Панасенко
О. І., Кейтлін І. М.,
Буряк В. П., Самура Т. О.,
Панасенко Т. В., Кремзер О. А.,
Мельник І. В., Гоцуля А. С.,
Саліонов В. О., Палиця Ю. В.,
Постол Н. А.
Запорізький державний медичний університет
Запорізький національний університет
Національний університет біоресурсів та
природокористування України
Державна служба по лікарським засобам і контролю за
наркотиками у Запорізькій області
УДОСКОНАЛЕННЯ
ВИКЛАДАННЯ ТОКСИКОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ (ФАРМАЦЕВТИЧНИХ) ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ
Досягнення сучасної науки та практики у всіх галузях потребують необхідності
впровадження в освітній процес нових стандартів, нових технологій, основною
вимогою яких є формування творчої особистості, що здатна орієнтуватися в умовах
сучасної освіти, яка дуже швидко змінюється, і при цьому виникає питання про
оновлення змісту хімічної освіти у вищих навчальних медичних (фармацевтичних)
закладах.
Студенти, які навчаються у Запорізькому державному медичному універсітеті
за фахом 7.110201 – «Фармація», протягом п’яти років ретельно вивчають
неорганічну хімію, органічну хімію, фізичну і колоїдну хімію, біологічну хімію,
фармацевтичну хімію та токсикологічну хімію.
Слід зазначити, що вивчення токсикологічної хімії потребує значної уваги і
наполегливості її засвоєння, дає можливість випускникам вищих фармацевтичних
закладів працювати судово-медичними токсикологами [1, 3]. Професія
хіміка-токсиколога край необхідна через те, що в останнє двадцятиріччя наркоманія
і токсикоманія дуже поширилися серед людей, про що свідчать щорічні звіти
Всесвітньої організації охорони здоров’я населення нашої планети. Всесвітня організація охорони здоров’я проводить
моніторинг захворювання наркоманією і токсикоманією протягом останніх 66 років.
Доведено, що серед нього по всьому світу у наркологічних клініках реєструється
максимум 15-20% від усього населення. Таким чином, кількість наркоманів, які
зазначені у звітах Всесвітньої організації охорони здоров’я, треба помножити на
п’ять і ми із значною вірогідністю можемо мати данні по захворюваності у кожній
країні та у світі в цілому. Посилення загрози наркоманії у світі пов’язано ще
із тим, що на ринку нелегальних наркотиків з’являються нові сполуки, які ще
зовсім недавно були невідомі [6]. Окрім того, вживання наступних наркотиків (морфін,
опій, кокаїн, канабіноїди та ін.) викликали фізіологічну залежність від них, і
середній вік померлих від наркоманії людей, тобто системних наркоманів, був в
межах 55 – 60 років.
Звіти Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчать також, що
наркоманія значно «помолодшала», так як у теперішній час наркотики вживають школярі
з 7 – 10 років, а смерть у наркоманів настає у віці 27 – 30 років [5]. Це
пов’язано ще із тим, що природні наркотики,безумовно, шкідливі, але синтетичні
значно їх дешевше, значно токсичніше і мають велику кількість побічних дій.
Окрім того, часто їх структури ще не встановлені і в такому разі своєчасно
надати медичну допомогу неможливо [7]. Таким чином, окрім об'єму
стабільних знань, які ,безумовно, необхідні провізору при роботі
хіміком-токсикологом у відділеннях судово-медичної токсикології бюро
судово-медичної експертизи України, необхідно долучити до змісту навчання те,
що буде складовою частиною передбачуваного майбутнього на основі вивчення
головних напрямків його розвитку. На
даний момент зміст навчання відображає у більшості науки минулого і у меншому
ступені – науку теперешнього часу із незначною перспективою розвитку науки
майбутнього.
Для
формування творчого судово-токсикологічного мислення нам необхідно
застосовувати методи проблемного, пошукового та дослідницького навчання. Однак,
навіть у останніх виданнях підручників з токсикологічної хімії [2, 4] майже немає матеріалу для створення проблемних ситуацій,
так як автори побоюються вводити відомості, на які наука ще не має відповіді,
або ж відомості, що допускають неоднозначну відповідь. Запропоновані у
посібниках з токсикологічної хімії експерименти носять переважно ілюстративний, а не дослідницький характер, і тому,
безумовно, не стимулюють творчу діяльність.
В останні роки на викладачів і студентів обвалився колосальний потік
інформації, яка пов’язана із реагентами, будовою лабораторних приладів, у назві
яких або у описі до яких присутня приставка «нано». Мова йде про нанотермометри,
нанопровідники та ін. Терміни «наночастинки», «нанохімія», «нанотехнологія» ми
зустрічаємо у назвах статей газет і журналів, по радіо та телебаченню. Щоденно
повідомляють про перспективи розвитку нанотехнологій та перших результатах. Час
«класичних» наук минає – все більш потужними та більш затребуваними стають
«міжгалузеві» напрямки, які виникають на стику традиційних галузей. До таких
дисциплін відноситься нанотоксикологічна хімія – розділ токсикологічної хімії,
який досліджує властивості, будову та особливості перетворень наночастинок. Значна
наукова та прикладна зацікавленість до нанотехнологій пов’язана, перед усім, із
надією одержати за її допомогою принципово нові прилади і матеріали із
характеристиками, які набагато перевершують їх сучасний рівень, що дуже важливо
для інтенсивного розвитку багатьох галузей техніки, токсикології, біології і
медицини.
Інтеграція відомостей із галузей нанотехнологій до курсу токсикологічної
хімії, з нашої точки зору, дозволяють вирішити декілька задач: підвищити
інтерес до вивчення токсикологічної хімії, розширити міжпредметні зв’язки,
продемонструвати на сучасному рівні принцип зв’язку будови речовини з їх
властивостями, розвивати творчі здібності студентів. Безумовно, що підручник з
токсикологічної хімії для вищих медичних (фармацевтичних) закладів не повинен
бути перевантажений факторологічним матеріалом, навіть дуже сучасним.
Реалізовувати зазначені задачі можливо на підставі проектної діяльності.