Павлов Олександр Олександрович

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКУ

Ключові слова: формування, реалізація, кредитна політика банку

Постановка проблеми. Одним з головних завдань, що постає перед керівництвом є розробка кредитної політики. Найважливіші елементи та принципи організації кредитної роботи в банку, визначати пріоритетні напрями кредитування, а також перелік кредитів, які не повинні входити до кредитного портфеля повинна охоплювати кредитна політика банку. Кредитна політика банку визначає завдання й пріоритети кредитної діяльності банку, засоби і методи їх реалізації, а також принципи і порядок організації власне кредитного процесу визначає кредитна політика банку.

Аналіз останніх публікацій. Питанню удосконалення механізму формування та реалізації кредитної політики банку присвячено значну увагу в роботах наступних науковців та практиків: Крупки М. І., Тeрновcької К.П., Новоceльцeва М.М., Паcічника І.С., Вовка В. М. та інших.

Мета статті. Метою дослідження є обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення механізму формування та реалізації кредитної політики банку.

Виклад основного матеріалу. В наш час кредитна політика банку складає частину філософії банківського бізнесу, яка визначає внутрішньо банківську процедуру видання кредиту, документообіг, моніторинг за кредитним портфелем, встановлення процентних ставок по кредиту, роботу з проблемними кредитами. Досягти комерційного зростання шляхом зміцнення та підвищення надійності якості кредитного портфеля банку в цьому полягає головна мета кредитної політики банку. Тому, в банках існує основна проблема ефективної кредитної політики, яка виникає під час в розробці ґрунтовних, комплексних та теоретичних підходів, а також методичного забезпечення щодо процедури формування і організації якісного управління кредитним портфелем банку в існуючих ситуаціях ризику [1].

Кредитна політика визначає структуру управління, а також порядок і правила здійснення кредитної діяльності банку. Провідною метою кредитування слід вважати забезпечення достатнього рівня прибутковості банку від операцій із надання кредитів [2].

В даний момент, стверджують, що перегляд кредитної політики має здійснюватися не рідше як один раз на рік. Але, слід зазначати, що українські банки при жорсткій конкуренції та сучасних умовах змушені коригувати свою кредитну політику значно частіше. Це зумовило необхідністю створення в банках спеціальної структури – комітету з кредитної політики, який підпорядкований спостережній раді банку.

Створення раціональної стратегії реалізації ефективної кредитної політики банку можливе лише за рахунок поєднання зусиль декількох банківських підрозділів, так як виконання комплексу банківських послуг та операцій вимагає:обліку особливостей руху грошових коштів кожного клієнта; розподілу грошових коштів за сумами, строками, дохідністю; встановлення відсоткових ставок по кожній групі грошових засобів клієнта; формування для активних операцій банку портфеля залучених ресурсів, детермінованих за обсягами, строками, вартістю; оптимізації відсоткових витрат банку в межах даної фінансової технології [3]. Звідси випливає, що кредитна політика банку повинна бути спрямована як на зростання обсягів активів, так і на підвищення їх якості.

На нашу думку, систему дій та організаційно-економічних прийомів, інструментів впливу, за допомогою яких вводиться в дію процес кредитування, і регулювання якого здійснюється відповідно до визначених принципів являє собою механізм формування та реалізації кредитної політики банку. Цей механізм передбачає, те що на основі інтеграції взаємозалежних і взаємопов’язаних елементів та можуть, як кількісно, так і якісно змінюватися під дією різноманітних факторів відбуваються дані процеси.

В рамках обмежень НБУ, попиту клієнтів, адаптивності до кожного банку при наявності жорсткої конкуренції, неоднорідності підходів до формування ресурсної бази, а також факторів зовнішнього походження (фінансова криза світового рівня) ускладнюється формування кредитної політики банку.

Варто наголосити на тому, що формування кредитної політики відбувається, коли вже сформульована загальна стратегія кредитної діяльності банку, саме в рамках цієї стратегії визначені пріоритетні цілі формування кредитного портфеля з урахуванням сформованих умов кон’юнктури ринку, зовнішнього середовища та власних можливостей банку.

Вважаємо, що принципом є той факт, що комплекс заходів щодо формування та реалізації кредитної політики буде ефективним лише тоді, коли матиме системний характер та буде підпорядкований єдиній загальній стратегічній меті.

