Захарова Л.М. (канд. філол. наук, доцент), Поліщук А.В.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Особливості функціонування термінів спеціального призначення у понятійній сфері галузі цивільної авіації та способи їх відтворення при перекладі з англійської на українську мову

У сучасній лінгвістиці спостерігається постійне зростання інтересу до проблем термінології, і це не випадково, адже розвиток мовних засобів, що забезпечують комунікацію у спеціальних сферах спілкування, нерозривно пов’язаний з прогресом у науці та техніці, а також у інших сферах діяльності людини.

Проявом цієї тенденції є підвищений інтерес до мов спеціального призначення (далі МСП), що використовуються у різних галузях знань та розраховані на обмін досвідом та інформацією у різних сферах, а також до функціонування термінів у понятійних сферах цих галузей.

Виступаючи одним з найважливіших засобів вербалізації спеціального знання у науці, техніці, виробництві, освіті та інших сферах, МСП, смисловим ядром якої є термінологія, стає невід’ємним елементом професійної комунікації. Предметом нашого дослідження виступають терміни спеціального призначення у предметній галузі цивільної авіації, їх типи, моделі та способи перекладу [7, c. 112].

Ф.М. Березін та Б.М. Головін пропонують таку дефініцію поняття «термін»: «Термін – це слово чи словосполучення, що має професійне значення та виражає професійне поняття, а також використовується у процесі пізнання та засвоєння певного кола об’єктів та відношень між ними – з точки зору певної професії» [2, c. 136]. Таке розуміння комунікативних та когнітивних особливостей терміна дає можливість говорити про особливий семіотичний простір професійної сфери, в умовах якого і проявляються специфічні властивості термінів, перш за все їх системність.

Варто зазначити, що більшість дослідників сходяться на думці, що терміни за будовою можна розділити на:

• Прості, які складаються з одного слова (valve – клапан);

• Складні, які складаються з двох або більше кореневих морфем та пишуться разом або через дефіс (gangway – східці);

• Терміни словосполучення, що також поділяються на групи відповідно до кількості складників:

- Двокомпонентні (plain flap – простий закрилок);

- Трикомпонентні (secondary control surfaces – допоміжні площини керування);

- Полікомпонентні (solid propellant rocket engine – ракетний двигун на твердому паливі).

Розглядаючи терміни спеціального призначення як одиниці понятійної сфери галузі цивільної авіації, ми вважаємо за необхідне подати її характеристику. Понятійна сфера певної галузі знання являє собою сукупність усіх понять даної області знання. Понятійна сфера упорядковує явища логіко-психологічного рівня [10, с.3].

Якщо екстралінгвістична реальність, логічна будова мислення та мова мають властиві їм одиниці та закони, то і понятійна сфера також оперує своїми одиницями – концептами, які здатні групуватись у більш складні структури, що називаються понятійними категоріями [10, с. 4].

Ми дослідили концептосферу галузі цивільної авіації. Цивільна авіація — це авіація, що використовується для забезпечення потреб громадян і складається з наступних компонентів:

• перевезення пасажирів, багажу, вантажів і пошти;

• виконання авіаційних робіт в різних галузях економіки (сільському господарстві, будівництві, для охорони лісів, обслуговування експедицій тощо);

• надання медичної допомоги населенню і проведення санітарних заходів; проведення експериментальних і науково-дослідних робіт;

• проведення навчальних, культурно-просвітніх і спортивних заходів, а також пошуково-рятувальних і аварійно-рятувальних робіт і надання допомоги у разі стихійних лих [8, c. 3].

Уся сукупність концептів певної галузі утворює її понятійну сферу або концептосферу. Аналіз досліджуваної галузі дає підстави вважати, що репрезентація знань у концептосфері цивільної авіації може здійснюватись через такі концептуальні системи:

1) Типи повітряних суден та їх конструкція (aircraft types and design);

2) Типи та конструкція двигунів повітряного судна (аircraft engine types and design);

3) Бортові системи (аircraft systems);

4) Обслуговування повітряного судна та двигуна (аircraft and engine maintenance);

5) Планування аеропорту (airport design).

Беручи до уваги галузевий характер концептосфери авіації, а також те, що терміносистеми, які обслуговують окремі галузі знань, відображають знання в цій галузі і демонструють її у вигляді певним чином організованої структури, можна зробити висновок, що досліджувана концептосфера реалізується в мові за допомогою відповідної терміносфери.

Загалом, у галузі цивільної авіації нами було розглянуто 500 термінологічних одиниць, які ми розділили за тематико-понятійними групами, що відповідають концептуальним системам галузі цивільної авіації, а саме: 1) Типи повітряних суден та їх конструкція (aircraft types and design) (153 одиниці); 2) Типи та конструкція двигунів повітряного судна (аircraft engine types and design) (132 одиниці); 3) Бортові системи (аircraft systems) (102 терміни); 4) Обслуговування повітряного судна та двигуна (аircraft and engine maintenance) (62 терміни); 5) Планування аеропорту (airport design) (51 термін).

