Экономика
/ Экономика предприятия
к.держ.упр. Алфьорова І.Є., Мозгова Ю.І.
Донбаський державний технічний університет, Україна
Сучасні методи управління витратами підприємства
В умовах ринкової
економіки успішна робота будь-якого підприємства багато в чому залежить від
вірно обраної системи, стратегії та методів управління витратами. Тому на
сьогоднішній день перед бізнесовими структурами постає завдання впровадження
ефективної системи управління витратами та контролю за ними, що обумовлює
актуальність обраного напрямку дослідження.
Вивчення теоретичних
та практичних аспектів обліку та контрою витрат суб’єктів господарювання,
формування собівартості продукції та послуг здійснювалося в наукових працях
багатьох відомих вітчизняних та зарубіжних дослідників, таких як Агєєва Н.,
Аббата Дага А., Бутинець Ф., Гаврилов Д., Герасимчук Н., Голов С., Друрі К.,
Денісов С., Жданов О., Кармінский О., Крилов В., Мазурова І., Масленщіков В.,
Мінаєв Е., Оленєв М., Примак А., Фалько С., Чижевській Л. та інших. Особливу
актуальність набувають питання науково обґрунтованого вирішення
організаційно-методичних аспектів реалізації функції управління витратами в
корпоративних структурах.
Метою дослідження є систематизація та
порівняльний аналіз сучасних систем і методів управління витратами на
підприємстві.
Дія таких об'єктивних
чинників, як концентрація виробництва, удосконалення його технології й
організації, розробка теорії нормування витрат праці й матеріальних ресурсів,
розвиток методів оперативного управління виробництвом, гостра необхідність
оперативного контролю витрат і регулювання собівартості, призвела до створення
і поширення різноманітних систем і методів управління витратами підприємства. Сутність
і умови застосування основних з них представлено в таблиці 1.
Таблиця 1 – Сутність
і умови застосування методів управління витратами
|
Метод управління
витратами |
Сутність методу |
Умови застосування методу |
|
Директ-костинг |
Постійні накладні витрати не включаються до
собівартості продукції, а відносяться безпосередньо на рахунок прибутків і
збитків у тому періоді, коли вони відбулися |
Поділ витрат на змінні і постійні |
|
Абзорпшн-костинг |
У собівартість продукції включаються всі витрати (у
тому числі і накладні) |
Використання методів розподілу накладних витрат, що
дозволяють найбільш точно встановити величину накладних витрат, що
включаються до собівартості одиниці продукції |
|
Стандарт-кост |
Для кожного виду витрат (матеріальних, трудових та
інших) визначаються обґрунтовані норми витрати (стандарти) ресурсу на одиницю
продукції. Витрати ресурсів за нормами і відхилення від норм споживання
ресурсів враховуються окремо |
Наявність системи стандартів (норм та нормативів) |
|
Метод ABC |
Діяльність підприємства розглядається у вигляді
процесів або робочих операцій. Сума витрат підприємства протягом періоду або
витрат на певний вид продукції визначається на підставі витрат на здійснення
сукупності відповідних процесів і операцій |
Виділення видів діяльності та операцій за ними.
Розширення існуючої системи бухгалтерського обліку. Додаткове навчання
персоналу |
|
Таргет-костинг |
На підставі заданої ціни реалізації виробу і бажаної
величини прибутку встановлюється цільова собівартість, яка в подальшому
забезпечується зусиллями всіх служб підприємства. Забезпечує цільову
собівартість на стадії планування продукції. Є інструментом стратегічного
управління витратами |
Тісна горизонтальна взаємодія між функціональними
підрозділами підприємства. Постійне застосування методу. Організація
постійного контролю рівня витрат . Надійність маркетингових прогнозів і
правильне позиціонування підприємства на ринку |
|
Кайзен-костинг |
Передбачає не досягнення певної величини витрат, а
постійне, безперервне і всеохоплююче їх зниження. Забезпечує цільову
собівартість у процесі виробництва продукції. Використовується переважно в
оперативному управлінні витратами і контролі за їх рівнем |
Постійне застосування методу. Проведення безперервних,
відносно невеликих удосконалень виробничих процесів, здатних у сукупності
дати значний результат. Залучення всіх співробітників в безперервне
вдосконалення якості діяльності та створення необхідної системи мотивації. |
|
Бенчмаркінг затрат |
Передбачає порівняння стану управління витратами на
підприємстві з підприємствами-лідерами для подальшого прийняття рішень в
сфері управління витратами |
Правильний вибір підприємства-еталона. Наявність повної
і достовірної інформації про еталонних результати та методи їх досягнення. |
Продовження таблиці 1
|
Метод управління
витратами |
Сутність методу |
Умови застосування методу |
|
CVP-аналіз (аналіз точки
беззбитковості) |
Ґрунтується на зіставленні трьох величин: витрат
підприємства, доходу від реалізації та отримуваного прибутку, співвідношення
яких дозволяє визначити виручку від реалізації (обсяг реалізації), яка при
відомих величинах постійних витрат підприємства і змінних витрат на одиницю
продукції забезпечить беззбитковість діяльності або планований фінансовий
результат |
Дотримання системи припущень (незмінність ціни; поділ
витрат на змінні і постійні; відсутність відхилення фактичних постійних і
змінних витрат від планових). Для графічного рішення кількість видів
продукції не повинно перевищувати 3-4. |
|
Кост-кілинг |
Направлений на максимальне зниження витрат в найкоротші
терміни без шкоди для діяльності підприємства і перспектив його розвитку.
