УДК 378.147:615:614.253.4

INTRODUCTION OF THE COMPETENCY-BASED APPROACH PRINCIPLES TO PHARMACEUTICAL SPECIALISTS TRAINING AT THE HIGHER STATE MEDICAL INSTITUTION OF UKRAINE “BUKOVINIAN STATE MEDICAL UNIVERSITY”.

Velyka A. Ya.

Candidate of Biological Sciences, assistant

Department of the Medical and Pharmaceutical Chemistry

Higher State Medical Institution of Ukraine

Bukovinian State Medical University”

sq.Tetralna, 2, Chernivtsi, Ukraine, 58002

Kropel'nyts'ka Yu. V.

assistant

Department of the Medical and Pharmaceutical Chemistry

Higher State Medical Institution of Ukraine

Bukovinian State Medical University”

sq.Tetralna, 2, Chernivtsi, Ukraine, 58002

Tkachuk M. M.

Candidate of Chemical Sciences, assistant

Department of the Medical and Pharmaceutical Chemistry

Higher State Medical Institution of Ukraine

Bukovinian State Medical University”

sq.Tetralna, 2, Chernivtsi, Ukraine, 58002

Annotation. In the higher education medium competency-based approach is claimed by scientists to be the way of modernization of the contemporary professional education. It is the vital orientation point of its development and one of the main components of the professional preparing of the competitive specialist in the higher school. It is a corpus of the general principles defining aims, content, educational process organization, evaluation of the results and ways of the professional education standards formation. The article focuses on the problem of the implementation of the main principles of the competency-based approach into the educational process in the future pharmacists preparing.

Key words: competency-based approach, pharmacists, professional education, competencies.

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАХІВЦІВ У ВИЩОМУ ДЕРЖАВНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ «БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Велика А. Я.

к.б.н., асистент

Кафедра медичної та фармацевтичної хімії

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет»

пл. Театральна, 2, Чернівці, Україна, 58002

Кропельницька Ю. В.

асистент

Кафедра медичної та фармацевтичної хімії

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет»

пл. Театральна, 2, Чернівці, Україна, 58002

Ткачук М. М.

к.х.н., асистент

Кафедра медичної та фармацевтичної хімії

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет»

пл. Театральна, 2, Чернівці, Україна, 58002

Анотація. В сучасній вищій освіті поняття «компетентнісний підхід» розглядається науковцями, як шлях модернізації сучасної професійної освіти, найважливіший орієнтир її розвитку й одна з основних умов професійної підготовки конкурентоздатного фахівця у вищій школі, як сукупність загальних принципів визначення цілей, добору змісту, організації освітнього процесу, оцінки результатів і шлях до формування стандартів професійної освіти. В статті розглянуто впровадження в освітній процес основних принципів компетентнісного підходу у підготовці майбутніх фармацевтів.

Ключові слова: компетентнісний підхід, фармацевти, професійна освіта, компетентності.

Вступ. Реформування вищої освіти в Україні у відповідності до європейських стандартів актуалізує проблему вдосконалення підготовки фахівців у системі вищої професійної освіти. Оптимізація навчання потребує перегляду та модернізації підходів до навчального процесу з урахуванням світового досвіду, використання сучасних освітніх технологій. Приведення якості навчання у відповідність до міжнародних стандартів можливе тільки за умов інтеграції науки, освіти та інноваційної діяльності.

Система вищої освіти України в Болонських перетвореннях, має бути спрямована лише на її розвиток і набуття якісних ознак, глибоке осмислення, порівняння з європейськими критеріями і стандартами та визначення можливості її вдосконалення на новому етапі [1].

Проблема підвищення якості освіти спричинила пошук методологічних шляхів до вирішення вказаної проблеми. Одним з пріоритетних напрямків було визнано компетентнісний підхід, який базується на компетентностях й означає практичне здійснення зв’язку сфери освіти з сферою праці [2].

