Кравець О.О., Ткачук О.О.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Зміни анатомічної будови листка рослин Faba bona за дії стимулятора росту Емістиму С

Для підвищення продуктивності рослин, отримання дружніх сходів, активізації росту й розвитку рослин на ранніх фазах розвитку з метою підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідників у сільському господарстві рекомендують використовувати такі регулятори росту рослин як: Агростимулін, Альбіт, Гумісол, Емістим С, Неостим, ТерраСтим та інші [5].

Біостимулятором росту рослин широкого спектру дії є Емістим С – продукт біотехнологічного вирощування грибів-мікроміцетів з кореневої системи лікарських рослин, який у малих концентраціях здатний регулювати розвиток рослинного організму через координацію фотосинтезу та ростової функції [1].

Метою нашої роботи є вивчення впливу стимулятора росту Емістиму С на анатомічні листків рослин кормових бобів сорту Бонус.

Дослідження проводили на рослинах кормових бобів, вирощених в умовах вегетаційного досліду. Обробку рослин здійснювали по висоті пагонів 10-15 см стимулятором росту Емістимом С в концентрації 0,1 мл/л. Контрольні рослини обробили водопровідною водою. Вивчення клітин епідермісу проводили за загальноприйнятою методикою [4], розміри клітин вивчали на препаратах, одержаних методом часткової мацерації тканин листка. В якості мацеруючого агенту використовували 5%-ий розчин оцтової кислоти в 2М соляній кислоті [3]. Розміри клітин визначали під мікроскопом за допомогою окулярного мікрометра МОВ-1-40^х. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “Statistica”. Достовірна різниця р<0,05 [2].

Дослідження анатомічної будови листків за дії Емістиму С свідчить про достовірне потовщення листкової пластинки. Зокрема за дії стимулятора росту даний показник був більшим від контролю у 1,2 рази (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив Емістиму С на мезоструктурні показники листків кормових бобів сорту Бонус

Показники / Варіант	Контроль	Емістим С 0,1 мл/л
Товщина листка, мкм	328,59 ± 1,58	*390,19 ± 2,78
Кількість клітин епідермісу	31,31 ± 0,58	*37,31 ± 1,09
Кількість продихів	14,61 ± 0,54	*13,01 ± 0,39
Площа одного продиха, мкм^2	560,99 ± 21,91	*376,02 ± 17,14
Об'єм клітин стовпчастої паренхіми, мкм^3	4661,46 ± 281,36	*8924, 48 ± 139,18
Довжина губчастих клітин, мкм	24,97 ± 0,51	24,84 ± 0,59
Ширина губчастих клітин, мкм	20,43 ± 0,87	*14,87 ± 0,51

Примітки: 1. Рослини обробляли 26.02.2014 р.

2. Проби відбирали 18.03.2014 р.

3. * – різниця достовірна при р£ 0,05

Особливості морфології, анатомії та фізіології листка повною мірою забезпечують здійснення його основної функції – фотосинтезу. Аналіз отриманих даних свідчить, що потовщення листкової пластинки здійснюється за рахунок збільшення об'єму стовпчастої паренхіми – основної фотосинтетичної тканини листка. Так, у рослин дослідного варіанту даний показник був більшим від контролю в 1,9 раз. При цьому розміри губчастої тканини були близькими або меншими від контролю.

Відомо, що функціонування продихів регулює газообмін – надходження вуглекислого газу, виділення кисню та випаровування. Проте, привертає увагу той факт, що при загальному збільшенні кількості клітин епідермісу у рослин дослідного варіанту на 16 %, кількість та площа продихів за дії стимулятора росту були менші від контролю, де площа продиху за дії Емістиму С була меншою у 1,5 рази.

Таким чином, стимулятор росту природного походження – Емістим С призводив до змін мезоструктурної організації листка: збільшувалася товщина листка, об'єм стовпчастих клітин і кількість клітин епідермісу.

Література:

1. Веремеєнко С. І., Олійник О.О. Вплив стимуляторів росту рослин на ріст та розвиток кукурудзи / С. І. Веремеєнко, О.О. Олійник // Вісник ХНАУ, Агрохімія. – 2009. - № 3 – С. 127 – 130.

2. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.

3. Кур'ята В. Г. Одержання препаратів епідермісу методом часткової мацерації тканин листка / В. Г. Кур'ята // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. «Біологія». – 1999. – № 2 (5). – С. 33 – 35.

4. Макроносов А. Т. Методика количественной оценки структуры и фукциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов / А. Т. Макроносов, Н. А. Борзенкова // Пр. по прикладной ботанике, генетике и селекции. – 1978. - № 3. – С. 119-131.

5. Марков І. Інтегрована система захисту пшениці / Іван Марков // Агрономія сьогодні. – 2014. – № 6 (277) березень. – С. 23 – 29.