Використовується в антикризовому менеджменті та управлінні
конкурентоспроможністю |
Наявність повної і достовірної інформації про стан
витрат на підприємстві. Прагнення керівництва підприємства до зниження
витрат. Певним чином побудована система мотивації персоналу. |
|
LCC-аналіз |
Витрати визначаються на виробництво і продаж
конкретного продукту протягом усього його життєвого циклу і надалі
зіставляються з відповідними доходами. Застосовується в стратегічному
управлінні витратами |
Наявність точних і детальних маркетингових описів стану
ринку і позиціонування продукції або послуг підприємства. Чітка ідентифікація
етапів життєвого циклу продукту. |
|
Метод VCC |
Розглядає ланцюжок споживчої вартості, зокрема,
передбачає аналіз витрат, що знаходяться поза сферою прямого впливу
підприємства. Застосовується в стратегічному управлінні витратами |
Відповідність стратегічного позиціонування підприємства
особливостям діяльності підприємства та кон'юнктурі ринку. Повне знання кон'юнктури ринку, внутрішніх
процесів підприємства, повне уявлення про діяльність господарюючих суб'єктів,
що взаємодіють з підприємством. |
|
Метод JIT (just-in-time) |
Передбачає повну синхронізацію матеріально-технічного
постачання із виробничим процесом. ТМЦ подаються невеликими партіями одразу
на потрібні ланки виробничого процесу, а готова продукція відвантажується
споживачам безпосередньо по мірі завершення виробництва |
Наявність резервних виробничих потужностей, машин та
обладнання, яке можна швидко переналадити на випуск іншої продукції. |
|
Метод ЕVА |
Метод економічної доданої вартості – дає змогу
прив'язати створення вартості до певних груп робітників або підрозділів і
отримувати критерій для диференційованої винагороди за виконану роботу. |
Необхідне проведення оцінки вартості компанії з
урахуванням фактору ризику |
Для дієвого управління
витратами підприємства на даний час та у перспективі повинні також
застосовувати сучасні та новітні методи управління витратами. На думку деяких
українських науковців, на сучасних українських підприємствах найдоцільніше
використовувати АСВ-аналіз, бо у результаті впровадження у виробництво
досягнень науково-технічного прогресу, тотальної автоматизації і механізації
виробництва частка прямих витрат у собівартості постійно знижується. Тобто стає
зрозумілим, що для сучасного підприємства характерним має стати пошук шляхів
управління не стільки прямими, а накладними витратами. А це ефективно та
раціонально може бути здійснено за допомогою АВС-аналізу. Але, все ж таки
підприємство повинно самостійно обрати метод, який буде найефективнішим для
його виду і напрямків діяльності.
Проведений аналіз
сучасних методів управління витратами показав, що для вирішення проблеми
оптимізації витрат та ефективності господарювання компаній необхідний
індивідуальний підхід до вибору існуючих систем управління витратами, а в низці
випадків до формування власної системи управління з урахуванням галузевих
особливостей, організаційної структури і масштабності корпорації.
Література:
1.
Влюсюк Г.В.
Аналіз та оцінка існуючих систем управління витратами // Держава та регіони. –
№6. – 2009. – С.78-79.
2.
Кальєніна Н.В. Методи управління витратами, їх переваги
та недоліки // Держава та регіони . – №5. – 2007. – с. 32-35.
3.
Партин Г.О. Управління витратами підприємства:
концептуальні засади, методи та інструментарій: монографія. – К.: Вид-во УБСНБУ,
2008. – 219 с.
4.
Степанова Т.О., Стегний А.І. Переваги і недоліки методів
управління витратами // Вісник Макіївського економіко - гуманітарного
інституту. - Макіївка. : МЕГІ, 2012. - №12 (25). – 119 с.