Нині термін «компетентнісний підхід» досить широко вживається в офіційних документах, які стосуються перетворень в освітній сфері. Провідні освітянські нормативні та концептуальні документи визначають компетентнісно-орієнтований підхід пріоритетом розвитку сучасної вітчизняної системи освіти. Серед значної кількості досліджень, які формулюють і аналізують означену тему, а також її конкретизацію щодо перебудови медичної галузі освіти відзначимо роботи С. Д. Максименка, М. М. Філоненко, В. Ф. Москаленка, В. Є. Мілерян, В. П. Андрущенка. Слід відзначити, що якщо окремі принципи освітньої перебудови дістали достатнє висвітлення, то їхньої систематизації й загального огляду в аспекті їх продуктивності для вищої медичної освіти поки що бракує.

         Постановка проблеми. Метою нашого дослідження є визначення основних принципів компетентнісного підходу для підготовки майбутніх фармацевтичних фахівців. У роботі використано методи систематизації, узагальнення, теоретичного аналізу.

Компетентнісний підхід до підготовки фахівців формує у молодої людини здатність навчатись і самонавчатись, забезпечує їх більшу гнучкість у взаємовідносинах з роботодавцями. Окрім того такий підхід дозволяє вирішити актуальне протиріччя між орієнтацією професійної освіти на удосконалення її суб’єктів і тенденцією до стандартизації вимог і технологій навчання студентів.

Реалізації компетентнісного підходу у професійній фармацевтичній освіті сприяють наступні його принципи:

- принцип варіативності і відкритості (потреба відповідності умовам ринку праці, що постійно змінюються, спричиняє безперервний розвиток або заміну наявних компетенцій);

- принцип цілісності й багатоаспектності (наявні компетенції особистості стосуються різних сторін її життєдіяльності, але між ними існують складні відносини взаємозв’язку);

- принцип гуманності (основу кожної компетенції й усього підходу в цілому складає увага й турбота про оточуючих);

- принцип інтегративності (ефективність реалізації компетентнісного підходу ґрунтується на його зв’язках з інших підходах, що відповідають сучасній освітній парадигмі) [3].

Компетентність не можна протиставляти знанням або умінням. Це поняття більш широке, воно включає в себе як «знання», так і «вміння». Компетентність, по-перше, виражає значення традиційної тріади «знання, уміння, навички», поєднуючи їх між собою; по-друге, визначається як поглиблене знання предмета або освоєне уміння. По-третє, компетентність доцільна для опису реального рівня підготовки спеціаліста, якого вирізняє здатність з-поміж розмаїття рішень обирати найбільш оптимальне, аргументовано відкидати хибні рішення, піддавати сумнівам ефективність, тобто володіти критичним мисленням. По-четверте, компетентність передбачає постійне оновлення знань, володіння новою інформацією для успішного вирішення професійних завдань у даний час і в даних умовах, тобто компетентність є здатністю до актуального виконання діяльності. По-п’яте, компетентність уключає в себе як змістовий (знання), так і процесуальний (уміння) компоненти. Це означає, що компетентна людина повинна не тільки розуміти сутність проблеми, але й уміти практично її вирішувати. Компетентний спеціаліст у залежності від конкретних умов може застосувати певний метод вирішення проблеми [2].

Компетентнісний підхід у вищій освіті передбачає певну перебудову навчального процесу. Як зазначає І. Є. Клак, “головне тут  – це проектування та реалізація таких технологій навчання, які створювали б ситуації включення студентів у різні види діяльності (спілкування, рішення проблем, дискусії, диспути,  виконання  проектів)  та  сприяли  б  формуванню у випускника високої готовності до успішної діяльності в реальному житті” [4]. Для фармацевтів такі ситуації утворює практика на базі виробничих аптек, яка є  невід’ємною складовою навчального процесу. Має значення і співвідношення інваріантної та варіативної складової навчальних планів. Якщо ключові компетентності відповідають специфіці інваріантної складової галузевого стандарту в залежності від фаху, то “більшість спеціальних компетенцій є переважно результатом реалізації варіативної  складової навчального  плану  в  рамках стандарту вищого навчального закладу” [5].

