Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студент ОКР спеціаліст Войтко В.О., студент IV курсу Коваль І.А. к.б.н. Рогач В.В., к.с-г.н. Рогач Т.І.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту на динаміку накопичення різних форм азоту в рослин перців

Штучна регуляція росту і розвитку рослин за допомогою біологічно активних речовин є перспективним напрямком сучасного аграного виробництва. Серед синтетичних регуляторів значний інтерес викликають стимулятори росту та розвитку [1].

Серед овочевих рослин, що входять в раціон харчування людини, перець займає одне з головних місць, оскільки його плоди мають не тільки високі смакові, дієтичними та поживними властивостями але також відрізняються підвищеним вмістом вітамінів. У зв’язку з цим важливим є вивчення дії синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин [3].

У вегетаційний період 2014 року дослідження проводили на насадженнях перців СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини сорту «Антей» обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – аналогами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП) [2]. Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [4]. Статистичну обробку здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту перців під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту (рис.). Нами встановлено, що в процесі вегетації відбувався відтік різних форм азоту з підземного вегетативного органу до надземних органів дослідних рослин. Застосування

стимуляторів росту зумовлювало посилення відтоку азотовмісних сполук із коренів рослин перців.

В цілому вміст білкового азоту в рослин оброблених стимуляторами росту ГК₃ та 6-БАП був меншим ніж у контролі на 8 і 7%. При застосуванні 11-НОК вміст білкового азоту зростав на 12%. Вміст небілкового азоту в корінні при застосуванні 1-НОК та ГК₃ зростав на 11 і 25%, а за дії 6-БАП зменшувався на 14%.

Провівши аналіз динаміки накопичення азотовмісних сполук у стеблах нами встановлено, що протягом вегетації спостерігався зменшення вмісту усіх форм азоту, як у контролі, так і у досліді. На кінець досліджуваного періоду вміст білкового азоту після обробки 1-НОК зменшувався на 10%, а за дії ГК₃ на 20%. При застосуванні 6-БАП показник зростав на 16% у порівнянні з контролем. Препарати 1-НОК та 6-БАП збільшували вміст небілкового азоту у фазу активного карпогенезу на 50 і 69%, а ГК₃ зменшувала на 14%.

Нами досліджено, що протягом вегетації відбувалося спочатку збільшення, а потім зменшення загального азоту у листках рослин перців, як у контролі, так і у дослідних варіантах. За дії стимуляторів росту 1-НОК та 6-БАП таке зменшення відбувалося за рахунок, як білкового, так і не білкового азоту протягом вегетаційного періоду На початок фази активного карпогенезу після обробки цими стимуляторами росту вміст білкового та небілкового азоту відповідно зменшувався на 3 і 6% та 8 і 1%.

Після обробки ГК₃ вміст білкового азоту в листках зростав, але він був меншим ніж у контролі на 2%, тоді як небілковий знижувався на 38%.

Провівши аналіз накопичення та перерозподілу різних форм азоту в процесі формування плодів нами встановлено, що протягом вегетації зменшувався вміст усіх форм азоту, як у контролі так і у досліді. На кінець досліджуваного періоду вміст білкового азоту після обробки ГК₃ зменшувався на 5%, при застосуванні 1-НОК він практично не змінювався, а за дії 6-БАП збільшувався на 10%. Аналогічною була динаміка вмісту небілкового азоту у плодах перців сорту Антей.

Позитивною була і динаміка формування плодів на рослині за дії стимуляторів росту. На 40-й день після обробки при застосуванні 1-НОК кількість плодів на рослині перевищувала контрольний варіант на 14%. Після обробки ГК₃ кількість плодів на рослині зростала на 24%. 6-БАП підвищував кількість плодів на 5%.

Таким чином, посилене навантаження рослин урожаєм під впливом і стимуляторів росту інтенсифікувало гідроліз білків та відтік азотмістких сполук з вегетативних органів рослини до плодів, що формуються. Найбільш ефективним в даному випадку виявилося застосування гіберелової кислоти.

Отже, перерозподіл азотомістких сполук між вегетативними та генеративними органами в бік останніх зумовило зростання кількості плодів на рослині, а накопичення різних форм вуглеводів у плодах забезпечувало зростання їх маси, що повинно стати передумовою покращення урожайність культури перців.

Література

1. Вплив N-оксидів піридину на азотний метаболізм пшениці / А. В. Колісник, М. В. Драга, С. А. Шумік, М. М. Мусієнко // Физиология и биохимия культ. растений. – 2000. – Т. 32, № 5. – С. 394-400.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.