Баюрко Н.В.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, Україна

Досвід формування екологічної свідомості учнів у позакласній роботі з природознавства

Антропогенна діяльність у навколишньому середовищі торкнулася кожного куточка планети Земля, нашої країни, краю і набула загрозливого характеру для долі народів. Одним із важливих засобів захисту природи, забезпечення бережливого і раціонального ставлення до її ресурсів є загальна екологічна освіта.

Концепція екологічної освіти України, як елемент концепції гармонійного (коеволюційного) розвитку суспільства і природи, набуває сьогодні ваги актуального і важливого державного документа. Державна політика в галузі екологічної освіти повинна базуватися на принципах розповсюдження системи екологічних знань, умінь та навичок на всі верстви населення з урахуванням індивідуальних інтересів, стимулів та особливостей соціальних, територіальних груп та професійних категорій; комплексності екологічної освіти і виховання [1].

Система екологічної освіти передбачає врахування основних її аспектів:

• національного та регіонального підходів до вибору навчального матеріалу екологічного спрямування;

• гуманістичну спрямованість і зростаючу роль екологічних чинників у вирішенні глобальних проблем людства (раціонального використання природних ресурсів, забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, захисту середовища від забруднення промисловими та побутовими відходами, збереження видового і екосистемного біорізноманіття тощо);

• збереження фізичного і духовного здоров'я людини;

• зв'язку між набутими екологічними знаннями і життям, розкриття їх цінності не лише у виробництві, а й у повсякденному житті людини.

У цьому контексті потребує вирішення проблема виявлення психолого-педагогічних умов підвищення ефективності екологічної освіти у системі позакласної роботи з природничих дисциплін. Окремі аспекти окресленої проблеми висвітлені у працях видатних науковців: Г.О. Білявського, В.В. Вербицького, А.В. Гудзевича, Н.В. Левчук, О.С. Мамешиної, Г.П. Пустовіт та багатьох інших. Визначено основні параметри, рівні та напрями суб’єктивного ставлення особистості до природи в її онтогенезі та охарактеризовано типи її практичної діяльності у довкіллі. Обґрунтовано теоретико-методологічні та методичні основи модернізації змісту екологічної освіти і виховання учнів, концептуальні підходи й принципи відбору, структурування і побудови їх змісту у позашкільних навчальних закладах та критерії ефективності у формуванні компонентів екологічної вихованості особистості. Удосконалено класифікацію принципів, форм і методів, розроблено нові активні організаційно-педагогічні форми і методики екологічної освіти і виховання учнів та доведено їх ефективність [2].

Однак, залишається недостатньо розробленою проблема створення екологічно розвивального навчального середовища, що сприяє ефективному пізнанню природи як особистісної цінності в сучасному інформаційному суспільстві.

Формування екологічної свідомості, що ґрунтується на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності, передбачає вибір оптимальних методів і прийомів навчання з наданням учням максимального прояву самостійності під час проведення занять у природі, організації роботи на екологічній стежці, у природничо-краєзнавчих музеях, бібліотеках та наукових закладах.

На нашу думку, навчальна екологічна стежка - це ще одна можливість для глибшого вивчення природи рідного краю, пізнання її таємниць. Визначені зупинки - місця для організації екскурсій з біології, географії, занять з учнями різних вікових категорій. Також навчальна екологічна стежка дає можливість проводити пошукову та дослідницьку роботу впродовж року.

Для того, щоб молоде покоління усвідомило реальний сучасний екологічний стан довкілля та необхідність його бережливого використання, потрібні не тільки теоретичні знання, а й польові дослідження. Відвідуючи екологічні стежини, учні мають змогу на відносно невеликій території ознайомитися з різноманітними біоценозами, видовим складом живих організмів, зв’язками між ними і вивчити найбільш типові екологічні об’єкти, пов’язані з антропогенним впливом на природу.

У міського населення обмежена можливість спілкування з природою. Однією з актуальних проблем урбанізованої екосистеми є її антропогенне забруднення. Тому важливе значення мають рекреаційні зони міста, представлені природними ландшафтами (ліси, луки, озера, річки), а також штучними зеленими насадженнями (парками, садами). Вони позитивно впливають на стан навколишнього середовища і є показником екологічного благополуччя.

Екологічний проект «Екологічна стежина для всіх» реалізовується в рамках конкурсу малих грантів по соціальній мобілізації громад у Вінницькій області, організованого мережею громадських організацій, яка складається з Вінницького обласного комітету молодіжних організацій, ВОМГО «Наше Поділля», ВММЮО «Скити», ВОО «Вінницький прес-клуб» і фінансується за рахунок коштів National Endowment for Democracy (США)".

В рамках реалізації проекту розроблений маршрут екостежини парку «Дружби народів» (м. Вінниця), призначений для екскурсій тривалістю 2-2,5 години. Він включає 10 об’єктів (точок), де передбачені зупинки для показу цікавих об'єктів і розповіді про них. Інформаційна ємкість їх значно висока, що уможливлює перспективність розвитку екостежини та розширює тематику екскурсій.

Учні 5-6-х класів ЗШ І-ІІІ ступенів №32 Вінницької міської ради мали можливість провести подорож по екологічній стежині, яка розпочала свою роботу в парку у весняний період. В рамках екскурсії учні відвідали зупинки на екостежині, на яких розглядали інформацію про дамбу на річці Вишня, річку Дьогтянець, водне середовище, птахів парку, оцтову алею, ялинники та інше. Діти із великим задоволенням відповідали на запитання про природу рідного краю та вносили свої пропозиції по розбудові екологічної стежини та парку Дружби народів.

В рамках уроку-подорожі діти також продемонстрували виступ агітбригади «Екос», під час якого закликали усіх оберігати природу рідного краю, а також наголосили на великій залежності здоров’я людини від умов довкілля.

Така форма організації екологічної освіти учнів допоможе усвідомити універсальну цінність природи і необхідність збереження навколишнього середовища.

Література:

1. Концепція екологічної освіти України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-148b3b2021c2c.

2. Пустовіт Г.П. Сутність, функції, структура та класифікація методів екологічної освіти учнів у позашкільних закладах // Наукові записки. Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2002. – №3. – С. 18 –24.