Економічні науки/Економіка підприємства

Клишава Т. Ю.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ПРИБУТКУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

В загальній системі управління прибутком торговельних підприємств визначаються основні його складові – управління формуванням прибутку та управління його розподілом і використанням. В системі управління формуванням прибутку одним з найбільш актуальних напрямів на сучасному етапі є врахування фактору ризику. В практичній діяльності торговельних підприємств з управління формуванням прибутку цей фактор в сучасних умовах враховується ще недостатньо.

Ризик притаманний формуванню прибутку торговельного підприємства за будь-яким напрямом його діяльності. В найбільш узагальненому визначенні цей ризик можна охарактеризувати як негарантованість отримання передбаченого до формування у плановому періоді прибутку торговельного підприємства у визначених сумі або рівні.

Нагальна необхідність управління ризиком формування прибутку торговельного підприємства полягає в тому, що воно виступає самостійним фактором реалізації головної мети управління прибутком в цілому, а саме, забезпечення ефективного розвитку підприємства та зростання його ринкової вартості. Ефект цього управління полягає у наступному.

По-перше, від рівня ризику, що приймає на себе торговельне підприємство в процесі управління формуванням прибутку, залежить і рівень цього прибутку. Між цими двома показниками існує пряма залежність, яка досить широко висвітлена в сучасній літературі [2, с.7; 3, с.17].

Тому обране підприємством співвідношення цих двох показників за конкретними кількісними значеннями їх рівнів формує потенціал розвитку торговельного підприємства у наступному періоді, темпи нарощення його ринкової вартості.

По-друге, рівень прийнятих ризиків, що визначається в процесі управління формуванням прибутку, значною мірою впливає на рівень фінансової стійкості, платоспроможності та деякі інші показники, що визначають стабільність розвитку торговельного підприємства (його фінансову рівновагу) і відповідним чином позначається на формуванні його ринкової вартості в цілому.

По-третє, рівень ризику формування прибутку, що приймає на себе торговельне підприємство, є одним з визначальних складових елементів загального рівня ризику його господарської діяльності і суттєво впливає на вартість капіталу, що ним залучається. Чим меншим є рівень ризику формування прибутку торговельного підприємства, тим легше йому (при інших незмінних умовах) залучати новий більш дешевий капітал із зовнішніх джерел – як власний, так і позиковий.

В процесі проведення дослідження з питань удосконалення методичних підходів до управління формуванням прибутку торговельних підприємств з урахуванням фактору ризику було поставлено наступні основні задачі:

1. Ідентифікувати ризики, що притаманні формуванню прибутку торговельних підприємств.

2. Систематизувати ризики, що притаманні формуванню прибутку торговельних підприємств.

3. Виокремити методологічні принципи, які дозволять зменшувати загальний рівень корпоративного ризику по відношенню до відповідного рівня прибутку, що формується.

4. Обґрунтувати належність окремих видів ризиків до певних груп за визначеними класифікаційними ознаками.

5. Провести аналіз факторів, що впливають на формування прибутку торговельних підприємств.

6. Обґрунтувати рекомендації щодо обрання окремих видів ризиків об’єктами управління в системі формування прибутку торговельних підприємств.

Перш за все, слід визначити, які з видів ризиків за класифікаційною ознакою рівня їх інтегрованості мають обиратись як об’єкт управління формуванням прибутку підприємства. За цією ознакою сучасна теорія ризик-менеджменту поділяє ризики на індивідуальні та корпоративні [1, с.322; 4, с.162]. При цьому, переважна частина економістів вважає, що пріоритетним об’єктом ризик-менеджменту підприємств як реального, так і фінансового секторів економіки мають бути індивідуальні ризики (тобто ризики окремих господарських операцій, активів, товарів і послуг тощо).

На відміну від цих традиційних підходів, ми вважаємо, що основним об’єктом ризик-менеджменту в процесі управління формуванням прибутку торговельних підприємств мають бути не індивідуальні (окремі) ризики, а ризик корпоративний. Виділення корпоративного ризику як пріоритетного об’єкту цього напряму ризик-менеджменту може бути аргументовано наступним чином.

По-перше, ризик, що пов’язується із формуванням прибутку підприємства, може характеризуватись як ризик інвестора, що вкладає свій капітал у відповідний об’єкт господарської діяльності.