Усі п’ять тематико-понятійних груп подані у таблиці 1, також у таблиці наведені приклади термінів, їх кількісні та процентні співвідношення.

Таблиця 1.

Тематико-понятійні групи термінів концептосфери цивільної авіації

Тематико-понятійна група	Приклад терміна	Переклад	Кількість	Відсоток
Типи повітряних суден та їх конструкція	Landing gear	Шасі	153	30,6%
Типи та конструкція двигунів повітряного судна	Fuel manifold	Паливний колектор	132	26,4%
Бортові системи	Fire warning system	Система пожежної сигналізації	102	20,4%
Обслуговування повітряного судна та двигуна	Maintenance check	Експлуатаційна перевірка	62	12,4%
Планування аеропорту	Ground service	Наземна служба	51	10,2%
Всього			500	100%

Також ми розглянули терміни концептосфери цивільної авіації за їх будовою та з’ясували, що найчастіше у галузі цивільної авіації зустрічаються терміни-словосполучення, які представлені у кількості 346 одиниць (condition lever – важіль перемикання режимів роботи двигуна), а найрідше – складні терміни, що представлені у кількості 36 одиниць (seaplane – гідролітак).

Крім того, нами були виділені прості терміни, що представлені у кількості 118 одиниць (shell – кожух). Терміни-словосполучення, у свою чергу, поділяються на: двокомпонентні терміни-словосполучення, яких було відібрано 254 одиниці (tapered wing – трапецієвидне крило); трикомпонентні терміни-словосполучення, що представлені в роботі у кількості 71 одиниці (wing-flap selector valve – селекторний клапан закрилків) та полікомпонентні терміни-словосполучення, представлені у кількості 21 одиниці (landing gear position indicator – індикатор положення шасі).

Дані щодо частотності вживання певних типів термінів у різних тематико-понятійних групах цивільної авіації подані у таблиці 2.

Таблиця 2.

Найбільш частотні типи термінів спеціального призначення у тематико-понятійних групах галузі цивільної авіації

Типи повітряних суден та їх конструкція (aircraft types and design)
Найбільша частотність	Двокомпонентний термін-словосполучення (47%)	72 одиниці
Найменша частотність	Полікомпонентний термін-словосполучення (2%)	3 одиниці
Типи та конструкція двигунів повітряного судна (аircraft engine types and design)
Найбільша частотність	Двокомпонентний термін-словосполучення (74%)	81 одиниця
Найменша частотність	Складний термін (1,5%), полікомпонентний термін-словосполучення (1,5%)	2 одиниці 2 одиниці
Бортові системи (аircraft systems)
Найбільша частотність	Двокомпонентний термін-словосполучення (34%)	35 одиниць
Найменша частотність	Полікомпонентний термін-словосполучення (7%)	7 одиниць
Обслуговування повітряного судна та двигуна (аircraft and engine maintenance)
Найбільша частотність	Двокомпонентний термін-словосполучення (56%)	35 одиниць
Найменша частотність	Трикомпонентний термін-словосполучення (5%)	3 одиниці
Планування аеропорту (airport design)
Найбільша частотність	Двокомпонентний термін-словосполучення (61%)	31 одиниця
Найменша частотність	Полікомпонентний термін-словосполучення (2%)	1 одиниця

Окрім того, ми виділили основні структурні моделі мовної репрезентації термінів у галузі цивільної авіації. Загалом, було виявлено 39 моделей, а саме: 3 моделі простих термінів (N, V, Adj), 9 моделей складних термінів (Adj+N, N+Adj, N+N, N+Adv, N+Ven, N+Ving, Part+N, V+N, V+Part), 6 моделей двокомпонентних термінів (Adj+N, N+N, N+Ving, V+N, Ven+N, Ving+N), 10 моделей трикомпонентних термінів (Adj+Adj+N, Adj+N+N, Adj+Ving+N, Ven+N+N, Ving+N+N, N+Ving+N, N+V+N, Adj+Ven+N, Adv+Ven+N, N+N+N) та 14 моделей полікомпонентних термінів (Adj+Adj+Adj+N, Adj+N+N+Adj+N, Adj+N+N+N, Adj+N+V+Adj+V, Adj+N+Ving+Adj+N, Adj+Prep+N+N, Adj+Ving+N+N, N+N+Adj+N, N+N+N+N, N+Prep+N+N, N+Ving+Adj+N, Num+N+N+N+N, Num+N+N+N+N+Ving+N, Ving+N+N+N).

Також у ході дослідження нами були розглянуті способи передачі термінів концептосфери галузі цивільної авіації з англійської на українську мову, які були запропоновані В.Н. Коміссаровим [6, с. 172], Л.С. Бархударовим [1, с. 190], Я.І. Рецкером [9, с. 63] та В.І. Карабаном [5, c. 298]: відповідник, транскодування, калькування, пермутація (перестановка), субституція (заміна), конкретизація, генералізація, опущення, додавання, антонімічний переклад, описовий переклад, компенсація та модуляція.

