Мартьянова М.Є., Левада Т.І.

Запорізький державний медичний університет, Україна

Гендерний аспект вираження ввічливості у французькому політичному дискурсі на прикладі опозиції «Чоловік-жінка» і «Жінка – Жінка»

Політична система є засадничою формою організації усіх сфер життя сучасного суспільства. Всі елементи поля політики, їх реалізації  відображенні в дискурс, де вони або складають власне предмет спілкування, або виступають елементами прагматичного контексту.  

Об'єктом дослідження є категорія ввічливості в гендерному аспекті

Предметом дослідження є гендерні маркери ввічливості в мовній поведінці політичних діячів.

Основна мета дослідження полягає у вивченні семантико-синтаксичних засобів, використовуваних для реалізації категорії ввічливості в політичних дискурсах різностатевими представниками французьких політиків.

Завдання полягає у визначенні набору і специфіки семантичних і синтаксичних засобів вираження категорії ввічливості в політичному дискурсі.

Надамо визначення таким термінам, як дискурс, гендер і ввічливість. Отже  дискурс – це система обмежень, що зумовлюють певною соціальною чи ідеологічною позицією і на необмежену кількість висловлювань.

На початку ХХ ст. з’явився новий термін, який являється   соціокультурним конструкт, пов'язаний з приписуванням індивідові якостей, певних норм поведінки, у тому числі і вербального, на основі його біологічної статі.

Наша тема пов’язана з виділенням гендерних аспектів в ввічливості, що є соціально­етичнию комунікативна категорією оппозитивного типу, що виконує функцію регулювання процесу спілкування і відображає повагу і доброзичливість.

Виділяють 3 типи ввічливості: негативна, позитивна  і стратегія вуалювання.

На прикладі політичного дискурсу політиків Н. Саркозі і С. Руаяль ми бачимо, що жінки прагнуть до простоти висловлювання, прямолінійності, частіше прибігають до наказового способу, не піклуючись про правильність своєї мови, а також проявляють агресивність ("Vous êtes très brutal).  В той же час чоловіки схильні проявляти свої почуття, вони ввічливіші і тактовніші при спілкуванні з протилежною статтю, що ми і бачимо на прикладі Н.Саркозі, який використав пом'якшення у своїй промові і компліменти своєму опонентові.  «Madame, pardon de vous le dire, vous faites une erreur.»)

А на прикладі політичного дискурсу політика Валері Пекресс і журналістки Феріди Сетіті видно, що жінки використовують позитивну ввічливість, що відображає їх повагу одна до одної (звертання «Mme Valérie»), а також негативну ввічливість, яка відображається пом’якшенням у вигляді підкреслення високого статусу опонента «Cest une question sur un secteur qui ne vous conserne pas, en tant que vous êtez le ministre du budjet, mais quest-que vous pouvez dire                     Розмежування політичного дискурсу в залежності від антагоністичних або неантагоністичних відносин між комунікантами дає змогу встановити, що гендерна відмінність більше проявляється в дискурсі при антагоністичних стосунках комунікантів. Такий дискурс представлений дебатами політиків-представників різних партій. Також, в дискурсі політиків-чоловіків переважає негативна ввічливість, що представлена використанням таких варіантів пом’якшення атаки позитивного обличчя співрозмовника як сталі вирази, поступки, використання вибачень, мінімізаторів, літоти та модальних фраз. Політики-жінки проявляють підвищену емоційність під час дебатів, прагнуть до простоти висловлювання, прямолінійності, частіше прибігають до наказового способу, не піклуючись про ввічливість у своїх висловлюваннях, а також проявляють агресивність. Використання негативної ввічливості у політиків-чоловіків представлено в іронії.                                                                              Дискурсивний жанр інтерв’ю і дебати однопартійних політиків мають неантагоністичний характер.  В цих жанрах політики-чоловіки переважно нехтують категорією ввічливості. Використання негативної ввічливості політиками-чоловіками має мету нашкодити позитивному обличчю адресата чи опонента за допомогою вираження несхвалення, критики, насмішки незгоди, використовуючи при цьому стратегії ухильності і мітігації для пом’якшення категоричності висловлювання та модальних виразів для пом’якшення категоричності оцінної номінації і вираження тактовнішої форми висловлювання думки. Позитивна ввічливість присутня в політичному дискурсі жінок-політиків, які використовують принципи консолідації і співробітництва, щоб зменшити дистанцію з адресатом. Політики-жінки більш зосередженні на збереженні свого позитивного обличчя, ніж на загрозі позитивного обличчя опонента.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                Карасик В.Л. Языковой круг: личность, концепты, дискурс – Волгоград: Перемена, 2002 – 147с.

2.                Здравомыслова  Е. Социология гендерных отношений и гендерный подход в социологии / Е. Здравомыслова,  А Теикина [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.owl.ru/win/books/articles/tz_sociology.htm

3.         Малашенко Т.Н. Основные понятия и параметры гендерной социологии: Методическое пособие – 2003- С.18

4.         Romain  Ch. Mise  en  scène  du  discours  politique médiatique: Les  taxèmes  de osition dans le débat politique [Электронный ресурс] // http://www. com. ulaval. ca/ab-o/contributions/Romain. pdf.