Сьогодні, говорячи про систему професійної фармацевтичної освіти в контексті компетентнісного підходу, необхідно розуміти, що саме тут закладається фундамент майбутнього професіонала, і подальший успіх у його майбутній професійній діяльності буде визначатися тим, наскільки він зуміє реалізувати свій потенціал на практиці. Для успішного вирішення професійно-орієнтованих задач випускник-магістр повинен уміти аналізувати реальну ситуацію, знаходити оптимальні шляхи її поліпшення, пропонувати найбільш ефективні рішення виникаючих проблем, володіти навичками роботи з різними джерелами інформації. При цьому найважливішим напрямом формування професійної компетентності виступає посилення професійних якостей майбутнього фахівця на основі особистісних позицій. Професійній компетентності властива повна реалізація справжніх здібностей і цінностей людини як професіонала, виявлення і розвиток своїх можливостей, пізнання ним своєї власної природи і прагнення стати тим, ким він може і хоче стати. Це свідомий, цілеспрямований процес розкриття особистістю своєї власної активності та індивідуальності, реалізація власних зусиль, розвиток особистісних та професійних якостей в обраній професії.

Окрім професійних компетентностей при підготовці майбутнього фармацевта необхідно враховувати формування і загальних компетентностей, рекомендованих у переліку проекту TUNING, а саме:

-       здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

-       здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

-       здатність планувати та управляти часом;

-       знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;

-       здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;

-       навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;

-       здатність проведення досліджень на відповідному рівні;

-       здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;

-       здатність до пошуку, обробки та аналізу інформації з різних джерел;

-       здатність бути критичним і самокритичним;

-       вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми;

-       здатність приймати обґрунтовані рішення;

-       здатність працювати в команді;

-       навички міжособистісної взаємодії;

-       навики здійснення безпечної діяльності;

-       здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт;

-       прагнення до збереження навколишнього середовища [6].

Умовами успішного формування професійної компетентності є: відповідний світогляд та спрямованість особистості, на основі яких відбувається засвоєння студентами знань й умінь; розвиток професійних здібностей та професійно значущих рис особистості в контексті набуття педагогічного досвіду; індивідуально-диференційований підхід до кожного в навчальному процесі.

Конкретними шляхами формування професійної компетентності студентів вищих навчальних закладів можуть бути:

-                     включення проблематики професійної компетентності до дослідницьких програм та навчальних планів підготовки спеціалістів на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях; проведення науково-теоретичних конференцій і семінарів, практично-методичних нарад;

-                     корегування й узгодження змісту освіти, навчальних планів та програм з метою зорієнтувати їх на основні аспекти професійної компетентності, розробка й упровадження нових курсів;

-                     науково-методичне забезпечення підготовки майбутніх спеціалістів з урахуванням основних видів компетенцій;

-                     розробка й видання типових програм, методичних посібників, підручників, методичних матеріалів;

-                     розробка й упровадження нових методик навчання та виховання з метою формування конкурентоздатного працівника;

-                     ефективне застосування інноваційних програм освітніх технологій;

-                     науково-методичні розробки з питань стратегії розвитку освітнього процесу, використання інноваційних форм і методів індивідуального чи групового пошуку [4, 7].

Залежно від поєднання цих обставин і знаходиться динаміка формування професійної компетентності студента – майбутнього професіонала. Випускник професійного освітнього закладу повинен бути готовий самостійно й ефективно вирішувати проблеми в галузі професійної діяльності, позитивно взаємодіяти і співпрацювати з колегами, прагнути до постійного професійного зростання та творчої самореалізації, володіти стійким прагненням до самовдосконалення та самореалізації.

Висновки. Вища освіта повинна бути націлена в майбутнє, на розвиток життєво важливих компетенцій студентів, формування в них екологічної культури, нових стандартів екологічного мислення і діяльності. Вказані характеристики професійної готовності до виконання завдань вищої медичної та фармацевтичної освіти мають бути сформовані на предметному, професійно-орієнтованому, життєвому та особисто-ціннісному рівнях компетентності.

