Дмитрик А. Ю., Гриньова В. І., Панченко В. В.

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ СИМВОЛІКИ

В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ «ГРА ПРЕСТОЛІВ»

У сучасному світі усе створено так, що без обміну інформацією просто не обійтись. Ми живемо у період глобальних змін і масової інформації. Зараз у глобальній мережі Інтернету можна знайти все, якщо вмієш і хочеш шукати – від україномовного трейлеру нового іноземного фільму до аматорського перекладу книги. Книги займають тут особливе місце, так як електронний ресурс набагато доступніший за друковану версію. Проте часто користувач зіштовхується з такою проблемою, як незнання мови оригіналу книги. І тут не допоможе Google-перекладач, так як душа потребує художнього, правильного і приємного для читання перекладу. Сам переклад як літературне явище має багатовікову історію, проте сучасне перекладознавство, як самостійна наука, сформувалося в основному у другій половині ХХ століття, у післявоєнний період, коли з’явилася потреба в перекладачах.

Проблемами перекладознавства художнього твору займалися В. Россельс, В. Коптілов, Д. Дюришин, А. Попович та інші [3, с. 36].

Коли перекладач зіштовхується з літературним перекладом, то виникає проблема передачі не тільки інформації, але й прихованого імпліцитного вираженого значення, яке аудиторія змогла прочитати «між рядків». Художній переклад, як один із найбільш складних і неоднозначних стилів, вимагає не тільки знання іноземної мови на рівні її носія, але й таланту письменника. Завдання перекладача є дуже складним. Розділимо умовно процес перекладу на два етапи.

Перший етап перекладу – це розуміння тексту. Спочатку перекладач співвідносить мовні знаки, використані автором, з тим змістом, який він хотів передати за їх допомогою. Потім перекладач порівнює значення даних мовних знаків з тим змістом, який витягує з них реципієнт. І, нарешті, він зіставляє сенс одержувача зі змістом автора [ 2, с. 56].

Другим етапом процесу перекладу є перенесення перекладачем тексту з однієї культури в іншу. Він співвідносить зі значенням знаків мови перекладу сенс одержувача тексту оригіналу. Потім значення мовних знаків пов’язується зі змістом одержувача тексту перекладу, який пов’язується зі змістом одержувача тексту оригіналу [2, с. 57].

Художній переклад обумовлений не лише об’єктивними факторами (конкретно-історичним літературним каноном, нормативним ужитком), але й суб’єктивними (поетикою перекладача). Жоден переклад не може бути абсолютно точним, оскільки сама мовна система приймаючої літератури за своїми об’єктивними даними не може досконало передати зміст оригіналу, що неминуче призводить до втрати певного об’єму інформації. Тут також замішана особистість перекладача, який при перекодуванні тексту обов’язково випустить щось зі змісту, а також його схильність продемонструвати чи не продемонструвати усі особливості оригіналу. У художньому перекладі до усіх цих факторів домішується ще й особистість перекладача який, як уже зазначалося, у цій ситуації є більшою чи меншою мірою й автором. Твір не можна вирвати зі стихії рідної мови і «пересадити» на новий ґрунт, він повинен народитися наново у новій мовній ситуації завдяки здібностям і талантові перекладача [2, с. 57].

Таким чином, перекласти означає співвіднести і привнести. Складність процесу перекладу полягає в тому, що перекладачеві доводиться мати справу з декількома значеннями слова, які носять скоріше су’єктивний, а не об’єктивний характер. Також з професіоналізмом перекладача пов’язана суб’єктивність процесу перекладу. Крім того, неможливо або, принаймні, дуже складно перенести текст літературного твору з однієї культури на іншу. У цьому значенні складність процесу перекладу носить об'єктивний характер.

Для підтвердження цієї гіпотези, ми пропонуємо порівняти оригінал і переклад художнього тексту. Матеріалом для цього дослідження стали:

- оригінальний текст (далі - ОТ): «A Game of Thrones» Джорджа Р. Р. Мартіна. Вибір обумовлений тим, що зараз сага «A Song of Ice and Fire» є одним з найпопулярніших художніх текстів у всьому світі;

- перекладний текст (далі - ПТ): «Гра престолів» Володимира Бродового. На сьогодні це єдиний офіційний україноомовний переклад «A Game of Thrones».

У сазі присутня величезна кількість символів - лінгвальні позначення тварин, квітів, рослин, переклад яких являє собою досить складну перекладацьку проблему внаслідок їх багатозначності та образності.

