к.е.н. Крупіна С.В., магістрант Юрченко І.В.

Одеська Національна Академія Харчових Технологій

Поняття інвестицій у різних аспектах економічної діяльності

Аналіз світового досвіду свідчить, що економіка країни не може розвиватися без залучення та ефективного використання інвестицій.

Акумулюючи приватний, державний або іноземний капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій та менеджменту, інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але й пожвавлюють ринки товарів та послуг.

Дослідження інвестиційної сфери економіки завжди перебувало в центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що категорія інвестицій є базовим елементом повсякденної господарської діяльності суб'єктів ринку та процесу економічного зростання держав світу.

У науковій літературі під інвестиціями традиційно прийнято розуміти здійснення певних економічних проектів у теперішній час, щоб в майбутньому одержати доходи. Такий підхід до розуміння інвестицій є домінуючим, як у вітчизняній, так і в закордонній економічній літературі.

Існує багато трактувань поняття "інвестиції", поява яких обумовлена специфікою та традиціями різних економічних шкіл, але досі не має точного, лаконічного, досконалого та універсального визначення терміну «інвестиції», яке б відповідало потребам сьогодення. Відповідно до австрійської школи "граничної корисності", інвестиції трактуються як обмін задоволення потреб сьогодні на задоволення їх у майбутньому [1].

Один із видатних економістів П.Массе. [2], вважає, що термін або визначення «інвестиції» – це акт вкладання капіталу, а «інвестування» – це акт обміну капіталу на задоволення в майбутньому інвестиційними благами.

Теоретичні аспекти інвестицій розглянуті в працях багатьох авторів. Серед них такі вітчизняні вчені, як А. Музиченко, А. Пересада, В. Федоренко, Я. Жалило, Н. Татаренко, М. Денисенко та інші. Більш широкі трактування поняття інвестицій, в які закладено досягнення соціального ефекту, в тому числі виробничого, природоохоронного та інших в роботах І.А. Бланка, В.В. Бочарова, Ф.С. Тумусова, Ю.А. Маленкова та ін., а саме: «інвестиції» - це види фінансових, матеріальних та інших цінностей, які вкладаються інвестором в об’єкти підприємницької діяльності з метою вилучення доходу (прибутку).

Притримуються своєї думки такі вчені, як А.Е. Городецький та А.А. Вороніна. [3], які вважають, що інвестиції – економічна категорія, яка характеризує довготермінове вкладання капіталу в об’єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Більш широке визначення інвестиційнаведене у Законі України «Про інвестиційну діяльність» [4], який визначає, що «інвестиції – це усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької й іншої діяльності, внаслідок чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект».

Джерелом приросту капіталу і рушійним мотивом здійснення інвестицій є одержуваний від них прибуток. Серед зарубіжних вчених, в роботах яких досліджується тематика інвестицій, необхідно зазначити Л. Дж. Гітмана, В. Шарпа. У своїх дослідженнях вони приділяють увагу проблемам інвестицій, факторам, що на них впливають, а такожзначенню і впливуінвестицій на національну та світовуекономіки. В. Шарп [5] надає трактування терміну “інвестування”, наголошуючи на тому, що це діяльність, яка пов'язана «з розлученням з грошима сьогодні з тим, щоб отримати більшу суму їх у майбутньому».

Тлумаченню поняття «інвестиції» кожен автор приділяє особливу увагу. Що стосується американських економістів Л.Гітман і М.Джонк [6] вони вважають, що  «інвестиція – це спосіб розміщення капіталу, який має забезпечити збереження або зростання суми капіталу».

Найбільш досконале  визначення  інвестицій вказують автори «Економікс» Макконнелл К. і Брю С.[7] – «це витрати на будівництво нових заводів, на верстати, устаткування з тривалим терміном служби; витрати на виробництво і нагромадження засобів виробництва та збільшення матеріальних запасів; витрати на поліпшення освіти, здоров’я працівників чи на підвищення мобільності робочої сили»

Дж. Кейнс [8] під інвестиціями розумів «поточний приріст цінності капітального майна в результаті виробничої діяльності даного періоду», це – «та частина доходу за даний період, яка не була використана для споживання». Він стверджував, що інвестиції, а не заощадження викликають зміни в доході, та вперше заявив про інвестиції як носій доходу.

