География и геология/3.
Гидрология и водные ресурсы
К.геогр.н. Кирилюк
О.В., студент Романюк В.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна
Трансформаційні процеси у басейновій
та річковій системах Мольниці
Трансформаційні процеси у басейновій системі. Для проведення більш комплексної оцінки
антропогенного навантаження на басейн річки оцінюємо навантаження на басейн за
кількома методиками. Порівняльна характеристика різних методик оцінки антропогенного навантаження
має дуже важливе значення для більш точнішої оцінки екологічного стану басейну
та для того, щоб з’ясувати переваги та недоліки окремої методики. Вжиті методики
дозволили визначити точність оцінки ступеня антропогенного навантаження.
Методика КЕСЛ. Першою з методик є визначення КЕСЛ (коефіцієнт
екологічної стабільності ландшафту). В період 1910 року екологічна стабільність ландшафту була дуже високою. Нестабільних територій з
яскраво вираженою нестабільністю 14 %, що здійснює несуттєвий вплив на басейн
річки. Найбільше територій займають умовно стабільні ландшафти, це за рахунок
великого лісистого покриву. В період 1976 року майже всю територію басейну
займають нестабільні ландшафти з яскраво вираженою нестабільністю. Таке суттєве
погіршення екологічної стабільності ландшафту з 1910-1976-го року пов’язане з
тим, щовідбулось за активне вирубування лісів, збільшення території населених
пунктів.
Якщо
оцінювати басейн по ділянках, то можна зазначити, що найменшою стійкістю
характеризується південно-західна частина басейну. Найвийщий ступінь
антропогенної стійкості спостерігається в північній центральний та східній
частині басейну річки. Таке високе навантаження пов'язано з тим що на цих
ділянках мала площа лісів.
Розрахунок
стійкості площі басейну річки дав змогу з'ясувати, які території потребують
підвищення їх екологічної стабільності шляхом збільшення площ стійких елементів
(лісів, луків). Вважаємо, що такий розрахунок екологічної стійкості повинен
здійснюватися для інших категорій земель, (національних природних парків та
ін.). Оскільки підтримання якісного стану навколишнього природного середовища,
якісних умов життя і здоров'я населення можливо тільки за умови забезпечення
стійкості територій відповідних об'єктів з метою виконання ними їх основного.
Крім цього доцільним вважаємо розробити заходи щодо збільшення стабільності,
які приведуть до підтримання на оптимальному рівні структури земельних угідь.
Методика Шищенка П.Г. Антропогенне
навантаження на басейн в 1910 році була невеликою, найбільше територій займали
слабо перетворені території. Дуже сильно перетворені території спостерігалися в
північній частині басейну (в гирловій та передгирловій частині басейну). Порівняно
з 1910 роком дуже сильно перетворені території зустрічається вже на всій
території басейну. Зі збільшенням частки населенне відбулося і збільшення
території сільської забудови. Слабо перетворені та перетворені території
спостерігаються в західній і південній частинеі басейну. Антропогенне перетворення в межах
басейну річки розподілене нерівномірно. Найбільшу площу займають дуже
перетворені ділянки басейну річки. Більша їх частина розміщена в північній,
західній, центральній та східній частині річкового басейну.
Найменше антропогенне перетворення
спостерігається в південній частині басейну.
Це мінімальне антропогенне перетворення пов’язане з тим що тут немає суттєвого
антропогенного впливу, в цих квадратах більшу площу займають пасовища та сіножаті.
Території з середньою та сильною перетвореністю спостерігаються в південній,
центральній та південно-західній частині річкового басейну.
