К.е.н. Кашубіна Ю.Б., Жуковська І.В.

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Особливості управління оборотними активами на підприємствах гірничо-металургійного комплексу

Ефективність виробничого процесу на підприємствах гірничо-металургійного комплексу великою мірою залежить від раціонального використання оборотних активів, які шляхом структурної трансформації здійснюють безперервний кругообіг форм вартості з метою постійного відновлення процесу виробництва, одержання прибутку, підтримки нормального рівня ліквідності. Тому питання управління оборотними активами на підприємствах у сучасних умовах господарювання потребують особливої уваги.

Результати дослідження нормативної, методичної та наукової літератури показали, що немає єдиного підходу щодо сутнісної характеристики оборотних активів підприємства. Основні підходи щодо визначення поняття «оборотні активи» наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Підходи щодо визначення поняття «оборотні активи»

Джерело	Поняття
П(С)БО 2 [7, с. 158]	Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом одного операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
О.С. Філімоненков [9, с. 328]	Оборотні активи – це сукупність матеріально-речовинних цінностей і грошових коштів, які беруть участь у створенні продукту, цілком споживаються у виробничому процесі і повністю переносять свою вартість на виробничий продукт упродовж операційного циклу або дванадцяти місяців з дати балансу.
Р.А. Слав’юк [8, с. 460]	Оборотні активи – це ресурси, які належать підприємству і які напевно буде перетворено на гроші чи використано іншим чином протягом року з дати складання бухгалтерського балансу.
В.В. Ковальов [4, с. 448]	Оборотні активи – це активи підприємства, поновлювані з певною регулярністю задля забезпечення поточної діяльності, вкладення які, принаймні, одноразово обертаються протягом року або банку одного виробничого циклу, якщо вибирається рік.
Г.В. Нашкерська [6, с. 503]	Оборотні активи – грошові кошти, що вкладені для створення оборотних виробничих фондів та фондів в обігу з метою забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції.
І.О. Бланк [1, с. 528]	Оборотні активи – це сукупність майнових цінностей підприємства, що забезпечують поточну виробничо-комерційну діяльність підприємства та, що повністю споживаються у процесі одного виробничо-комерційного циклу.
Т.А. Демченко [3, с. 227]	Оборотні активи – це сукупність оборотних фондів і фондів обігу, які використовуються для фінансування поточної господарської діяльності і виражені в грошовій формі.
М.В. Володькіна [2, с. 196]	Оборотні активи – це частина активів підприємства, яка включає оборотні кошти та короткострокові фінансові інвестиції.
І.В. Ковальчук [5, с. 203]	Оборотні активи – це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес і цілком споживаних протягом одного операційного циклу.

Аналізуючи поняття «оборотні активи», які наведено в табл. 1, можна відзначити, що більшість авторів в характеристиці оборотних активів акцентують увагу на матеріально-речовій складовій активів підприємства, обслуговуванні поточного господарського процесу, споживанні протягом одного року або одного операційного періоду. Виходячи з цього необхідно також підкреслити високий рівень ліквідності оборотних активів і, як наслідок, значний вплив на платоспроможність підприємства.

Дослідивши підходи щодо сутності оборотних активів пропонуємо визначати їх таким чином: «оборотні активи – це сукупність матеріальних та грошових цінностей, які обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємства, внаслідок високого рівня ліквідності забезпечують його платоспроможність, знаходяться у постійному кругообігу й у повному обсязі переносять свою вартість на виготовлену продукцію, надані послуги, виконані роботи».

Управління оборотними активами складає значну частину операцій фінансового менеджменту. Це пов’язано з великою кількістю елементів їх внутрішнього матеріального і фінансового складу, що вимагає індивідуалізації управління, високої динаміки трансформації їх видів, високої ролі в забезпеченні платоспроможності, рентабельності та інших цільових результатів фінансової діяльності підприємства.

Управління оборотними активами на підприємстві пов’язане з конкретними особливостями формування його операційного циклу. Цілі та характер використання окремих видів оборотних активів мають суттєві особливості, що вимагає розробки самостійної політики управління окремими їх видами.

