Економічні науки/ 1.Банки та банківська система

к.е.н., проф. Соляник Л. Г., Саяпіна В. О.

ДВНЗ «Національний гірничий університет», Україна

 Науковий прогрес у сфері вдосконалення надійності банківської системи

         Термін «надійність», як правило, трактується в залежності від контексту, де він розглядається. Але у широкому розумінні надійність – це «можливість системи виконувати покладені на неї функції впродовж визначеного проміжку часу за певних умов експлуатації»[1]. Надійність банків формується під впливом факторів, що визначають зовнішню і внутрішню стійкість банків. Внутрішня стійкість визначається таким рівнем функціонування, при якому забезпечується високий фінансовий результат, а зовнішня залежить від розвитку економіки країни. Розвиток економіки країни та вдосконалення ринкового механізму функціонування зумовлює необхідність трансформації та вдосконалення банківської системи. В цьому аспекті головним завданням є забезпечення стабільності та надійності банківських установ, що обслуговують економічні процеси в країні.

         Відповідно до розвитку наукового прогресу з’являються нові методи управління банківською системою країни. Закріплені законодавством загальні функції і повноваження наділяють Національний банк незалежним статусом щодо організації та регулювання банківської справи, в тому числі й у відносинах нагляду, що є одним із методів попередження розвитку кризи. [2]

         Національний банк, здійснюючи контроль за додержанням комерційними банками та іншими фінансово-кредитними установами банківського законодавства та власних нормативних актів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність суб’єктів, виконує головне завдання регулювання банківської системи, зокрема приведення діяльності комерційних банків відповідно до норм законодавства і забезпечення фінансової стабільності банківського сектора, захисту інтересів вкладників і кредиторів, що підвищує довіру до банківської системи країни.

         Враховуючи значний світовий прогрес у розробці новітніх методів комплексного статистичного аналізу фінансової сфери, окремі питання, пов’язані з комплексним вивченням функціонування українських банків, потребують подальшого наукового дослідження. Зокрема, це стосується надійності банків, використання статистичних методів аналізу та оцінювання їх діяльності.        Важливим аспектом комплексного аналізу та оцінювання надійності банків є визначення інтегральних оцінок з метою подальшого встановлення рейтингу кожного банку та утворення якісно відмінних груп. Установлено, що в сучасних умовах найбільш адекватною є рейтингова система оцінювання, яка передбачає формування системи показників (індикаторів), розробку методики «згортки» цих показників у єдину інтегральну оцінку, визначення вагових функцій, а також встановлення рейтингів банків, їх розподіл на групи залежно від інтегральних оцінок та надання якісних характеристик кожній з них.  [3]

         Також виділені показники надійності макро- та мікросередовища. Такий підхід у наш час є актуальним, тому що важливо, з одного боку, відповісти на запитання про ступінь надійності банківської системи загалом, що складає головним чином із сукупності банківських установ, а з іншого боку – досліджувати діяльність конкретної банківської установи. Система показників для оцінювання, надійності банківських установ на макрорівні дає кількісну та якісну характеристику структури банківського сектора. [4] 

Триває постійна робота з удосконалення чинних та розробки нових нормативно-правових актів Національного банку України з метою досягнення повної відповідності банківського регулювання світовим стандартам. Розглянувши основи міжнародної і національної правової бази для здійснення регулювання банківським сектором у країні, що є однією із головних умов стійкості банківської системи, необхідно навести основні принципи, на яких ґрунтується система забезпечення стійкості банківської системи. Це законність, незалежність, гласність, постійність, плановість, обов’язковість та неупередженість посадових осіб, які здійснюють регулювання [5]

На особливу увагу заслуговує важливість дотримання вітчизняними банками валютної рівноваги в сучасних умовах фінансової кризи і прискореної девальвації гривні. Надмірна їхня захопленість спекулятивними валютними операціями спричинила порушення балансової тотожності, за якої залучені валютні кошти мають дорівнювати валютним вкладенням, що призвело до значної «задоларизованості» банківських грошових активів та до дефіциту національної валюти у банківській системі країни в цілому. З часом це може стати причиною проблемності і навіть банкрутства багатьох банків.

Отже, перед вітчизняною наукою постає завдання, з одного боку, розробки власної методологічної бази статистичного аналізу функціонування банківської сфери, а з іншого, – необхідність критичного переосмислення рекомендацій і західних класичних концепцій моделювання, а також запровадження сучасних банківських технологій, які зумовлюють провідну роль статистичного дослідження діяльності фінансово-кредитних установ у країнах з ринковою економікою.

 

Література:

 

1. Качан. Розміщення продуктивних сил України (1998)

2. Ильясов С.М. О сущности и основных факторах устойчивости банковской системы //Деньги и кредит. – 2006. – № 2. – С. 45-48.

3. Матійчук Л. П. Статистичне оцінювання надійності банків України, 2011.

4. Петриченко Л.Ю. Надійність комерційного банку та фактори її визначення // Проблемы системного подхода в экономике: Сб. науч. тр.; Вып. 4. – К.: КМУГА, 2000. – С. 157–162.

5. Любунь О.С., Раєвський К.Є. Банківський нагляд: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури,

2005. – 416 с.