студент групи МБС-31 Бовсунівський О.В. к.е.н., доцент Єріс Л.М.

Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України»

Методи залучення ресурсів банку з депозитних джерел

 

Важливою складовою у діяльності будь-якого комерційного банку є формування ресурсної бази. Оскільки в складі ресурсів банку найбільшу питому вагу складають залучені кошти від вкладників, то відповідно завдання кожного банку полягає у створенні міцної та стабільної депозитної бази.

На сучасному етапі розвитку банківської системи формування банками ресурсної бази відіграє велике значення для їх ефективної діяльності. Наявність в установі достатнього обсягу коштів дозволяє здійснювати активні операції, отримувати стабільні прибутки та диверсифікувати ризики. Основним джерелом формування ресурсної бази банків є саме депозитні кошти. З їх допомогою фінансово-кредитна установа має можливість підтримувати ліквідність на достатньому рівні, прискорювати безготівкові розрахунки. Найбільшою складовою депозитних ресурсів є кошти фізичних осіб. Вони є основним та більш дешевим, ніж міжбанківські кредити, джерелом поповнення ресурсної бази.

З метою забезпечення необхідної структури, обсягу і рівня витрат за депозитними зобов’язаннями банківський менеджмент застосовує різні методи управління залученими коштами, які зображені на рисунку 1.

Методи залучення ресурсів банком з депозитних джерел

Цінові

Нецінові

мінімальна сума відкриття рахунку

розміри процентних ставок

умови нарахування і сплати відсотків

тарифи на розрахунково-касове обслуговування

реклама

підвищення рівня і комплексність обслуговування

розширення асортименту банківських продуктів

надання додаткових безкоштовних послуг

розташування філій у місцях, наближених до клієнтів

пристосування графіка роботи до потреб клієнтів

індивідуальні

пакетні

масові

Рисунок 1 – Методи залучення ресурсів банком з депозитних джерел

 

Аналізуючи цінові методи, слід зазначити, що дані методи в конкурентній боротьбі за вільні грошові кошти фізичних та юридичних осіб використовують процентну ставку, підвищення якої заохочує клієнтів та дозволяє залучити додаткові ресурси. Зменшення процентної ставки відбувається за умови перенасичення банку ресурсами чи відсутності прибуткових напрямків їх розміщення [1].

Встановлення процентної ставки за депозитом передбачає врахування як кількісних так і якісних параметрів.

До кількісних параметрів можна віднести:

-     сума та строк депозиту;

-     витрати банку при реалізації депозитної операції.

До якісних параметрів відноситься:

-     депозитна історія клієнта;

-     додаткові умови депозитної угоди (механізм виплати відсотків при достроковому розірванні депозитної угоди, регулярність сплати відсотків, порядок нарахування відсотків, можливість додаткових внесків тощо) [2].

Аналізуючи наступний ціновий метод, який має назву розрахунково-касове обслуговування, слід зауважити, що тарифи на розрахунково-касове обслуговування визначаються аналогічно до методики встановлення процентних ставок [3].

Виходячи з цього, на даний момент українські банки віддають перевагу ціновим методам, що свідчить про самостійне встановлення цін на депозитні продукти. Але незважаючи на це, через зростання конкуренції між банками змушує їх використовувати нецінові методи для залучення потенційних клієнтів [4].

Сутність нецінових методів полягає у тому, що банки застосовують ряд різних прийомів, які б приваблювали клієнтів та які не пов’язані зі зміною процентних ставок, а саме:

– реклама;

– підвищення рівня і комплексність обслуговування;

– розширення асортименту банківських продуктів;

– надання додаткових безкоштовних послуг;

– розташування філій у місцях, наближених до клієнтів;

– пристосування графіка роботи до потреб клієнтів.

Крім вище зазначених методів банки використовують такі методи, як проведення лотереї серед вкладників, безкоштовна розсилка виписок по рахунках, відкриття депозитів новонародженим, як подарунок від банку, обладнання безкоштовних автомобільних стоянок біля банку, встановлення банкоматів у публічних місцях, проведення безготівкових розрахунків за допомогою пластикових карток, надсилання клієнтам привітань і подарунків до свят від імені керівництва банку тощо [1].

Використання різних методів управління є важливою складовою управління залученням ресурсів банку із депозитних джерел. Дані методи є інструментами реалізації депозитної політики банку. Цінові методи є головними в конкурентній боротьбі за клієнтів і є особливо актуальними сьогодні, коли банки борються за залучення додаткових ресурсів. Нецінові методи використовуються як засоби заохочення клієнтів, які не пов’язані зі зміною відсоткових ставок за депозитами. Нецінові методи застосовуються на основі проведення маркетингових досліджень вивчення побажань та потреб клієнтів, їх відношення до нових продуктів та послуг.

 

Література

 

1.                 Лавров, Р. В. Депозитна політика банку в сучасних умовах [Електронний ресурс] / Р. В. Лавров // Науковий вісник ЧДІЕУ. – 2010. - № 4(8). - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/NvChdieu/2010_4/182-187.pdf. – Заголовок з екрану.

2.                 Кошевий, М. М. Процентний прибуток банку: механізм та фактори його формування [Електронний ресурс] / М. М. Кошевий, О. Й. Шевцова, О. С. Єсенін // Дніпропетровський національний університет. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vdpu/Ekonomika/2008/Kosheviy.pdf. – Заголовок з екрану.

3.                 Маслак, Н. Г. Ціноутворення на банківські продукти [Текст] : монографія. / Н. Г. Маслак, О. А. Криклій. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. - 121 с. - ISBN 978-966-8958-67-0.

4.                 Олексенко, М. В. Депозитна політика комерційних банків України на сучасному етапі [Електронний ресурс] / М. В. Олексенко // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2011. – № 4 (16). – С. 166 169. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vbumb/2011_4/31.pdf. Заголовок з екрану.