Медицина/13.Подготовка медицинских работников в вузах.

Д.мед.н. Ульянова Н.А., д.мед.н. Венгер Л.В., Дроздін В.А.

Одеський національний медичний університет

Методи симуляційного навчання в офтальмології

Найважливішим завданням сучасної медичної освіти є створення умов для розвитку у студентів і курсантів компетенцій, стійких практичних навичок, здатності швидко приймати рішення та бездоганно виконувати маніпуляції та втручання. Нині ці завдання вирішуються за допомогою симуляційних технологій [1]. Основними перевагами симуляційного навчання в медицині є отримання клінічного досвіду в віртуальному середовищі без ризику для пацієнта, можливість об’єктивної оцінки досягнутого рівня майстерності, комфортні умови відпрацювання навички: необмеженість в часі, і кількості спроб виконати маніпуляцію, відсутність стресового фактору, який виникає при перших самостійних маніпуляціях в клінічних умовах [2].

Мета: вивчити досвід застосування симуляційних методів навчання в офтальмології та співставити його з власними напрацюваннями кафедри офтальмології Одеського національного медичного університету (ОНМедУ).

Для відпрацювання навичок прямої і непрямої офтальмоскопії застосовують симулятори Eyesi direct та Eyesi indirect (VRmagic, Mannheim, Germany), в яких для навчання застосовується віртуальна реальність [3]. На кафедрі офтальмології ОНМедУ створені симулятори патології заднього відрізка ока. Апаратний комплекс складається з моделі очного яблука, набору слайдів з офтальмоскопічною картиною очного дна в нормі та за умов патології, прямого офтальмоскопа, додаткової фундус-лінзи. Зміна положення очного протезу в зазначеному комплексі дозволяє наочно демонструвати студентам навички топографічної діагностики патології центрального та периферичного відділів сітківки. Створюються та водяться у використання симулятори для імітації невідкладних станів в офтальмології [4], зокрема моделювання видалення стороннього тіла рогівки [5]; відпрацювання методики місцевої анестезії в офтальмології [6], відпрацювання техніки вітреоретинального оперативного втручання [7], відпрацювання техніки операцій при косоокості в умовах Wet Lab [8, 9], лазерної ретинопексії [10], задньої капсулотомії [11].

Одним з найбільш досконалих апаратів для симуляційного навчання факоемульсифікації є Eyesi cataract simulator (VRmagic, Mannheim, Germany), який передбачає максимально наближене до реальності відтворення механічних властивостей тканин, що надає змогу відпрацьовувати таку складну маніпуляцію як капсулорексис. Обладнання дозволяє відтворювати і відпрацьовувати бімануальну техніку, розкол ядра та його подрібнення, гідродиссекцію, імплантацію інтраокулярної лінзи, іригацію, аспірацію [3]. Важливим є відпрацювання на моделі навичок впевненої поведінки хірургів за умов розриву задньої капсули і втрати скловидного тіла [12].

Альтернативою застосування апаратних симуляційних методик є тренування в Wet Lab, коли катаракта відтворюється на видаленому оці тварин [13]. Найбільш суттєвим недоліком методу є необхідність дотримання санітарно-гігієнічних норм при роботі з біологічним матеріалом. У свою чергу, найбільш вагомою перевагою є максимальне наближення умов відпрацювання навичок мікрохірургії катаракти до клінічних. Тому, на кафедрі офтальмології застосовується двоетапне відпрацювання навичок факоемульсифікації. На першому етапі, резиденти практично-тренувального курсу відпрацьовують координацію дрібних рухів при бімануальній техніці оперування на апараті MicrovisTouch (ImmersiveTouch). Програмне забезпечення платформи дозволяє покроково, починаючи з симуляційних завдань, спрямованих на тренування координації рухів при роботі з бінокулярним операційним мікроскопом відпрацювати всі етапи факоемульсифікації катаракти, пов’язані з розтинами оболонок ока, у тому числі процедури кругового безперервного капсулорексису. Після оволодіння цими навичками, резидент переходить до етапу безпосередньої факоемульсифікації на енуклійованому оці тварини. Слід зазначити, що в тренувальному центрі кафедри офтальмології ОНМедУ використовується повноцінна факомашина Alcon Everest (Alcon, USA), що надає можливості резидентам працювати з матеріалом і обладнанням максимально наближеними до реальних умов операційної.

