Плужник Г.М., Сахарчук О.В.
Автомобільно–дорожній інститут
ДВНЗ «ДонНТУ»
ІМОВІРНА ОЦІНКА
РОЗРАХУНКОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК
АТМОСФЕРНИХ ОПАДІВ ПРИ ВОДНО-БАЛАНСОВИХ
РОЗРАХУНКАХ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Водно-балансовий метод широко використовується в сучасній науковій гідрологічній практиці при вивченні закономірностей формування стоку, оцінки надходження і втрат води в річках, каналах, водосховищах, озерах, ставках, малих водоймах.
Рівняння водного балансу є математичною моделлю кругообігу води обмеженої території.
Виходячи з аналізу факторів впливу на досліджуваний об'єкт рівняння водного балансу в загальному вигляді бачимо у вигляді залежності
Wб = Wо ± Wп ± Wг - Wи - Wф,
де Wо – річний обсяг надходження води у вигляді атмосферних опадів; Wп – річний обсяг поверхневих вод; Wг – річний обсяг притоку ґрунтових вод; Wи – річний обсяг випарування водної поверхні кар'єру-водойми; Wф – річний обсяг інфільтрації води через борти і дна кар'єру .
Річний обсяг
надходження води в кар'єр-водойму від атмосферних опадів може бути визначений за формулою:
Wo
= РСоFк ,
де РСо – середньобагаторічна сума річних опадів в районі будівництва;
Fк – площа поверхні кар'єру-водойми, обмежена його контуром по вододільним брівкам бортів.
Україна відноситься до районів недостатнього забезпечення водними ресурсами. На одного жителя приходиться 1100 м3 поверхневих і 400 м3 підземних вод. У розрахунку на душу населення води в 10 разів, а споживання в 17 разів менше, ніж в середньому по країнах СНД.
Водні ресурси територією країни розміщені вкрай нерівномірно. Недостатньо забезпечені ними південно-східна частина України з потужною промисловою базою і південь країни. Тому важливими представляються питання вивчення стану, використання, охорони та поповнення водних ресурсів на основі аналізу комплексу чинників, задіяних у цих процесах.
Регулювання водного балансу водойми неможливе без організації обліку та якісної обробки його складових, зокрема атмосферних опадів і випарування.
Для аналізу взято метеостанції, розташовані в різних кліматичних та ландшафтно-географічних районах України. Вибір станцій здійснено за найменшим числом років спостережень за атмосферними опадами.
На дев'яти метеостанціях проведено обробку місячної та річної кількості опадів з мінімальним рядом спостережень за 23 роки (Миргород) та максимальним – 61 рік (Київ). Для практичних цілей важливою задачею є облік екстремальних значень опадів, оскільки від них залежать основні параметри водойми.
Розрахунок появи
видатних значень опадів на дев'яти метеостанціях України проведено за отриманими
раніше річними сумами. Оцінюючи
проведені розрахунки з визначення повторюваності великих , значень величин
атмосферних опадів, можна зробити висновок, що повторюваність менше 10 років на
досліджуваних метеостанціях не спостерігалася.
Основними параметрами емпіричних і аналітичних кривих розподілу вважають: багаторічну середню величину досліджуваного ряду Х, коефіцієнт варіації Сv. коефіцієнт асиметрії Сs і відношення до коефіцієнта варіації Сs/Сv.
Розрахунки основних параметрів кривих розподілу річних максимумів опадів (РСО) зроблені по дев'яти метеостанціям міст України в загальній кількості 334. Результати розрахунків представлені в таблиці 1 .
Таблиця 1. Дані розрахунку основних параметрів кривих розподілу річних сум опадів (РСО) на метеостанціях України
Метеостанція |
Кілбкість років спостере ження |
Середнє значення РСо, мм |
Максималь-не значення РСо, мм |
Мінімальне значення РСо, мм |
Коефіцієнт варіації Сv |
Коефіцієнт Асиметрії СS |
СS/Сv |
Похибка |
Кам'янець-Подільський |
31 |
572 |
805 |
424 |
0,18 |
підбором |
2 |
3,23 |
Шепетівка |
41 |
571 |
808 |
376 |
0,17 |
2,65 |
||
Житомир |
39 |
552 |
968 |
372 |
0,19 |
3,04 |
||
Київ |
61 |
595 |
851 |
424 |
0,18 |
2,31 |
||
Кіровоград |
28 |
442 |
603 |
329 |
0,16 |
3,02 |
||
Кременчук |
33 |
460 |
696 |
311 |
0,23 |
4,01 |
||
Миргород |
23 |
487 |
709 |
272 |
0,22 |
4,58 |
||
Полтава |
44 |
487 |
837 |
283 |
0,25 |
3,77 |
||
Харків |
34 |
529 |
819 |
325 |
0,21 |
3,60 |
Визначення коефіцієнта СS, вимагає більшої тривалості ряду. Якщо ряд недостатній, то коефіцієнт СS визначають методом підбору, виходячи з відповідності емпіричної та аналітичної кривих. Як показав, досвід дослідження інших регіонів, для розрахунків кліматичних характеристик рекомендується співвідношення СS = 2СV .
Діючими нормативами методи визначення цих параметрів регламентовані тільки для гідрологічних характеристик. Методи розрахунків параметрів кривих розподілу ймовірностей перевищення опадів і випарування не нормовано . Однак, у практиці досліджень і розрахунків це пояснюється єдиною методичною основою використання математичної статистики до імовірнісного аналізу досліджуваних величин вибірок різного походження і призначення.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Клибашев К.П., Горошков И.Ф.
Гидрологические расчеты. - Л.:
Гидроме-теоиздат, 1970. - 459 с.
2. Перевозников Б.Ф., Плужник Г.Н. Карьеры-водоемы при устройстве
автомобильных дорог. – М., / Информавтодор, вып.8. Автомобильные
дороги,1994.-84с
3. Перевозников Б.Ф., Плужник Г.Н. Карьеры-водоемы при устройстве
автомобильных дорог. Обзорная информация. – М., Информатор 1994.-84с.