По–друге, визначення корпоративного ризику як основного об’єкту управління формуванням прибутку торговельного підприємства дозволяє здійснювати це формування на більш стабільній основі у порівнянні із ризиками індивідуальними. По-третє, визначення корпоративного ризику як пріоритетного об’єкту управління в процесі формування прибутку дозволяє більш тісно пов’язувати це управління із управлінням зростання ринкової вартості торговельного підприємства. Показник рівня саме корпоративного ризику (а не індивідуальних його видів) є інтегрованою складовою системи загальної оцінки ринкової вартості підприємства. Такий взаємозв’язок дозволяє розглядати задачу зниження рівня корпоративного ризику в процесі формування прибутку як одну з найважливіших умов реалізації головної стратегічної мети розвитку торговельного підприємства.

По-четверте, управління корпоративним ризиком в процесі формування прибутку є менш трудовитратним і більш простішим за сукупністю методичних підходів, ніж управління загальною системою відповідних індивідуальних ризиків. Це має вирішальне значення для торговельних підприємств, які за раніше визначеними особливостями їх діяльності у переважній більшості не мають кваліфікаційної бази. Крім того, слід зважити і на те, що вартість страхування корпоративного ризику при інших незмінних умовах є більш низькою, ніж при страхуванні комплексу індивідуальних ризиків, пов’язаних із формуванням прибутку торговельних підприємств. Це підтверджується практикою управління корпоративним ризиком підприємств в країнах із розвиненою ринковою економікою.

По-п’яте, корпоративний ризик формування прибутку торговельного підприємства як об’єкту управління може бути представлений як портфельний ризик з цього напряму ризик-менеджменту. Це дозволяє використовувати в процесі управління формуванням прибутку торговельних підприємств з урахуванням фактору ризику методологічні принципи сучасної портфельної теорії, що були розроблені відомим американським економістом Шарпом та іншими.

Ідентифікуючи ризики, що мають бути визначені як об’єкти управління в процесі формування прибутку торговельних підприємств, слід розглянути і окремі їх види за класифікаційною ознакою “характер їх наслідків”. В сучасній теорії ризик-менеджменту ризики, що пов’язані із економічною діяльністю, поділяються на “чисті” і “спекулятивні” [7, с.447]. Чистий ризик характеризується тим, що наслідком його реалізації можуть бути лише втрати суб’єкта господарювання (фінансові, майнові тощо), а спекулятивний ризик передбачає як наслідок його реалізації не лише відповідні втрати, а й можливі додаткові доходи (прибуток).

На наш погляд, об’єктом управління в процесі формування прибутку торговельних підприємств має бути визначений саме спекулятивний корпоративний ризик. Такий підхід обумовлюється тим, що коливання загального прибутку торговельних підприємств під впливом фактору ризику може призводити не лише до певних його втрат (збитків), а й до отримання понадочікуваної додаткової його суми. Спекулятивний ризик в процесі формування прибутку торговельних підприємств пов’язаний, зокрема, із зміною кон’юнктури товарного ринку, на якому виступає підприємство, коливанням курсів валют (якщо підприємство здійснює операції з імпорту або експорту товарів), зміною умов інвестування, якщо окремі індивідуальні ризики формування прибутку можуть бути поділені на чисті та спекулятивні, то корпоративний ризик (що інтегрує в собі всі індивідуальні ризики), може характеризуватись виключно як спекулятивний. Тому саме цей вид ризику за характером наслідків може бути визначений як об’єкт ризик-менеджменту в процесі формування прибутку торговельних підприємств.

Таким чином, управління формуванням прибутку торговельних підприємств передбачає виділення, як основного об’єкту цього управління, спекулятивного корпоративного ризику, розподіленого за функціональною ознакою на діловий і фінансовий, за джерелами виникнення – на систематичний і несистематичний, а також за основними його видами.

Література:

1. Афанасьєв Н.В., Гончаров А.Б. Экономика предприятия. Учебн. пос. – Х.:НД «ИНЖЕК», 2008.-528 с.

2. Бланк И.А. Управление финансовыми рисками. – К.: Ника-Центр, 2005. – 600 с.

3. Боровкова В.А. Управление рисками в торгове. – СПб.: Питер, 2009. – 288 с.

4. Грідчіна М.В. Управління фінансами акціонерних товариств. Навч. пос. – К.: А.С.К., 2008. – 384 с.