Економічні науки/Економіка підприємства

Прищепа О. А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СТРУКТУРИ ТОВАРООБОРОТУ ПІДПРИЄМСТВА СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ

В сучасних умовах відбувається перехід до сервісної економіки, у якій підвищується роль сфери обігу та сфери послуг. Підприємства роздрібної торгівлі в сучасних умовах для утримання споживачів і забезпечення стійких темпів зростання обсягів діяльності все частіше вимушені пропонувати клієнтам вирішення їх проблеми, тобто пропонують передусім сервіс на базі розуміння того, що саме йому може знадобитися на додачу до придбаного товару до, під час та після продажу йому товару.

Дослідження загальної проблематики сервісного управління в межах підприємств роздрібної торгівлі вимагає вивчення його концептуального бачення в контексті механізму і параметрів практичної реалізації, передусім через процеси і процедури проектування системи реалізації товарів та розробку стратегій і планів діяльності. Так, постає проблема обґрунтування комплексного підходу до управління товарооборотом у взаємозв’язку з потоковими процесами на підприємствах роздрібної торгівлі.

Товарооборот у масштабі національної економіки повинен характеризуватися сумою виручки усіх підприємств, які здійснюють продаж товарів. При чому, важливо, що під такими суб’єктами варто розуміти товаровиробників і торговців – як з утворенням юридичної особи, так і без її утворення.

Проблемам формування складу та структури товарообороту присвячено велику кількість наукових досліджень з боку наступних науковців: Астапов, К. , Л.В. Балабанова, Березін І.В., Білуха М.Т., Височин І. В. Н.М. Ушакова, А.А. Мазаракі, Л.О. Лігоненко, Н.О. Власова, Д.Й. Баркан, І.В. Смолін, В.С. Марцин, Г.Д. Болт, Н.В. Стасюк, Р.Д. Хісрік, Л.В. Фролова тощо. Варто відзначити і практикуючих фахівців країн СНД, серед яких: М.С. Абрютіна, А.Н. Соломатін, А.І. Гребнєв, Р.П. Валевич, Л.А. Брагін, В. Вертоградов, Р.В. Джексон, П.В. Петров, Є.В. Карпова, С.Н. Лєбєдєва та ак.

Проаналізувавши ступінь розробленості питань управління товарооборотом підприємства роздрібної торгівлі вказує на недостатню наукову увагу до його комплексного характеру. Сучасні умови діяльності підприємств обумовлюють необхідність перегляду традиційних підходів до методології управління складом та структурою товарообороту з урахуванням сучасних вимог торговельного менеджменту, у зв’язку з чим виникає потреба в удосконаленні та поглибленні існуючих наукових напрацювань з урахуванням об’єктивних економічних процесів та набутого практичного досвіду.

Методичне забезпечення аналізу товарообороту характеризується різноманітністю інструментів його проведення. Зрозуміло, чому саме жодне дослідження зарубіжних та вітчизняних науковців з економіки та організації торговельної діяльності, статистики торгівлі не обходиться без викладення методичного інструментарію та порядку здійснення аналізу товарообороту. Дана проблематика широко досліджується на сучасному етапі великою кількістю практикуючих фахівців у галузі торгівлі. У періодичних виданнях систематично публікуються принципово нові напрями оцінки товарообороту у сучасних умовах, з’являються коментарі фахівців щодо необхідності уточнення та доповнення окремих оціночних показників та алгоритмів їх розрахунку.

На нашу думку, завдання аналізу товарообороту підприємства роздрібної торгівлі в повній мірі ще не відображені у науковій літературі. Сьогодні ще триває перегляд традиційних підходів до методики аналізу товарообороту з урахуванням сучасних вимог торговельного менеджменту, тому попередні розробки науковців на даний момент потребують удосконалення з урахуванням існуючого практичного досвіду [3].

Узагальнивши існуючі результати та набутий практичний досвід пропонуємо послідовність аналізу товарообороту підприємства роздрібної торгівлі визначити за такими етапами.

1 етап. На цьому етапі пропонуємо визначати реальний розмір товарообороту підприємства роздрібної торгівлі за конкретний період.

На даному етапі досліджується розмір коштів отриманий від продажу товарів та надання платних послуг у вартісному вимірі за такими напрямами: за окремими структурними підрозділами; за окремими регіонами діяльності підприємства; за окремими асортиментними групами; за окремими структурними підрозділами підприємства (магазинами тощо); по підприємству в цілому.

2 етап. Оцінка рівня ритмічності та рівномірності виконання плану товарообороту.

Оцінка рівня виконання плану товарообороту підприємства роздрібної торгівлі відбувається через визначення абсолютного та відносного розмірів відхилення у зв’язку із впливом факторів, які не були враховані в процесі планування. Відзначимо, що відхилення фактичних обсягів товарообороту підприємства роздрібної торгівлі від планових доцільно оцінювати за вартістю продажу, їх ціною та кількістю.

З метою визначення рівномірності розвитку товарообороту підприємства роздрібної торгівлі доцільно скласти графіки виконання плану щомісячно, обчислити та проаналізувати коефіцієнти ритмічності та рівномірності виконання плану.

3 етап. На цьому етапі аналізу доцільно дослідити динаміку загального обсягу товарообороту.

