Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

 

Студентка ОКР спеціаліст Богомол Н.В., студентка ОКР спеціаліст Громик М.В. студентка ІV курсу Бровко О.В., студентка ІV курсу Ткачова А.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту на динаміку накопичення вуглеводів у рослин перців

 

Одним із важливих напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві є застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних стимуляторів росту рослин [1].

Перець – важлива овочева культура, яка займає чільне місце в раціоні. Його плоди багаті на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти. [3].

Оскільки суть змін характеру донорно-акцепторних відносин полягає в перерозподілі потоків асимілятів між органами рослини, то для розробки заходів екзогенної регуляції онтогенезу за допомогою регуляторів росту необхідно мати чітке уявлення про динаміку нагромадження і розподілу пластичних речовин у рослинному організмі.

У 2013 р. дослідження проводили на насадженнях томатів СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту: 1-НОК, ГК3 та 6-БАП. Площа дослідних ділянок 33 м2, повторність п’ятикратна. Загальний вміст цукрів (моно- і дисахаридів) та крохмалю визначали йодометричним методом за Х.М. Починком [4]. Статистичну обробку здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту перців під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм вуглеводів (рис.). Зокрема встановлено, що в

 


Подпись: Вміст вуглеводів, % на суху речовину           Вміст вуглеводів, % на суху речовину


Подпись: Вміст вуглеводів, % на суху речовину           Вміст вуглеводів, % на суху речовину


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



процесі вегетації відбувалося зниження різних форм вуглеводів у вегетативних органах та накопичення їх у плодах, як у досліді так і у контролі. За дії стимуляторів росту спостерігався більш інтенсивний відтік редукуючих цукрів та дисахаридів з коріння і стебел до листків і плодів у порівнянні з контролем.

Аналіз динаміки накопичення цукрі у плодах свідчить за дії стимуляторів 1-НОК, ГК3 та 6-БАП відбувалося швидке їх накопичення у другій половині вегетації переважно за рахунок редукуючи форм. Даний показник перевищував контроль на 12-18%.

Аналіз динаміки накопичення і перерозподілу крохмалю свідчить, що у корінні і плодах вміст полісахариду протягом вегетації зменшувався, а у стеблах та листках зростав. Максимальні значення вмісту крохмалю зафіксовані у листках на початку вегетаційного періоду.

Такі зміни у процесах накопичення та перерозподілу вуглеводів за дії стимуляторів росту зумовлювали зростання середньої маси плоду. Зокрема за дії 1-НОК даний показник становив 135,41±6,06 г, при обробці ГК – 133,96±5,98 г, а при застосуванні 6-БАП – 136,58±6,11 г. У контролі маса одного плоду становила 132,18±5,74 г.

 

Література

1.                 Белоногов Д. Е. Влияние гиббереллина и 6-бензиламинопурина на урожай семян и сухой массы клевера лугового / Д. Е. Белоногов, Т. А. Калининская, // Физиология растений. – 1983. – Т. 30, вып. 4. – С. 724-730.

2.                 Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3.                 Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4.                 Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.