Клас Еклунд [9], стверджує, що «інвестиції - це економічні ресурси, що спрямовуються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення або модернізацію виробничого апарату.

Н.О. Татаренко та А.М. Поручник [10] приводять ще більш розширене та уточнене визначення інвестиційній діяльності, до якої відносять “послідовну, цілеспрямовану діяльність, що полягає в капіталізації об’єктів власності, у формуванні та використанні інвестиційних ресурсів, регулюванні процесів інвестування і міжнародного руху інвестицій та інвестиційних товарів, створенні відповідного інвестиційного клімату і має на меті отримання прибутку або певного соціального ефекту”.

З нашої точки зору в інвестиційній діяльності треба виділити два етапи вкладення інвестицій (інвестування) і сукупність практичних дій по їхній реалізації. Спочатку накопичені ресурси перетворюються у вкладення (витрати), тобто в об'єкти інвестиційної діяльності; а далі у процесі виробництва ці вкладення дають приріст капітальної вартості, характеризуючи реалізацію інвестицій. Цей приріст капітальної вартості, у свою чергу, веде до появи нової споживчої вартості й одержанню доходу чи іншого ефекту від інвестування.Тобто, інвестиції – це грошові (або еквівалентні їм) кошти, які потенціальний  інвестор (власник фінансових засобів), планує вкласти в реальний проект, з метою покращення розвитку будь-якої сфери діяльності даного проекту (з урахуванням можливих ризиків), отримання прибутку або для досягнення соціального ефекту.

Виходячи з цього, можна стверджувати, що інвестування – це процес

вкладання капіталу з метою отримання багаторазового ефекту, у вигляді прибутку або соціального ефекту , та з можливим подальшим ризиком для інвестора, який в свою чергу вміє та має можливість розрахувати ступінь ризику, в сфері, куди планує вкладання інвестицій.

Інвестиції являють собою економічну категорію розширеного відтворення, що грає важливу роль у здійсненні структурних змін в економіці і формуванні необхідних пропорцій на макрорівні, адекватних ринковим формам господарювання. У зв'язку з цим інвестування для України можна вважати першою і найнеобхіднішою умовою виходу з фінансової кризи.

Література

1. Кейнс Дж.М.Загальна теорія зайнятості,відсотка і грошей / Дж.М. Кейнс

2. Массе П. Критерии и методы оптимального определения капиталовложения. - М., 1971.

3. Карпінський Б.А. Інвестиційний клімат України / Б.А. Карпінський // Фінанси України. – 2001. - № 7. - С. 139-149.

4. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560 – XII від 18.09.91р. // Відомості ВРУ. – 1991 - № 47. – с.646

5. Федоренко В.Г. Інвестознавство: Підручник / Федоренко В.Г. – К., МАУП, 2004. – 480 с.

6. Катан Л.І. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства / Л.І.Катан , К.С. Хорішко // Інвестиції: практика та досвід. – 2010.-  № 12 - С. 41-51

7. Геєць В.М. Нестабільність та економічні зростання /  В.М. Геєць. – К.: Інститут економічних прогнозувань, 2006. – 344 с

8. ГитманЛ.Дж. Основыинвестирования. Пер.с англ./ Л.Дж. Гитман, М.Д. Джонк  – М.: Дело, 1999. – 427 с.

9. Бланк І.А. Основиінвестиційного менеджменту. Т.1. / Бланк И.А. – К.: Эльга – Н., Ника-Центр, 2001. – 348 с

10. Татаренко Н.О. Теоріїі нвестицій / Н.О. Татаренко, А.М. Поручник – К., 2000. – 345 с.