На підприємствах гірничо-металургійного комплексу значну частину оборотних активів складає дебіторська заборгованість (див. табл. 2).

Таблиця 2

Частка дебіторської заборгованості в загальній сумі оборотних активів підприємств гірничо-металургійного комплексу Криворіжжя, %

Підприємство	2012 рік	2013 рік
ПАТ "Інгулецький ГЗК"	87,03	96,47
ПАТ "Південний ГЗК"	26,43	44,13
ПАТ "Центральний ГЗК"	73,12	56,21
ПАТ "Північний ГЗК"	64,99	82,24

Зважаючи на велику питому вагу дебіторської заборгованості гірничо-збагачувальним комбінатам особливу увагу треба приділяти підсистемі управління дебіторською заборгованістю. Для з’ясування причин значних обсягів заборгованостей покупців залізорудної продукції комбінатам розглянемо умови її реалізації.

Наприклад, на ПАТ «Інгулецький ГЗК» в основному договори на поставку залізорудного концентрату на внутрішньому ринку укладаються на умовах FCA, EXW loaded ст. Інгулець Придніпровської залізниці (Інкотермс - 2000). Умови розрахунків за договорами поставки на внутрішньому ринку наступні: - 40% передплата за кожну партію концентрату, наступна сплата у розмірі 43,33% кожної поставленої партії продукції здійснюється протягом 2-х банківських днів, з дати поставки партії продукції, згідно факсимільної копії рахунку-фактури (з подальшим наданням оригіналу рахунку), остаточна сплата у розмірі 16,67% кожної поставленої партії концентрату здійснюється в продовж 60 календарних днів з дати поставки партії продукції; - протягом 21 календарного дня, починаючи з дати поставки концентрату (включаючи день поставки); - протягом 5 банківських днів з моменту поставки продукції; - один раз в 15 календарних днів за товар, що поставлений у цей період; - протягом 10 календарних днів після дати поставки концентрату. На експорт поставки здійснюються металургійним підприємствам на умовах DAF - кордон України, FOB - порти України (Інкотермс - 2000). Умови розрахунків за експортними контрактами: 180 днів з моменту оформлення договору.

Отже, наявність великої суми дебіторської заборгованості на гірничо-збагачувальних комбінатах пояснюється умовами договорів поставки продукції, які передбачають відстрочку платежів за відвантажену продукцію на достатньо довгий термін. Внаслідок цього виникає значна величина дебіторської заборгованості, яка свідчить про реалізацію виготовленої комбінатами продукції.

Вважаємо, що політика управління дебіторською заборгованістю на підприємствах гірничо-металургійного комплексу, перш за все, має націлюватися на розширення обсягів реалізації продажів, оптимізацію її розміру і своєчасне її погашення. Особливу увагу необхідно приділяти співвідношенню дебіторської та кредиторської заборгованості, яке повинно бути не менше, ніж 1, тобто підприємство повинно забезпечувати можливість погашення кредиторської заборгованості за рахунок дебіторської.

Таким чином, особливість управління оборотними активами на підприємствах гірничо-металургійного комплексу полягає у тому, що політика управління дебіторською заборгованістю спрямована не на зменшення її величини, а на забезпечення ліквідності та платоспроможності підприємства.

Література:

1. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: учебный курс / И.А. Бланк. – К.: Ника – Центр, 2010. – 528с.

2. Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства: навч. посіб. / М.В. Володькіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 196с.

3. Демченко Т.А. Оборотні активи та їх відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. / Т.А. Демченко. – Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №9. – 227с.

4. Ковалев В.В. Курс финансового менеджмента / В.В. Ковалев. – М.: ТК Велби, Проспект, 2008. – 448с.

5. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: навч. посіб. / І.В. Ковальчук. – К: Знання, 2008. – с. 203-204.

6. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік: навч. посіб. / Г.В. Нашкерська. – К.: Кондор, 2005. – 503с.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 «Баланс» від 21.06.99 №396/3689 // Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №11. – 158с.

8. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Р.А. Слав’юк. – Луцьк: Ред.-вид. від. «Вежа» Волин. держ. Ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. – 460с.

9. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: навч. посіб. / О.С. Філімоненков. – К.: МАУП, 2004. – 328с.