Можемо сформулювати мету розробки і реалізації кредитної політики банку, яка базується на обґрунтуванні необхідність і пріоритетність новаторських змін у кредитному секторі — це зростання ринкової вартості банку за рахунок використання кредитної політики банку. При досягнення цієї мети попереднім кроком є максимізація прибутку комерційного банку, що носить економіко-соціальний характер, такий як: зниження ділової активності суб’єктів господарювання сприяє підвищення вартості кредиту, а в наслідок цього знижуються, як соціальна захищеність населення так і обсяги самого кредитування. Але слід зазначити, що комерційний банк являє собою на ринку кредитних послуг відокремлений суб’єкт і в першу чергу на стадії розробки будуть враховуватися саме інтереси власників, а потім всіх інших суб’єктів кредитних відносин, які мають другорядні позиції.

Виходячи з вищесказаного, можемо виділити ряд завдань кредитної політики банку: підвищення рівня складової в кредитній діяльності; підвищення рівня конкурентоспроможності; підвищення рівня прибутковості; підвищення ринкової вартості.

Зазначимо, що концепція кредитної політики банку в розгорнутому вигляді містить три складові: механізм формування кредитної політики, етапами якого виступають формування цілей, розробка пропозиції, прийняття рішень; механізм динамічної реалізації кредитної політики, етапами якого можна виділити попередня робота з видання і оформлення кредитів, управління кредитом; механізм контролю та регулювання кредитної політики банку.

Процес управління механізмом формування і реалізації кредитної політики має базуватися на системному підході, як методи перетворення складного в просте. При дослідженні сутності кредитної політики можемо стверджувати, що вона є досить складною системою з наявністю неоднорідних складових та характерними внутрішніми та зовнішніми зв’язками.

Використанню системного підходу в кредитній справі сприяє ряд обставин: ускладнення і розширення взаємозв’язків в кредитній справі; збільшення обсягу і швидкості змінювання в часі інформації; нестабільність мікро- і макрооточення; жорстка конкуренція на ринку кредитних продуктів.

Якщо практично отримані результати співпадають із запланованими показниками кредитним комітетом, то кредитна політика є успішною, але форс-мажорні обставини необхідно завжди враховувати. Слід підкреслити, що запропонована концепція потребує перегляду задач і виявлення нових пріоритетних напрямків подальшого розвитку кредитних відносин банку.

Можемо визначити, невід’ємною складовою механізму формування та реалізації кредитної політики банку є оцінювання кредитоспроможності його потенційних позичальників, на основі яких має формуватися методика визначення класу надійності позичальника.

Висновки. Негативні тенденції у функціонуванні банківської системи України, спричинені кризовими явищами в світі, а саме світовою фінансово-економічною кризою 2008 р., спонукають менеджмент банку до пошуку найбільш оптимальних та адекватних управлінських рішень щодо підтримки платоспроможного, стабільного стану банку. Одним із напрямків такого пошуку є дослідження шляхів підвищення якості управління кредитною діяльністю банку та визначення підходів до формування та реалізації кредитної політики. Кредитна політика, що відповідає сучасним потребам банку, є невід’ємною частиною загальної стратегії банку. Отже, основою фінансової та ринкової стабільності банків на ринку банківських послуг є організація процесу кредитування як фізичних, так і юридичних осіб, а також створення та провадження ефективної системи управління кредитними операціями, що реалізується в межах кредитної політики банку.

Література:

1. Крупка М. І. Тенденції та проблеми формування ринку кредитних послуг в Україні [Текст] // Вісник НБУ. – 2013. – № 11. – С. 3-7.

2. Тeрновcкая, E.П. Формированиe крeдитной политики коммeрчecкого банка: проблeмы, направлeния развития [Тeкcт] / E.П.Тeрновcкая, М .М.Новоceльцeва // Финанcовый журнал. – 2010. – № 2. – C.119 – 128.

3. Паcічник І.С. Розробка аналітичного інcтрумeнтарію оцінки eфeктивноcті кредитної політики банку [Тeкcт] / І.С. Пасічник, В. М. Вовк // Віcник Національного банку України. – 2012. – № 1. – C.36-39