Таблиця 1
Навантаження на басейн в
відсотковому розрахунку
|
|
|
1910 рік |
1976 рік |
2000 рік |
|
Кількість % |
||||
|
КЕСЛ1 |
Дуже нестабільний |
14 |
82 |
74 |
|
Нестабільний |
4 |
4 |
10 |
|
|
Умовно стабільний |
37 |
8 |
4 |
|
|
Стабільний |
10 |
|
2 |
|
|
Високо стабільний |
35 |
6 |
10 |
|
|
АН (за Шищенком) |
Слабо перетворені |
39 |
6 |
12 |
|
Перетворені |
31 |
4 |
10 |
|
|
Середньо перетворені |
14 |
20 |
6 |
|
|
Сильно перетворені |
4 |
30 |
20 |
|
|
Дуже сильно перетворені |
12 |
40 |
52 |
|
|
Сумарне АН |
Слабо перетворені |
70 |
10 |
10 |
|
Перетворені |
14 |
16 |
14 |
|
|
Середньо перетворені |
6 |
50 |
26 |
|
|
Сильно перетворені |
10 |
14 |
24 |
|
|
Дуже сильно перетворені |
- |
10 |
26 |
|
Трансформація річкової мережі Пістиньки. Річкова система Мольниці протягом ХХ ст.-поч ХХІ
ст. зазнала суттєвих змін. В декотрих місцях зникли тимчасові водотоки, водотоки
першого та другого порядку. Також з'явились тимчасові водотоки, водотоки з 1-го
порядку до 4-го порядку (а по данним карт Google Earth i
водотоки 5-го порядку). У 1910 році водотоки 1-го
порядку займають більше половини водотоків, а отже р.Мольниця має велику
кількість джерел живлення. Порівняно з 1910 роком 2 річкових басейна
об'єднались в їх гирлових частинах,
утворивши сучасний суббасейн р.Мольниця. За рахунок цього також з'явився недовгий
водоток 4-го порядку в гирловій частині басейну.
Порівняно з
1976 роком збільшилась кількість водотоків 1-го поряду, а саме на 14 водотоків.
Якщо вважати знімки Google Earth достовірними, то ситуація в басейні суттєво
змінилась, а саме з'явився водоток 5-го порядку, а кількість водотоків 1-го порядку
збільшилась приблизно в 2 рази.
Таблиця 2
Розрахунки порядків водотоків за Хортоном
|
Рік |
Порядок за Хортоном |
|||||||||
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||||
|
Кількість водотоків |
% |
Кількість водотоків |
% |
Кількість водотоків |
% |
Кількість водотоків |
% |
Кількість водотоків |
% |
|
|
1910 |
29 |
59 |
15 |
31 |
5 |
10 |
|
- |
- |
- |
|
1976 |
31 |
68,8 |
9 |
20 |
3 |
6,6 |
2 |
4,4 |
- |
- |
|
2000 |
45 |
60,8 |
19 |
25,6 |
7 |
9,47 |
3 |
4,05 |
- |
- |
|
2014 (Карти гул) |
76 |
62,2 |
35 |
28,7 |
7 |
5,7 |
4 |
3,28 |
1 |
0,8 |
За період з
1910 по 2014 річково мережа басейну річки Мольниця зазнала суттєвих змін: поява
водотоків 4-го і 5-го порядків. Кількість водотоків 1-го порядку також суттєво
збільшилась в 2 рази, але в відсотковому співвідношенні коливається в межах 60
%.
Таблиця 3
Коєфіцієнт трансформації річкової мережі
|
Період (роки) |
Коєфіцієнт трансформації річкової мережі |
||||
|
Порядок 1 |
Порядок 2 |
Порядок 3 |
Порядок 4 |
Порядок5 |
|
|
Коєфіцієнт трансформації, % |
|||||
|
1910-1976 |
6 |
-55 |
-66 |
- |
- |
|
1976-2000 |
31 |
53 |
57 |
200 |
- |
|
2000-2014 (Карти гул) |
41 |
46 |
0 |
33 |
- |
|
1910-2014 (Карти гул) |
62 |
57 |
29 |
25 |
100 |
З 1910 по 2014рр. коефіцієнт трансформації для водотоків 1-го порядку становить 62%. Найбільш суттєві зміни – це поява водотоків
4-го і 5-го порядків.