У «Сазі» найяскравіше представлена символіка по відношенню до Будинку Старков, який знаходиться в центрі уваги першої книги саги. Їхній герб - сірий лютоволк, що біжить по сніжно-білому полю. Тому лексика, яка задіяна в описі трапези дочок Еддарда Старка, містить вербалізованій символ вовка:

«Sansa, still disconsolate, stared sullenly at her food and refused to eat, but Arya wolfed down everything that was set in front of her.» [4, с. 56];

Санса, до сих пір була насуплена та похмуро дивилася на їжу та відмовлялась її їсти, проте Арія направляла в свій живіт все, що було перед нею [1, с. 45].

Однак автор ПТ, опустивши в перекладі «вовчу» частину даної лексичної одиниці, не відтворив відразу двох планів значення лексеми «to wolf down»:

- жадібне і мовчазне поглинання їжі;

- вовчий спосіб життя дівчинки.

У характеристиці іншої дочки Еддарда Старка - Санси - автор використовує лексему "wolf" у складі стійкого словосполучення:

«She lost her wolf», he said, weakly, remembering the day when four of his father's guardsmen had returned from the south with Lady's bones [4, с. 167];

Санса втратила свого вовка, - сказав він слабким голосом, згадуючи той день, коли четверо гвардійців батька доставили з півдня останки Леді [1, с. 158].

У даному прикладі вже можна говорити про адекватний переклад. В оригінальній фразі ми можемо побачити подвійний сенс:

- прямий: лютововк Санси було дійсно вбито;

- переносний: Санса втратила свого «внутрішнього вовка» (зміна характеру: вона закохалася в Ланністера і поводила себе не подібно до Старків).

Обидва значення виражені в перекладі, але в зв’язку з тим, що перекладач використовував іменник чоловічого роду (хоча лютововк Санси - Леді - була самкою) на перший план виходить переносне значення.

Словосполучення the Long Night, первинним значенням якого є «довга ніч», тобто довгий нічний період доби, у романі означає назву, яку було надано в певний історичний період Вестероса, коли протягом років цей континент охоплювала жахлива темрява. Це сталося близько восьми тисяч років до загарбницької війни, в розпал великої зими, яка тривала протягом багатьох років. Довга ніч тривала цілі покоління, і більша частина світу була спустошена від голоду і терору.

Winter is coming, and when the Long Night falls, only the Night’s Watch will stand between the realm and the darkness that sweeps from the north [4, с. 142];

Зима насувається, і коли впаде Довга Ніч, тільки Нічна Варта стоятиме між королівствами і мороком, який суне з півночі [1, с. 116].

Отже, з цього прикладу ми бачимо, що автор створив оказіоналізм засобом вторинної номінації, замінивши звичайний період при зміні пори року на майже нескінченний період в історії цілих поколінь, тим самим ніби попереджає читача про небезпеку.

Слово sentinel, первинне значення якого згідно до Merriam-Webster Dictionary: 1) sentry; 2) watcher; тобто «вартовий чи наглядач», у романі набуває дещо іншого значення, а саме: високе хвойне вічнозелене дерево, описується з сіро-зеленими голками, які виробляють солодкий, липкий віск, знаходяться в основному на півночі, а також над стіною у Вестеросі.

He went to the tree, a vaulting grey-green sentinel, and began to climb [4, с. 8];

Він підступив до велетенського розлапистого сіро-зеленого вартового дерева і поліз нагору [1, с. 5].

Тобто слово sentinel, яке зазвичай використовується при називанні певної особи, що стоїть на варті, використовується для характеристики дерева, тобто неживого. Таким чином, автор надає дереву людських ознак, щоб читач одразу зрозумів, що з цим деревом пов’язана якась таємниця.

Отже, проблема художнього перекладу – співвідношення того, що хотів донести до читача автор і того, що відтворив перекладач. Художній переклад обумовлений не лише об’єктивними факторами, але й суб’єктивними. Жоден переклад не може бути абсолютно точним, тому що кожна мова відрізняється своїм складом, в ній просто може не бути таких слів, які б точно відобразили те, що хотів виразити автор, тому і не можливо досконало передати зміст оригіналу, що неминуче призводить до втрати певного об’єму інформації.

Література:

1. Дж. Мартін. Гра Престолів (переклад В. Бродовий) [Електронный ресурс] – Режим доступу: http://chtyvo.org.ua/authors/Martin_George/Hra_prestoliv/ (дата звернення: 03.05.2017). – Назва з екрана.

2. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу / В. В. Коптілов. – Київ: Юніверс, 2002. – 280 с.

3. Чепурна М. І. Проблематика перекладу художніх творів / М. І. Чепурна // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 14. – 278 c.

4. Martin G. R. A Game of Thrones / G. R. Martin [Electronic resource] – Access mode: https://www.7novels.com/241092-a-game-of-thrones.html (last access 03.05.2017). – Title from the screen.