Л.М.Михайлова, доцент кафедри педагогіки та психології Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Культурологічна освіта як засіб орієнтації

учнів на цінності мистецтва

Дослідження ціннісних орієнтацій учнів актуалізується в наш час у зв’язку з кардинальними змінами в духовній, культурній, економічній сферах українського соціуму, що призводять до радикальних змін у свідомості і вчинках людей, особливо підліткового віку.

Сучасному суспільству потрібна людина високої культури, здатна до життєдіяльності в умовах міжкультурної інтеграції. Реалізація цієї мети обумовила в освітньому просторі актуалізацію естетичних цінностей (краса, гармонія, пропорційність, досконалість тощо) і способів взаємодії з ними. В основу цього процесу має бути покладено мистецтво, оскільки саме воно є тим засобом, яке здатне найсильніше впливати на внутрішній світ людини, пробуджувати в особистості найкращі почуття, формувати її свідомість.

Залучення школярів до кращих взірців художньої культури сприяє формуванню в них здатності до естетичного сприйняття й переживання, естетико-ціннісні орієнтації, розвитку творчої активності в мистецькій та трудовій діяльності.

Орієнтація учнів на цінності мистецтва розглядається як органічний компонент навчально-виховної системи школи (В.Бутенко, О.Дем’янчук, Л.Коваль, Л.Масол, Н.Миропольська, Г.Падалка, А.Щербо, Ю.Юцевич та ін.). Із цією метою розроблено державний стандарт в галузі естетичної культури, що охоплює всі види мистецтв, включає доробки зарубіжної та вітчизняної художньої культури, знайомить учнів з основами естетичних знань.

Поява в культурному просторі України американських та європейських мистецьких надбань, запозичення елементів культури Сходу визначають прояв різноспрямованих тенденцій: з одного боку, міжкультурну інтеграцію, з іншого – уніфікацію національної культури, і освіті належить сприяти формуванню в учнів свідомого ставлення до цих процесів, навчити толерантного ставлення до інших культурних систем і прагнення до збереження власної самобутності.

У світовій педагогічній науці й практиці описано й реалізовано різні культурологічні моделі. Залежно від провідної ідеї розрізняють спектр підходів – модель національної школи, “пілотна школа ХХІ століття”, школа “діалогу культур” тощо, в межах яких реалізуються завдання естетичного виховання особистості, що оновлюються в зв’язку з появою в культурному просторі суспільства нових художніх явищ, серед яких поляризація елітарного й популярного мистецтва з одночасним їх симбіозом у масовій свідомості.

Учені різних країн світу, зокрема американські вчені: М.Бауман, Д.Брітзман, Н.Зімфер, А.Майлз, К.Хоей та ін., польські науковці: Д.Барц, Й.Габерман, А.Гофрон, Г.Томас зосереджують свою увагу здебільшого на методологічних та методичних проблемах гуманітарної культурологічної освіти у вищій школі. Культурологічна підготовка студентів як наукова проблема вивчається російськими філософами та педагогами: Г.Авансова, Л.Воронкова, Г.Драч, Б.Єрасов, В.Межуєв, В.Розін, А.Філер, А.Шеманова. В українській науці основний масив праць присвячено проблемам культурологічної підготовки вчителів, однією зі складових якої є естетичний та художній розвиток особистості (Л.Бутенко, А.Валицька, З.Донець, В.Дряпіка, Т.Званова, А.Капська, В.Маслова, Л.Настенко, О.Рудницька, О.Щолокова).

Проблеми культурологічної освіти вимагають чіткого визначення її мети і завдань. Узагальнюючи досвід європейських країн та США, метою культурологічної освіти можна вважати етичний розвиток особистості та формування “міжкультурної компетентності”, яка трактується як позитивне ставлення до розмаїття культур, мов, звичаїв, поглядів у всіх галузях життя. Українські науковці (А.Бичко, Л.Ващенко, Л.Левчук, О.Комаровська, Л.Масол, М.Миропольська, С.Ничкало, О.Онищенко, О.Щолокова та ін.) в основі культурологічної освіти в загальноосвітній школі вбачають художньо-естетичну складову, яка охоплює всі види мистецтв, вітчизняну й зарубіжну художню культуру, основи естетичних знань шляхом упровадження в навчальні плани інтегративних курсів.

Важливим для розвитку поглядів на культурологічну освіту в межах загальноосвітніх навчальних закладів, здається, усвідомлення філософських ідей М.Бахтіна, В.Біблера, В.Розіна про культурологічне пізнання як ціннісне ставлення людини до світу, про естетичну свідомість, яка акцентує духовний аспект відчуття світу, морально-естетичне переживання буття з орієнтацією на цінності мистецтва. Науковці (В.Василенко, А.Здравомислов, М.Каган, В.Ольшанський, Л.Столович, В.Тугаринов, Ю.Шаров та ін.) визначають цінності як значущі явища, предмети реальної дійсності й культури з погляду їх відповідності /невідповідності потребам суспільства, соціальних спільнот, груп, особи, а естетичні цінності розглядають як відношення естетичних властивостей явищ або предметів до потреб, інтересів, ідеалів і смаків окремої особи та певних соціальних утворень. Естетичні орієнтації - це спосіб диференціації особою об’єктів матеріальної й духовної культури за їхньою естетичної значущістю, вони є об’єднуючою ланкою культури людини і суспільства й обумовлюють розвиток особистості. Отже, орієнтація на цінності мистецтва в існуючому розмаїтті творів зарубіжної й вітчизняної художньої культури полягає в цілеспрямованому педагогічному керівництві щодо заохочення учнів до засвоєння в першу чергу духовно збагачених мистецьких взірців, що сприятиме подальшому саморозвитку особистості й формуванню її естетичної свідомості.

Література

1. Гайдамака О. Інтегративна мистецька освіта – крок у майбутнє //Мистецтво та освіта.- 2006.- №4.- С.2-4.

2. Гаміна Т.С., Савченко Н.С. Естетичні цінності творів мистецтва //Наукові записки.- Вип.17.-Серія. Педагогічні науки.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.В.Винниченка, 1999.-С.60-70.

3. Жидков В., Соколов К. Искусство и социокультурная стратификация общества// http://www.narcom.ru

4. Масол Л. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах //Інф. зб МОНУ.-2004.-№10.