За допомогою відповідника було перекладено 217 термінів (louver – проріз), а з використанням трансформацій – 283 терміни: з яких 13 одиниць було перекладено транскодуванням (fuselage – фюзеляж), 53 одиниці – калькуванням (сontrol stand – пульт управління), пермутацією – 52 одиниці (parking brake indicator – покажчик стояночного гальма), субституцією – 31 одиниця (bladed disc – диск з лопатками), конкретизацією – 14 одиниць (shrink – стискатися), генералізацією – 4 одиниці (control tower – контрольно-диспетчерський пункт), за допомогою опущення – 9 одиниць (turbine disc – диск), за допомогою додавання – 48 одиниць (turbine inlet temperature – температура на вході в турбіну), антонімічним перекладом – 2 одиниці (ice protection system – система антиобледеніння), описовим перекладом – 25 одиниць (vapour lock – замикання трубопроводу через пароутворення), за допомогою компенсації – 19 одиниць (high-wing airplane – високоплан), із застосуванням модуляції – 13 одиниць (two fire agent discharge fire extinguishing system – система пожежогасіння з двома чергами спрацювання).

Частотність використання певних способів перекладу в кожній тематико-понятійній групі цивільної авіації зображена на рисунку 1.

Рисунок 1.

Співвідношення способів перекладу термінів у тематико-понятійних групах концептосфери галузі цивільної авіації

З діаграми видно, що найчастіше в усіх тематико-понятійних групах концептосфери цивільної авіації для перекладу термінів використовується відповідник, а найрідше – антонімічний переклад та генералізація, які зустрічаються лише у двох групах.

Зіставлення англійських та українських термінів засвідчує, що в більшості англійських авіаційних термінів існує лише один український відповідник (landing gear – шасі; undercarriage – шасі; chassis – шасі). При цьому, деякі англійські терміни мають два або три відповідника, а ціла низка термінів не знаходить відображення в українських словниках. Це, безперечно, є серйозною проблемою у галузі перекладу авіаційної термінології.

Таким чином, розглянувши 500 термінів концептосфери цивільної авіації, ми з’ясували, що найчастотнішими є терміни-словосполучення, які представлені у кількості 346 одиниць, а найменш вживаними – складні терміни, що представлені у кількості 36 одиниць. Найчастіше для перекладу термінів спеціального призначення у понятійній сфері цивільної авіації використовувався відповідник, з його допомогою було перекладено 217 термінів, а найрідше – антонімічний переклад, яким будо передано 2 терміни.

На основі даних таблиць, можна зробити висновок, що усі групи концептосфери галузі цивільної авіації мають спільні риси, наприклад в усіх групах найчастотнішим способом перекладу термінів є відповідник, а найбільш часто вживаним типом терміна є двокомпонентний термін-словосполучення. Інтенсивне утворення терміносполучень у міру розвитку будь-якої сфери наукової і професійної діяльності, на думку С.В. Ільїної, є результатом суперечності між обмеженістю лексичного складу мови і необмеженістю потреби в називанні нових понять [4, c. 9]. Більш точно аргументує переважання терміносполучень в термінології В.П.Даниленко: «Термін не лише називає поняття, але й відображує в собі певною мірою зміст поняття. Ця остання характеристика терміна призводить до необхідності створення складних термінів, тобто термінів-словосполучень, які здатні повніше відобразити ознаки понять» [3, c. 78].

Часте використання відповідника при перекладі термінів предметної галузі цивільної авіації свідчить про те, що хоча цивільна авіація є молодою галуззю, її розвиток відбувається дуже стрімко.

Список використаної літератури:

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории переводов. – М.: Международные отношения, 1975. – 240 с.

2. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание: Учеб. пособие для студентов педагогических институтов по специальности «Русский язык и литература». – М.: Просвещение, 1979. – 416 с.

3. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. – М.: Наука, 1977. – 246 с.

4. Ильина С.В. Анализ речевого функционирования составных терминов в аспекте построения ИПЯ (на материале текстов по экономике, и управлению строительством): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01; 10.02.21 / Горьковский государственный университет им. Н.И.Лобачевского. – Горький, 1988. – 18 с.

5. Карабан, В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми: посібник-довідник для студ. вищ. навч. закл. / В. І. Карабан. – Вінниця: Нова книга, 2002. – 562 с.

6. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. – М.: Высш. шк., 1990. – 253 с.

7. Лейчик В.М. Терминоведение: Предмет, методы, структура. Изд. 4-е. — М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — 256 с.

8. Никитин Г.А., Баканов Е.А. Основы авиации: Учебник для ВУЗов гражданской авиации. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1984. – 261 с.

9. Рецкер Я.И. Пособие по переводу с английского языка на русский язык – М.: Просвещение, 1982. – 104 с.

10. Худяков А.А. Понятийные категории как объект лингвистического исследования // Аспекты лингвистических и методических исследований : сб. науч. тр. — Архангельск: ПГУ им. М.В.Ломоносова, 1999. – С. 3-13.

11. Хомутова Л.Н. Язык для специальных целей (LSP): вопросы теории // Хомутова Л.Н. / Вестник южно-уральского государственного университета. – 2007. – № 15 (87). – С. 55-62