Круль Святослав Михайлович

Кандидат юридичних наук, адвокат,

Старший викладач кафедри кримінального права Юридичного інституту Прикарпатського університету ім. В. Стефаника

 

ЄРДР в досудовому розслідуванні: проблеми використання

Консолідований аналіз розвитку комп’ютерних програм та інформаційних технологій, які використовуються для автоматизації, комп’ютеризації та інформатизації слідчих підрозділів МВС України, СБУ, Генеральної прокуратури України, податкової міліції ДПА України свідчить про вкрай незадовільну та неякісну автоматизацію органів досудового слідства. Існуюче сьогодні на їх озброєнні інформаційно-довідкове забезпечення  не відповідає реальним потребам слідчої та судової практики. Звичайно, що тут є багато причин, але основна з них це напевно все ж-таки недостатня обізнаність слідчих з реальними можливостями сучасних інноваційних технологій і друга, не менш важлива, незадовільний стан новітніх розробок, щодо автоматизації слідчої діяльності необхідного  для виконання функцій у сфері кримінального судочинства [1, с. 70].

Водночас сьогодні не можна вести мову про реальне існування компетентного спеціального програмного інформаційно-довідкового забезпечення для підвищення ефективності процесуальних та контрольних функцій в діяльності слідчих, яке сприяло б запобіганню, протидії і розслідуванню злочинів. Разом з тим, те інформаційне забезпечення, яке є на озброєнні органів досудового слідства, розроблено на старих мовах програмування, які ніяк не відповідають сьогоднішнім вимогам і стандартам до роботи слідчого в ХХІ столітті. Існуючі автоматизовані місця слідчого такі як, АРМ-слідчий, АРМ-К (керівник), АРМ «Аргус следователь», РАКУРС та деякі інші хоча і сприяють та допомагають в роботі слідчого, але разом з тим збільшують його роботу, а й набагато перевантажують рутинними рекомендаціями. Аналіз комп’ютерного інформаційного забезпечення яким користуються слідчі відомства свідчить, що сучасні автоматизовані системи практично не задовольняють, оскільки дозволяють вносити дані про злочини, зберігати фотографії потерпілих і підозрюваних, вести протоколи допиту тощо. Водночас роздрукувати в нормальному вигляді протокол допиту в форматі А-4 з допомогою даної системи вже не може, а тому слідчому приходиться друкувати даний протокол знову ж таки в текстовому редакторі. Крім того, інша комп’ютерна програма вже не дозволяє документувати фотографії, але зате в відносно нормальному вигляді формує протоколи, окремих слідчих дій, але разом з тим вона вже не має можливості формувати звітність про діяльність слідчого, за день, тиждень, місяць, квартал, рік завдяки чому ця програма практично не використовується працівниками органів досудового слідства, оскільки самі звіти все рівно приходиться слідчим формувати в текстовому чи в табличному редакторі. Такі сучасні реалії автоматизації, комп’ютеризації, інформатизації сучасної слідчої практики [1, с. 70-71].

Дещо виправити цю проблему було запровадження в Кримінальному процесуальному кодексі загальнообов’язкової слідчої інформаційної системи Єдиний реєстр досудового розслідування (ЄРДР). Так відповідно до ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування [2].

В наслідок чого наказом Генеральної прокуратури України від 17 серпня 2012 року «Про єдиний державний          реєстр досудових розслідувань» було створено Єдиний реєстр досудових розслідувань. Цей нормативний акт було надіслано до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної податкової служби України для організації вивчення працівниками зазначених правоохоронних органів вимог Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань і забезпечення його належного виконання [3].

Відповідно до чинного КПК до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та (або) розпочав досудове розслідування;

 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження [3].

Згідно із вищевказаним Наказом Реєстраторами ЄРДР є:

- прокурори;

- слідчі - органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів державного бюро розслідувань (з моменту створення).

Користувачами Реєстру є:

- керівники прокуратур та органів досудового розслідування, прокурори, слідчі та інші уповноважені особи органів внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та Державного бюро розслідувань, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохороних органів та ведення спеціальних обліків відповідно до чинного законодавства.

Відомості з ЄРДР формуються у формі витягу. До нього з реєстру включається інформація про:

1) номер кримінального провадження;

2) дату надходження заяви, повідомлення та дату внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення;

3) прізвище, ім'я, по батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код ЄДРПОУ);

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

5) прізвище, ім'я, по батькові та дату народження особи, яку повідомлено про підозру;

6) орган досудового розслідування;

7) прізвище, ім'я, по батькові слідчого, який здійснює досудове розслідування або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво [3].

Формування Реєстру, розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ними самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником.

Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України , зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.

Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за виключенням випадків, коли таке попередження не можливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо [3].

Відповідно до розділу ІІІ наказу Генеральної прокуратури України від 17 серпня 2012 року Про єдиний державний         реєстр досудових розслідувань право доступу до відомостей, які внесені до Реєстру, мають:

- Держатель - у повному обсязі з урахуванням повноважень, якими наділені прокурори та керівники підрозділів Генеральної прокуратури України;

- прокурори та керівники прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, спеціалізованих (на правах обласних), міських, міських з районним поділом, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратур - у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими прокуратури та слідчими піднаглядних їм органів провадиться досудове розслідування;

- слідчі та керівники органів досудового розслідування - органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів державного бюро розслідувань (з моменту створення) - у межах кримінальних правопорушень, щодо яких цими органами провадиться досудове розслідування та здійснюється контроль за додержанням вимог кримінального процесуального законодавства;

- користувачі - у межах наданих адміністратором прав доступу для отримання інформації про розпочаті досудові розслідування та прийняті під час досудового розслідування рішення, забезпечення ведення спеціальних обліків, проведення аналізу результатів діяльності правоохоронних органів.

Проаналізувавши вищевикладене можна прийти до висновку, що слідчий який проводить безпосереднє розслідування злочинів, обмежений в інформації щодо інших кримінальних правопорушень. В наслідок чого, слідчі вважають малоефективним використання ЄРДР при розслідуванні розбоїв та інших злочинів, як інформаційно-довідкове забезпечення. Тому, пропонуємо дозволити слідчим, після повідомлення про підозру особи, доступ до інформації поза межами кримінальних правопорушень, щодо яких ними провадиться досудове розслідування. Крім, випадків передбачених законом про державну таємницю [4].

Список використаних джерел

1.   Біленчук П.Д., Круль С.М., Чижов Ю.В. Консолідований аналіз програмного забезпечення діяльності слідчого: сучасний стан та шляхи удосконалення і пріоритетного розвитку / П.Д. Біленчук, С.М. Круль, Ю.В. Чижов // Материали за 6-а международна научна практична конференція «Honor high School» 17-25 November  2010 – Том 11. Законъ. Държавна администрация.: София «Бял ГРАД БГ» ООД, 2010. – c. 70-73

2.   Кримінальний процесуальний кодекс України Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/4651-17.

3.   Наказ Генеральної Прокуратури України “ Про Єдиний реєстр досудових розслідувань”: від 17.08.2012 р., № 140. [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/pd.html?_m=publications&_t=rec&id=11052

4.   Про державну таємницю: закон України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16.