Зуєва Анна

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Науковий керівник: к.е.н., доц. Буднік М.М.

МОТИВАЦІЯ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ В ПРАКТИЦІ МЕНЕДЖМЕНТУ

Лише якісна продукція, гарна стратегія, прийнятність ціни товару, новітні технології. Головним фактором є саме працівники цього підприємства, оскільки від їх сумлінної праці залежить успіх, рівень прибутку та конкурентоспроможність компанії. Підбір підлеглих належить до однієї з найважливіших функцій сучасного менеджера. Важливо, щоб працівник був зацікавлений у своїх обов’язках, впевнений у своїх можливостях та підтримував головну мету підприємства. Останнім часом було виявлено сильну та стійку залежність між рівнем мотивації працівників та показниками ефективної діяльності усього підприємства. Складно однозначно встановити причинно-наслідкові зв'язки, оскільки кількість змінних, що визначають мотивацію працівників, дуже велика. У зв'язку з цим питання мотивації працівників підприємства для досягнення ефективної роботи як самих працівників, так і підприємства в цілому є актуальним.

Метою дослідження є аналіз дієвості та застосування основних методів мотивації працівників на підприємствах України та їх удосконалення з урахуванням міжнародного досвіду.

Підчас написання роботи було виявленно, що систематичне вивчення мотивації з погляду психології не дає змоги визначити точно, що ж спонукає людину до праці. Разом з тим дослідження поведінки людини в процесі праці дають деякі загальні пояснення мотивації, за якими можна створити варіанти мотивації працівника на робочому місці.

Основні задачі мотивації:

− формування в кожного співробітника розуміння сутності і значення мотивації в процесі праці;

− навчання персоналу і керівного складу психологічним основам спілкування у готельному підприємстві;

− формування в кожного керівника демократичних підходів до керування персоналом із використанням сучасних методів мотивації.

Мотивування трудової діяльності персоналу готельного комплексу включає в себе матеріальні і нематеріальні спонукання.[2.c 49]

У залежності від стимулюючої сфери, вони можуть бути поділені на мотиви матеріального і морального порядку.

Моральне мотивування можна поділити на:

а) ідейно-політичні (стимули, що діють в усьому суспільстві);

б) моральні стимули, що викликають певні відносини у даній групі людей (почуття колективізму, товариськості, взаємодопомоги в процесі роботи та ін.).

Велику групу мотивів трудової діяльності персоналу готельного комплексу становлять спонукання, які стимулюються самим змістом трудового процесу: почуття задоволення від творчого напруження сил, естетичне задоволення від добре зробленої речі та ін., тобто змістовні
мотиви праці [1. с. 55].

Система матеріальних стимулів праці ґрунтується на різноманітних спонукальних мотивах, які доповнюють один одного й підпорядковані меті щодо створення матеріальної зацікавленості у здійсненні трудової діяльності.

Матеріальне стимулювання реалізується насамперед через зміцнення та розвиток особистісних матеріальних стимулів. Основною формою яких є оплата праці. Оплата праці працівників готельного бізнесу складається з основної заробітної плати й додаткової. Основна заробітна плата працівника визначається тарифними ставками, розцінками, посадовими окладами. Рівень додаткової оплати праці встановлюється згідно з кінцевими результатами діяльності підприємства [2, с. 147].

Основні проблеми з якими може зустрітися керівник працюючий з підлеглими можна звести до наступних:

- незацікавленість працівників у процесі роботи;

- відсутність гнучкої системи мотивації персоналу;

- неналагоджена система виплати заробітної плати працівникам;

- відсутність системи делегування повноважень.

Щоб усунути можливі складнощі у стосунках з працівниками можна використовувати наступні методи та рекомендації :

1. Роботодавець повинен створювати для працівника такі умови, щоб він був зацікавлений своєю працею, формувати у нього позитивне відношення до своєї діяльності.

2. Система мотивації праці на підприємстві повинна будуватися на певних вимогах, які стимулюватимуть працівників до ефективної роботи, поліпшують показники діяльності.

3. Глибокі зміни в структурі і якості робочої сили, у змісті праці, вичерпання резервів зростання ефективності праці за рахунок фізичних можливостей потребують нетрадиційних підходів щодо стимулювання мотивації праці.

Як висновок, можна сказати, що в Україні рівень мотивування працівників ще відстає від рівня розвинених країн, що також відображається на стані її економіки. Необхідно створити атмосферу причетності працівників до фірми, задля їх ефективної та продуктивної праці.

Отже, мотивація – це процес стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, що направлена на досягнення індивідуальних та загальних цілей організації (підприємства).[1.c 60]

література:

1. Мельник Л. Г. Удосконалення методів мотивації працівників на підприємствах україни з урахуванням міжнародного досвіду / Л. Г. Мельник, О. М. Волк, Н. М. Гайтина, М. В. Рибалка // Вісник СумДУ. – 2012. –
№ 4. – С. 55-63.

2. Музиченко-Козловський А. В. Основні елементи механізму мотивування працівників / А. В. Музиченко-Козловський, А. В. Колодійчук // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.6. – С. 361-367.