Економіка/Зовнішньоекономічна діяльність

К.е.н. Карлик Ю.Ю., Жиденко В.О.

Кременчуцький національний університет імені Михаайла Остроградського,Україна

Тенденціі розвитку в'їзного туризму в Україні

Туристична діяльність є однією з найбільш сталих складових світової економіки, яка за останні десятиріччя має стабільні (в середньому 5% на рік) темпи зростання і не зазнає коливань попиту/пропозиції, тому вважається одним з найперспективніших напрямків соціально-економічного розвитку. На сучасному етапі туризм став частиною стилю життя більш ніж третини людства і участь у туристичному процесі можна розглядати як складову якості життя.

Розвиток міжнародного в’їзного туризму є не лише джерелом валютних надходжень в економічну систему країни, фактором стабілізації регіональних ринків праці, але й сприяє активізації відносин між країнами-учасницями туристичного процесу [1].

Сама сутність туризму як мобільної форми споживання і рекреаційної діяльності, що грунтується на доланні простору, пов'язана з територією, характером середовища в широкому розумінні цього поняття (не тільки природного середовища, а й соціально-культурного та економічного середовища людської діяльності) і є географічною. Тому саме географам належить значний доробок в дослідженнях туризму: відомі праці B.C. Преображенського, Ю.О. Вєдєніна, І.В. Зорина, М.А. Ананьева, Н.П. Зачиняєва, Н.С. Фальковича, Є.А. Котляровата інших дослідників радянських часів, а в Україні – М.П. Крачила.

Значення в’їзного туризму в світі постійно зростає, що пов’язано з впливом туризму на економіку окремої країни. У економіці окремої країни в’їзний туризм виконує ряд важливих функцій: є джерелом валютних надходжень для країни; є засобом для забезпечення зайнятості; розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни; сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, обслуговуючі сфери туризму.

За статистикою Всесвітньої туристичної організації, кожен турист, який приїжджає в Україну, за день у середньому витрачає 200-300 доларів.

Найбільшою популярністю у жителів СНД користується відпочинок на узбережжі Криму, в Карпатах та екскурсії по визначних пам’ятках Києва.

Гості з Польщі, Німеччини, Франції, Ізраїлю, США та Канади входять до найменш чисельної групи. Фахівці пояснюють таке становище тим, що жителі цих країн поки що дуже мало знають про Україну[2].

Таблиця 1 «Частка приїжджан у загальному в’їзному потоці »

Регіон	К-ть приїжджих, млн. осіб	Частка у загальному в’їзному потоці,%
Країни СНД	11,9	62
Країни ЄС	6,3	33
Решта країн	0,5	3

В Україні туристичний бізнес поки що не дуже розвинений, хоча Україна має значні перспективи, а саме: природній рекреаційний потенціал який цікавить іноземного туриста; транспортне сполучення; географічне розташування України; поліпшення позиції України на міжнародній арені.

Таблиця 2 «Основні показники розвитку в’їзного туризму в Україні, 2010 – 2012рр.»

Показник	Значення показника
	2010	2011	2012
К-ть іноземних громадян, які відвідали Україну, осіб	21203327	21415296	23012823
З них обслуговано туристів, осіб	2280757	2199977	3033647
Обсяг наданих іноземним туристам туристичних послуг,млн. грн.	241,3	409,6	662,9
Надходження валюти від надання туристичних послуг нерезидентам України, млн. дол. США	16,8	55,3	83,8
Обслуговано іноземців у готелях та інших місцях для тимчасового проживання, тис. осіб	358,4	773,8	953,6
Обслуговано іноземців у санаторно-курортних та оздоровчих закладах, тис. осіб	307,3	416,3	412,2

Фактори, що спричиняють розвиток іноземного туризму, не адекватний природо-ресурсному, історико-архітектурному та рекреаційному потенціалові України, знаходяться як у суто внутрішній, галузевій, так і в зовнішній площинах. Основними з галузевих факторів є недостатній рівень розвинутості безпосередньо мережі та об’єктів туристичної інфраструктури, їх невідповідність світовим стандартам; відсутність скоординованої висококваліфікованої та грамотної системи дій з проведення туристичного продукту України на світовий ринок, яка б давала відчутні результати. Проблеми виникають насамперед з рекламою вітчизняних курортів; технологічна відсталість галузі.

В Україні практично не застосовуються туристичні технології, які в розвинутих країнах набули ознак повсякденного вживання: електронні інформаційні довідники щодо готелів, транспортних маршрутів і туристичних фірм з переліком і вартістю послуг, які ними надаються. У світі практично всі довідники з туризму випускаються в електронному, а більшість – у Internet форматах , що дає їх користувачам можливість бронювати місця в готелях і на транспортні у режимі реального часу – "on-line”; низький рівень обслуговування, зумовлений загальною кваліфікацією працівників галузі[3].

Отже, для розвитку в’їзного туризму в Україні необхідно використовувати досвід зарубіжних країн, спрямований на створення і закріплення позитивного образу України як країни, привабливої для туризму. Крім того, важливо створити національний туристичний продукт, визначити найбільш перспективні види туризму та розробити конкурентоспроможні програми з в’їзного туризму.

Література

1. Бойко М. Засади формування пріоритетних напрямів туристичної політики України / М. Бойко, Л. Гопкало // Регіональна економіка. – 2005. – № 5. – С. 222-229.

2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.ukrstat.gov.ua – Назва з екрану.

3. Турпортал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.turportal.com.ua – Назва з екрану.