Економічні науки / 6. Маркетинг та менеджмент

 

к.е.н. Яременко С.С., Голубицька М.В.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

 

Особливості функціонування ринку туристичних послуг

та тенденції його розвитку

 

Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери в Україні, стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. На сьогодні розвиток туристської галузі є надзвичайно актуальним для України, оскільки істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. Туризм є важливим чинником виходу економіки з кризи, стабільного і динамічного збільшення надходжень до бюджету, підвищення зайнятості населення, розвиткові ринкових відносин. В умовах розбудови української держави туризм може і повинен стати дієвим засобом раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля.

Ринок туристичних послуг прийнято ділити на масові, індивідуальні і корпоративні тури. На піку популярності сьогодні – туризм індивідуальний. З кожним роком збільшується частка індивідуальних туристів загалом у тур потоці, і Україна не відстає від загальносвітової тенденції. За оцінками експертів, частка індивідуалів Україні становить близько 5%. Проте, і без урахування масових напрямів, показник істотно зростає - до 30-35%. Як припускали експерти, декілька років тому, співвідношення групових і індивідуальних поїздок складало 70% до 30%, в 2008 році - 60% до 40%, а у 2011-му кількість індивідуальних туристів збільшилася на половину і с кожним роком цей показник зростає. Турист став більш начитаним і інтелектуальним. Люди вивчають спеціалізовану літературу, мапи і самостійно складають маршрут подорожі. Це цікаво, тому індивідуальні тури – дуже популярні. Будучи достатньо «молодою» галуззю економіки, туризм в 2012 році, забезпечив розподіл трохи більше 9% від світового ВВП та зайнятість кожного дванадцятого працівника.

Глобальне поширення фінансової кризи 2008 року принесло для світової туристичної індустрії «дві хвилі» важких фінансових наслідків. По-перше, брак вільних ресурсів на фінансових ринках суттєво обмежив розбудову туристичних об’єктів. По-друге, зростання безробіття і скорочення доходів населення викликало «ефект оптимізації витрат домогосподарств», що супроводжувався скороченням, так званих, витрат на дозвілля, левова частка яких акумулювалася туризмом. У зв’язку із цим тенденції спаду у світовому туризмі дещо випереджали динаміку спаду сукупного ВВП. Однак, якщо проаналізувати періоди зростання, то і тут проявляється певне випередження, що підтверджується динамікою зміни прибутковості туризму в структурі світового ВВП, а це, у свою чергу, засвідчує динамічність даної галузі і її здатність до оперативної адаптації, відповідно до тенденцій споживчого ринку 

Зважаючи на відповідні розрахунки й аналіз тенденцій посткризового туризму у світі, можемо стверджувати, що дана галузь у сучасних умовах пережила своєрідну «депресію», яка, у свою чергу, із початком 2010 року переросла в певне пожвавлення. При чому, враховуючи динамічність туризму, доцільно очікувати подальшого його піднесення уже в найближчі 5-10 років. Що стосується економіки України, то згідно із дослідженнями Всесвітньої ради подорожей та туризму (WTTC), вітчизняна економіка за показниками розвитку туризму дещо не відповідала загальносвітовим тенденціям, зокрема, випереджаючи їх за показниками частини доходів у ВВП країни й інвестиційних вкладень, одночасно відстаючи у сфері зайнятості. Зокрема, туристична індустрія України та суміжні з нею галузі економіки уже в 2008 р. принесли 9,3% або 85,1 млрд. грн. ВВП держави. Що стосується зайнятості, то вітчизняна туристична індустрія (туризм і суміжні галузі) забезпечила роботою приблизно кожного 14 працівника. У 2008 р. чисельність зайнятих у туризмі склала 1571 500 чол., або 7,6% від загальної кількості працівників, однак 2009 рік приніс суттєве скорочення цих показників, після чого знову почався період зростання.

Однак, такі «умовно позитивні» зміни спричинені неефективним розвитком підприємництва у сфері туризму, а викликані, насамперед, двома факторами. По-перше, загальне зниження ВВП в Україні за 2008-2009 було одним із найбільших у світі, а тому динаміка його зниження випереджала втрати доходів туризму. По-друге, готуючись до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року, на розвиток туризму і суміжних галузей спрямували значну кількість фінансових ресурсів з бюджету і внутрішніх інвестицій, що також дозволило втримати галузь на належному рівні.

Для України, яка на ринку туристичних послуг відповідає статусу «патієнта» (переслідувача лідерів на ринку) важливо сформулювати попереджувальну стратегію «Прориву». Для цього перед вітчизняною економікою існує ряд позитивних і практично без ризикових передумов:

-       «Депресія» світового туризму певною мірою знижує конкурентний тиск, вивільняє певні сегменти ринку, однак перебуває на «завершальній стадії».

-       Рівень життя і ціни дозволяють забезпечити прибутковість туризму за умов зниження цін на послуги.

-       Наявність вільної, дешевої робочої сили. 

-       Географічне розташування в Центрі Європи. 

Для ефективного використання цих передумов необхідно здійснити ряд перетворень у самій організації туристичної діяльності, забезпечивши впровадження внутрішніх/зовнішніх конкурентних переваг.

Отже, перспективність розвитку туризму як галузі народного господарства підтверджується всіма прогнозними даними світової туристичної організації, відповідно до яких у ХХІ столітті туризм стане найважливішою рушійною силою світового розвитку. У зв’язку із цим високий рейтинг держави в розвитку цієї галузі – це не лише великий потенціал акумуляції фінансових ресурсів, а й міжнародний авторитет і сфера впливу в глобальному середовищі.