Буднік М. М., Григорян К. А.

Харківський торговельно-економічний інститут, КНТЕУ

 

ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

Стратегічне управління персоналом у готельному підприємстві є дуже важливим для оптимальної  побудови структури робочого процесу на підприємстві. У наш час досить великий відсоток підприємців не приділяє увагу ефективному стратегічному плануванню управління персоналом. З самого початку працедавець не приділяє великої уваги структурі  персоналу, не звертає уваги на дію зовнішніх та внутрішніх чинників, які можуть зумовлювати як мінімальну, так і докорінну зміну у структурі персоналу. Також існує багато підприємців, які відмовляються витрачати кошти та систему морального стимулювання своїх робітників, незважаючи на те, що такі стимули можуть підвищувати ефективність роботи у декілька разів.

Головним завданням дослідження є розкрити зміст необхідності ефективного  стратегічного управління персоналом, його цілей та шляхів реалізації, визначити головні переваги та недоліки управління та запропонувати вдосконалення механізму управління персоналом у вітчизняних готелях. за рахунок використання мотиваційних форм.

Стратегічною метою системи управління персоналом є  забезпечення розвитку підприємств за рахунок ефективного використання людського капіталу. Під час  формування стратегії управління персоналом основним завданням стає урахування майбутніх змін і тенденцій, обґрунтування змін, що будуть сприяти стійкому та швидкому  розвитку підприємства.

Основу концепції управління персоналом організації складають: зростаюча роль особистості працівника, знання його мотиваційних установок, вміння їх формувати та діяти  відповідно до завдань, що стоять перед організацією. Узагальнення досвіду вітчизняних і зарубіжних організацій дозволяє сформулювати головну мету системи управління персоналом: забезпечення організації кадрами, їх ефективне використання. Цільовий підхід до ефективності − найвідоміший і найширше застосовуваний метод оцінки. Стисло суть цього підходу у тому, що організації повинні оцінюватися з урахуванням досягнення їхньої мети. Керівники заздалегідь формулюють цілі, виконання яких вони очікують від підлеглих, періодично оцінюючи ступінь виконання. Актуальні прийоми управління об'єктом можуть змінюватися залежно від цієї ситуації: керівник і підлеглий можуть обговорювати завдання й розробляти  шляхи до досягнення загальної згоди. Серед інших поширених управлінських способів здійснення цільового підходу може бути фінансування програм, лінійне програмування і система заохочувальних виплат. Застосування кожного з цих способів починається з визначення першочергового завдання. Найважливішим моментом у удосконаленні роботи персоналу як у готельній сфері, так і у будь-якій іншій є мотивація. Теорія і практика економічної діяльності дозволили розробити багато визначень мотивації праці. Основним серед них є розгляд мотиву як спонукання до діяльності, викликаного потребами людини. Звідси випливає, що в основі мотивів діяльності лежать потреби людини, без задоволення яких вона відчуває дискомфорт і прагне його подолати. У даному контексті потреба розглядається як усвідомлена необхідність у чомусь потрібному, що спонукає до дії.

Головними важелями мотивації до праці є стимули. Тому мотивація праці розглядається як процес стимулювання окремого працівника або групи працівників до дій, що спрямовані на досягнення індивідуальних або спільних цілей. Крім того, мотивація праці − це одна з найважливіших функцій менеджменту, спрямована на досягнення цілей підприємства через задоволення потреб його працівників.

До основних форм мотивації працівників підприємницьких структур відносяться:

− заробітна плата, що відповідає внескові працівника до результатів діяльності підприємства;

− нематеріальні пільги і привілеї (надання відгулів, додаткових  відпусток);

− система матеріальних пільг працівникам;

− заходи, що підвищують інтерес до праці, самостійність і відповідальність працівника, стимулюють підвищення його кваліфікації;

− створення сприятливої соціальної атмосфери, усунення різних бар'єрів між рядовими працівниками й апаратом управління;

Ці заходи мотивації праці підвищують віддачу трудових ресурсів підприємства. Для підтримки мотивації праці необхідно:

         систематично перевіряти тривалість перебування кожного працівника на  одній посаді і здійснювати необхідне переміщення;

         збагачувати зміст роботи і розширювати її рамки;

         здійснювати активне структурне планування праці і заробітної плати, а також застосовувати гнучкі форми організації праці;

         − систематично розвивати організаційну діяльність, підвищувати роль навчання і творчого підходу;

         реалізовувати нові форми взаємодії керівників і підлеглих.

Щоб усунути відчуття несправедливості, система мотивації співробітників має бути прозорою. Кожен працівник повинен знати, що за виконання роботи з високим рівнем якості, за виявлену ініціативу, за творчий підхід до рішення завдань, він отримає відповідну винагороду у вигляді премії, посадової надбавки, додаткового дня до відпустки, а також визнання з боку керівника і колег.

Отже, виходячи з поставленого завдання було розкрито зміст  ефективного стратегічного управління персоналом, його цілі та шляхи реалізації, визначено  головні переваги та недоліки управління та запропоновано вдосконалення механізму управління персоналом у вітчизняних готелях. Доведена необхідність мотивації персоналу у процесі роботи  та визначено основні форми та методи стимулювання праці.