Визначення дієвих антикризових заходів для підприємств водного транспорту в сучасних умовах кризи

У будь-якому суспільстві, як у цілісній системі, так і в окремих його сферах час від часу відбуваються кризові явища, які загрожують існуванню самої системи. Найбільш істотне значення має подолання кризових явищ на підприємствах, які є головною складовою економіки держави, наприклад транспортних. Кризовий стан виявляється в погіршенні фінансових результатів діяльності підприємства, що в результаті може призвести до банкрутства. Основним засобом виживання підприємств в таких умовах є антикризовий менеджмент, який повинен ґрунтуватися на розробці комплексу заходів виходу із банкрутства і подолання неплатоспроможності. Їх розробка і впровадження дає змогу поліпшити фінансовий стан вітчизняних підприємств [2, с. 277].

Багато вчених пропонують різні методики та заходи подолання кризи, акцентуючи свою увагу на окремих аспектах та заходах антикризового менеджменту. У такому підході недостатньо раціональності, системності і комплексності формування механізму, який є основою при виборі оптимальної групи антикризових заходів. Адже необхідним є врахування всіх особливостей функціонування підприємств на різних стадіях кризового стану.

Оскільки криза на підприємстві охоплює всі сфери діяльності, то доцільно проводити антикризові заходи по основним функціям підприємства, а саме: фінанси, маркетинг, управління організацією, персонал, надання послуг, інвестиції, взаємозв’язки з державними службами, інформаційні потоки, інновації тощо [2, с.281-282]. Група антикризових менеджерів повинна визначати антикризові заходи виходячи з аналізу фінансової стабільності підприємства, особливу увагу звертаючи на аналіз фінансових результатів від різних видів діяльності підрозділів, на відносні показники ділової активності, які характеризуються рівнем ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, визначення платоспроможності, ліквідності підприємства, а також враховуючи результати аналізу кредиторської та дебіторської заборгованості [1, с. 84-85].

Взагалі, антикризовий менеджмент прийнято розглядати в двох аспектах. По перше, як комплекс профілактичних заходів, які спрямовані на попередження кризи: системний аналіз сильних і слабких сторін підприємства, впровадження системи попереджувальних заходів, оцінювання ймовірності банкрутства та управління ризиками. По друге, як систему управління підприємством, яка спрямована на виведення його з кризи, у тому числі проведенням санації чи реструктуризації підприємства [2, с. 279]. Виходячи з цього антикризові заходи доцільно поділяти на попереджувальні та ті, які застосовуються в умовах кризи.

До попереджувальних антикризових заходів відносяться визначення передумов виникнення кризи і причин, що її породжують; оцінка ризиків розгортання кризи; прогнозування кризових явищ; моніторинг факторів зовнішнього та внутрішнього середовища; виявлення резервів фінансової стабілізації; аналіз стану галузі та країни; оптимізація організаційної структури та налагодження системи швидкого реагування; забезпечення своєчасною, повною інформацією на всіх етапах прийняття рішень; поглиблене вивчення ринку з метою пошуку своєї індивідуальної групи споживачів; підвищення гнучкості та маневреності асортименту послуг, які надаються тощо.

Антикризові заходи в умовах кризи передбачають застосування сформованих заходів запобігання негативного впливу внутрішніх кризоутворюючих факторів та регламентованих заходів щодо адаптації до зовнішніх кризоутворюючих факторів; аналіз глибини кризової ситуації в структурних підрозділах підприємства; впровадження корегуючих антикризових заходів; ліквідація існуючих кризових явищ; зменшення негативних наслідків кризи; профілактика кризових ситуацій по всіх напрямках діяльності; визначення ризиків тощо. Дані напрями включають в себе необхідність здійснення стратегічного планування; формування антикризового бюджету компанії; здійснення горизонтальної чи вертикальної інтеграції; реструктуризації активів, боргів, кредиторської заборгованості; вдосконалення системи управління, фінансово-економічної політики підприємства, операційної діяльності, системи маркетингу і збуту, управління персоналом; впровадження таких ефективних інструментів економічного управління, як бюджетування, контролінг, управлінський облік; заощадження всіх видів витрат; реорганізація системи контролю, боргів, підприємства; передача підприємства як цілісного майнового комплексу новому власнику; ліквідація.

Зазначені антикризові заходи, хоча і мають універсальний характер, доцільно застосовувати усім транспортним підприємствам, оскільки в сучасних складних кризових умовах, які все більше загострюються за рахунок політичної ситуації, підприємства можуть використовувати лише власні можливості і ресурси для виявлення симптомів кризової ситуації, негайного її розгляду i визначення можливих дієвих інструментів антикризового впливу.

Література:

1. Бочарова Н.А., Верьовка Р.С. Формування моделі антикризових заходів на АТП / Н.А. Бочарова, Р.С. Верьовка // Економіка транспортного комплексу, 2012. – Вип. 19. - С.80-94.

2. Череп А.В., Северина С.В. Антикризове управління як основа забезпечення життєдіяльності підприємств / А.В. Череп, С.В. Северина // Економічний простір, 2010. - №37. – С. 277-282.