Школу часто відвідували і були присутні на заняттях в ній начальниця училища та інспектор класів.

Заняття в школі починалися звичайно з жовтня, коли вихованки встигали на уроках педагогіки вже дещо приготуватися до шкільної справи, і закінчувалися перед початком іспитів в училищі. На момент відкриття школи було всього лише 9 учениць, але вже через кілька місяців число охочих навчатися зросло вдвічі. Поступово кількість дітей збільшувалася. Так, в 1879-1880 навчальному році в недільній школі навчалося 25 дівчаток; в 1880-1881 – теж 25; в 1881- 1882 – 26; в 1882-1883 – 45; в 1883-1884 – 48; в 1884-1885 – 25; в 1885-1886 – 23; в 1886-1887 – 53.

На момент відкриття школи дітей навчали тільки вмінню читати і писати. Але вже через кілька місяців курс навчання включав закон Божий, пояснювальне читання, письмо і арифметику. Коло навчальних предметів в школі з 1879 – 1880 навчального року знову дещо розширилося. Предметами навчання були: Закон Божий, читання російське, слов'янське, письмо, арифметика, церковний спів і елементарна російська граматика (переважно орфографія ).

З початку 80-х років ХІХ століття усіх учениць було поділено на три групи. Заняття відбувалися в 2-х класах і тривали від 11-ої години до 14-ої. Щонеділі у недільній школі практикувалося від 6 до 8 вихованок VI класу, інші вихованки VI класу були присутні в школі в якості глядачок. Кожен урок практикантки після проведення аналізувався. Під час аналізу на уроці педагогіки вихованки училища мали з’ясувати, «чи виконаний план уроку, чи досягнута його мета; чи володіє практикантка літературною мовою; наскільки самостійно працювали діти; чи підтримувалась дисципліна в класі і чи дійсно заняття практикантки були з усіма трьома групами. Такі обговорення мали на меті виявити переваги і недоліки проведення уроків практиканток, їх помилки і прорахунки, щоб вони могли бачити, чого слід уникати на уроці, від чого утримуватися і як треба вести справу» [3, c. 829-830]. За останні 8 років існування недільної школи у ній пройшло практику 538 учениць. Більшість з них, після виходу з училища, почали працювати вчительками у земських і церковно-приходських школах

Таким чином, недільна школа при Полтавському єпархіальному жіночому училищі сприяла підвищенню грамотності жіночого населення Полтави і одночасно була майданчиком для проходження практики вихованок училища.

Незважаючи на всі переваги діяльності означеної школи, необхідно виокремити і низку недоліків у її функціонуванні. Навчання у недільній школі тривало 25- 30 днів на рік, між уроками проходили тижні, учениці не завжди відповідально ставилися до відвідування школи – усе це зумовлювало невисоку ефективність навчального процесу у ній. Нажаль школа не могла забезпечити і достатній обсяг педагогічної практики для вихованок училища. Зважаючи на означені проблеми, у 1887 році була відкрита постійна зразкова церковно-приходська школа для дівчаток при Єпархіальному жіночому училищі.

Література

1. Краткая отчетная записка о состоянии Полтавского епархиального женского училища за 1884–5 учебный годъ, читанная в день акта 23-го июня 1885 года Инспектором классов училища, протоиереемъ Алексием Капустянским.

// Полтавские Епархиальные Ведомости. Часть неофициальная. – 1885. – № 14, – С.752-757.

2. Краткая отчетная записка о состоянии Полтавского епархиального женского училища за 1881–1882 учебный год, читанная в день акта 13-го июня 1882 года инспектором классов училища, протоиереемъ Алексием Капустянским.

// Полтавские Епархиальные Ведомости. Часть неофициальная. – 1882. – № 13, – С.653-657.

3. Щеглов В. Двадцатипятилетие Полтавского епархиального женского училища // Полтавские Епархиальные Ведомости. Часть неофициальная. – 1894. – № 20, – С.809-839.