Модель підготовки фармацевта, здатного ефективно вирішувати професійні завдання, передбачає розвиненість системи ціннісних орієнтацій, що забезпечують успішну професійну діяльність і формування певних суспільних позицій, наявність чіткої системи норм поведінки. Це стає можливим за умов формування та розвитку когнітивної, комунікативної, діяльнісної, суспільної, мотиваційної та етичної компетенцій.

Компетентнісний підхід, спрямований на кінцевий результат, дозволить удосконалити навчальний процес. Система компетенцій дозволить студенту навчитися самоконтролю власної діяльності та відповідальності за її результати, самостійності мислення, використанню інновацій для досягнення поставленої мети, сприятиме формуванню власного стилю роботи.

Список літератури

1.                Zhuravs'kyj V.S. Bolons'kyj proces: golovni pryncypy vhodzhennja v Jevropejs'kyj prostir vyshhoi' osvity / V. S. Zhuravs'kyj, M. Z. Zgurovs'kyj. – K.: IVC «Politehnika», 2003. – 200 s.

2.                Bojchuk Ju.D. Kompetentnisnyj pidhid // V kn.: Naukovi pidhody do naukovyh pedagogichnyh doslidzhen': Monografija / za zag. red. dokt. ped. nauk, prof., chl.-kor. NAPN Ukrai'ny V.I. Lozovoi'. – Harkiv: “Apostrof”, 2011. – S. 188.

3.                Ysaeva T. E. Pedagogycheskaja kul'tura prepodavatelja kak uslovye y pokazatel' kachestva obrazovatel'nogo processa v vыsshej shkole: dyss. doktora ped. nauk: 13.00.01 / Ysaeva Tat'jana Evgen'evna. – Rostov n/D, 2003, - 427 s.

4.                Borysenko M. V. Zasoby formuvannja profesijnoi' kompetentnosti ta vyhovannja social'no-mobil'noi' osobystosti / M. V. Borysenko. Rezhym dostupu: http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/33147/.

5.                Klak, I. Je. Teoretychni zasady kompetentnisnogo pidhodu v systemi vyshhoi' profesijnoi'  osvity [Tekst] / I. Je. Klak // Visnyk Chernigivs'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universytetu. – 2015. – Vyp. 124. – S. 32–34.

6.                Filonenko M. M. Psyhologija osobystisnogo stanovlennja majbutn'ogo likarja [tekst] monografija / M. M. Filonenko. – Kyi'v: Centr uchbovoi' literatury, 2015. – 334 s.

7.                Lutajenko O. M. Formuvannja profesijnoi' kompetentnosti majbutnih uchyteliv v umovah suchasnoi' osvity: teoretychni aspekty / O. M. Lutajenko. Rezhym dostupu: http://elibrary.kubg.edu.ua/2304/1/O_Lutayenko_GI.pdf.

 

1.                Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський. – К.: ІВЦ «Політехніка», 2003. – 200 с.

2.                Бойчук Ю.Д. Компетентнісний підхід // В кн.: Наукові підходи до наукових педагогічних досліджень: Монографія / за заг. ред. докт. пед. наук, проф., чл.-кор. НАПН України В.І. Лозової. – Харків: “Апостроф”, 2011. – С. 188.

3.                Исаева Т. Е. Педагогическая культура преподавателя как условие и показатель качества образовательного процесса в высшей школе: дисс. доктора пед. наук: 13.00.01 / Исаева Татьяна Евгеньевна. – Ростов н/Д, 2003, - 427 с.

4.                Борисенко М. В. Засоби формування професійної компетентності та виховання соціально-мобільної особистості / М. В. Борисенко. Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/33147/.

5.                Клак, І. Є. Теоретичні засади компетентнісного підходу в системі вищої професійної  освіти [Текст] / І. Є. Клак // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. – 2015. – Вип. 124. – С. 32–34.

6.                Філоненко М. М. Психологія особистісного становлення майбутнього лікаря [текст] монографія / М. М. Філоненко. – Київ: Центр учбової літератури, 2015. – 334 с.

7.                Лутаєнко О. М. Формування професійної компетентності майбутніх учителів в умовах сучасної освіти: теоретичні аспекти / О. М. Лутаєнко. Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/2304/1/O_Lutayenko_GI.pdf.