З метою оцінки існуючих динамічних змін в обсязі товарообороту підприємства будується динамічний ряд товарообороту. Аналіз може носити щоденний характер, подекадний, помісячний, поквартальний, у розрізі півріч та років. Методичним інструментарієм проведення відповідної оцінки є базисні, ланцюгові і середні темпи зростання (приросту); базисні, ланцюгові і середні абсолютні прирости; абсолютне значення 1% приросту.

4 етап. На четвертому етапі здійснюється оцінка товарної структури товарообороту.

Товарооборот утворюється як результат численних актів купівлі-продажу різноманітних за споживчими властивостями і призначенням товарів. Тому він аналізується не лише за загальним обсягом, але й за товарною структурою, тобто співвідношенням окремих асортиментних груп в загальному розмірі товарообороту.

Даний етап оцінки передбачає обчислення абсолютних приростів, темпів зростання обсягів товарообороту підприємства в межах окремих асортиментних позицій, визначення їх питомої ваги в загальній сумі товарообороту. Таким чином, визначається позитивний або негативний вплив динаміки обсягів реалізації окремих асортиментних позицій (груп) на загальний обсяг товарообороту підприємства та подальші можливості його підвищення.

Результатом здійснення цього етапу аналізу повинна стати повна оцінка змін у попиті споживачів, розкриття недоліків в торговельному обслуговуванні для вжиття своєчасних заходів щодо його покращення.

5 етап. Цей етап пов’язаний із аналізом рівномірності реалізації окремих видів товарів.

Для здійснення такого аналізу обчислюються показники, які характеризують рівномірність продажу товарів: середньоквадратичне відхилення товарообороту, коефіцієнт варіації та коефіцієнт рівномірності.

6 етап. На цьому етапі здійснюється оцінка сезонності продажу окремих груп товарів.

Процес формування товарообороту пов’язаний із впливом систематичних та випадкових факторів, динамічний ряд товарообороту підвладний впливу причин, зумовлених періодичністю коливань.

В межах шостого етапу аналізу варто дослідити усі впливи сезонності на обсяги товарообороту. Крім того, спробуємо розібратись у сутності сезонності та значенні її впливу на обсяг продажу.

Сезонність являє собою стійку закономірність внутрішньорічної динаміки продажу окремих асортиментних позицій. Для різних товарних груп інтенсивність сезонних коливань товарообороту і їх характер можуть суттєво відрізнятися [4].

З метою повної оцінки сезонних змін можуть бути застосовані різні статистичні прийоми. Як правило, виключаються випадкові коливання і одночасно виявляється сезонна складова. Для такого аналізу використовують середньомісячні або акрорівніартальні дані за 3-5 років.

На 7 етапі відбувається ранжування асортиментного портфелю.

Для торговельного підприємства асортиментний портфель являє собою сукупність асортиментних позицій, які характеризуються різним рівнем прибутковості, знаходяться на різних стадіях життєвого циклу, і, як наслідок, характеризуються різними перспективами на ринку.

Для здійснення ранжування товарного портфелю торговельного підприємства можуть бути застосовані наступні методичні прийоми: АВС-аналіз, XYZ-аналіз, адаптована матриця BCG, кросс-категоріальний аналіз, метод Дібба-Сімкіна та інші [3].

Перелічені методики дають можливість визначити місце та роль окремого товару в асортиментному наборі підприємства та приймати обґрунтовані управлінські рішення, пов’язані з організацією його закупівель та реалізації.

Відзначимо, що управління товарооборотом на акрорівні передбачає дослідження торговельного підприємства як конкретної економічної одиниці з визначенням впливу товарообороту на цільові орієнтири його діяльності (прибуток, чистий грошовий потік, ринкова вартість (цінність)).

В перспективі формування теоретичних аспектів управління товарооборотом торговельного підприємства як функціональної складової системи управління підприємством має ґрунтуватись на використанні загальної методології науки управління та охоплювати наступні основні питання: визначення сутності та об’єкта управління товарооборотом підприємства роздрібної торгівлі; визначення функціонального змісту управління товарооборотом підприємства роздрібної торгівлі; формулювання мети та завдань управління товарооборотом підприємства роздрібної торгівлі; ідентифікація суб’єктів управління товарооборотом підприємства роздрібної торгівлі; обґрунтування принципів управління товарооборотом підприємства роздрібної торгівлі; визначення методологічної основи управління товарооборотом підприємства роздрібної торгівлі; формулювання методичних засад оцінки ефективності, результативності та якості управління товарооборотом торговельного підприємства.

Література:

1. Височин І. В. Теоретичні аспекти планування товарообороту підприємства роздрібної торгівлі / І. В. Височин // Економіка & держава. – 2012. – №5. – С.17-20.

2. Сотніченко О. А. Товарообіг країни та фактори, які на нього впливають / О. А. Сотніченко // Економіка & держава. – 2012. – №3. – С.94-97.

3. Федонин О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. пос. / О.С. Федонин, І.М. Рєпіна, О.І. Олексик. – К.: КНЕУ, 2008. – 316 с.

4. Юдин М. А. Основы оценки конкурентоспособности продукции / М. А. Юдин, О. Бириам // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №2. – С.42-47.