Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

 

Студент ОКР спеціаліст Мрачковський О.М., студентка ОКР спеціаліст Собко О.Г., студентка ІV курсу Михайльова Ю.О., студентка ІV курсу Сулима Ю.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту на накопичення і перерозподіл різних форм азоту у рослин картоплі

В основі формування продуктивності сільськогосподарських культур знаходяться процеси поглинання, транспортування, перерозподілу метаболітів. Для регуляції продукційного процесу в практиці сільського господарства використовують синтетичні стимулятори росту рослин [2].

Дія стимуляторів росту – поліфункціональна. Вони пришвидшують дозрівання, збільшують продуктивність та покращують якість урожаю, підвищують стійкість до низьких температур, посухи, засоленості [2].

Картопля важлива овочева, технічна та кормова культура. У бульбах картоплі містяться вуглеводи, білки, пектини, органічні кислоти, клітковина, вітаміни та мінеральні солі. Тому важливим є вивчення процесів перерозподілу різних форм азоту у картоплі за дії стимуляторів росту. [1].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях картоплі СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 препаратами – : 1-НОК, ГК3 та 6-БАП. Площа дослідних ділянок 33 м2, повторність досліду п’ятикратна, а біохімічних досліджень трикратна.

Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [4]. Матеріали оброблені за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту картоплі під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту (рис.).


Подпись: Вміст азоту, % на суху речовину                          Вміст азоту, % на суху речовину


Подпись: Вміст азоту, % на суху речовину                        Вміст азоту, % на суху речовину


 



Зокрема встановлено, що в процесі вегетації відбувалося зниження вмісту азоту у вегетативних та генеративних органах картоплі. Досліджено, що застосування рістстимулюючих препаратів інтенсифікувало процес відтоку азотмітких сполук з стебел та накопичення їх у листках, яких на оброблених стимуляторами рослинах закладалося більше ніж у контролі. Також зафіксовано зниження вмісту азоту у корінні в період активного росту і зростання його наприкінці вегетаційного періоду.

Окрім цього, звертає на себе увагу той факт, що за дії стимуляторів росту відбувалося більш інтенсивне накопичення білкового азоту у бульбах  в першій половині вегетації, та більш швидкий їх гідроліз в другій половині вегетації в порівнянні з контролем. Ми вважаємо, що це пов’язано з посиленим навантаженням рослин урожаєм під впливом стимуляторів росту.

Нами встановлено, що за обробки рослин 1-НОК кількість бульб в одному корчі в середньому становила 7,58±0,31 шт., при застосуванні ГК38,67±0,38 шт., а за дії 6-БАП 8,92±0,44. У контролі кількість плодів на рослині складала 5,71±0,23.

Таким чином, посилене навантаження рослин урожаєм під впливом рістстимуляторів інтенсифікувало гідроліз білків та відтік азотмістких сполук з вегетативних органів рослини до булью, що формуються.

Література

1.                 Болотских А.С. Картофель / А.С. Болотских/–Х.:Фолио, 2002.–254 с.

2.                 Вплив N-оксидів піридину на азотний метаболізм пшениці / А. В. Колісник, М. В. Драга, С. А. Шумік, М. М. Мусієнко // Физиология и биохимия культ. растений. – 2000. – Т. 32, № 5. – С. 394-400.

3.                 Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

4.                 Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.