Згідно класифікації за рівнем реалістичності запропонованої Горшковим М.Д. [2] розрізняють сім рівнів реалістичності: візуальний, тактильний, реактивний, автоматизований, апаратний, інтерактивний та інтегрований. У відповідності з наведеною класифікацією на кафедрі офтальмології реалізоване застосування симуляційних методів до четвертого рівня включно, як на додипломному так і на післядипломному етапі навчання. Метою застосування методів симуляційного навчання на додипломному етапі є відпрацювання навичок прямої і непрямої офтальмоскопії, які є в програмі підготовки спеціалістів і магістрів. На післядипломному етапі, в інтернатурі, увага зосереджена на відпрацюванні хірургічних навичок: базове відпрацювання моторики рухів, накладання швів на шкіру та кон’юнктиву, капсулорексис, виконання факоемульсифікації.

Висновки. Застосування методів симуляційного навчання в офтальмології дозволяє створити умови для стандартизованого відпрацювання практичних навичок, зменшення термінів опанування мікрохірургічною технікою, зменшення ризику для пацієнтів. Симуляційні методики навчання мають стати невід’ємною частиною підготовки лікарів-офтальмологів.

Література

1. Запорожан В.М. Без інноваційних методів навчання підготувати сучасного лікаря неможливо / В.М. Запорожан // Ваше здоров’я. – 2014. – № 14-15. – С. 7.

2. Симуляционное обучение в медицине / Под ред. проф. Свистунова А.А., составитель Горшков М.Д. – М.: Издательство Первого МГМУ им. И.М. Сеченова, 2013. – 288 с.

3. Ophthalmology for undergraduate and postgraduate clinical education / D. Shu Wei Ting, S.S. Khung Peng Sim, C Wen Leng Yau [at al.] // Int. J. Ophthalmol. – 2016. – Vol. 9, № 6. – Р. 920–924.

4. Phillips L. Addressing ophthalmology education for newly matriculated emergency medicine residents using innovative models / L. Phillips, L. Stack, R.J. Thurman // Simul. Healthc. – 2015. – Vol. 10, № 6. – Р. 381–385.

5. «Low-tech» simulation of corneal foreign body removal /K. Gallagher, P.F. Lin, A. Koukkoulli [at al.]// Can. J. Ophthalmol. – 2016. – V. 51, № 5. – Р. 386–389.

6. Evaluation of an ophthalmic anesthesia simulation system for regional block training / B. Mukherjee, J.V. Venkatakrishnan, B. George, M. Sivaprakasam // Ophthalmology. – 2015. – Vol. 122, № 12. – Р. 2578–2580.

7. Vergman A.S. Virtual vitreoretinal surgery: validation of a training program / A.S. Vergman, A.H. Vestergaard, J. Grauslund // Acta ophthalmol. – 2017. – Vol. 95, № 1. – Р. 60–65.

8. A novel method for teaching key steps of strabismus surgery in the wet lab / C.A. White, J.A. Wrzosek, D.A. Chesnutt [at al.] // J AAPOS. – 2015. – Vol. 19, № 5. – Р. 468–470.

9. Description and validation of a structured simulation curriculum for strabismus surgery / K.R. Gertsch, A. Kitzmann, S.A. Larson [at al.] // J AAPOS. – 2015. – Vol. 19, № 1. – Р. 3–5.

10. Moisseiev E. Simulation of laser retinopexy around retinal breaks for ophthalmologist in training / E. Moisseiev, A. Loewenstein // Ophthalmologica. – 2015. – Vol. 233, № 1. – Р. 51–55.

11. Moisseiev E. Simulation of neodymium: YAG posterior capsulotomy for ophthalmologist in training / E. Moisseiev, A. Michaeli // J. Cataract Refract. Surg. – 2014. – Vol. 40, № 2. – Р. 175–178.

12. Turnbull A.M. Confidence of ophthalmology specialist trainees in the management of posterior capsule rupture and vitreous loss / A.M. Turnbull, S.C. Lash // Eye (Lond). – 2016. – Vol. 30, № 7. – Р. 943–948.

13. Porcine cataract creation using formalin or microwave treatment for an ophthalmology wet lab / R.W. Machuk, S. Arora, M. Kutzner, K.F. Damji // Can. J. Ophthalmol. – 2016. – Vol. 51, № 4. – Р. 244–248.