Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студент ОКР спеціаліст Гирко О.В., студент IV курсу Сьомак О.В.

к.б.н. Рогач В.В., .к.с-г.н. Рогач Т.І.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив інгібіторів росту на динаміку накопичення вуглеводів у рослин перців

Застосування ретардантів і етиленпродуцентів є одним із важливих напрямків сучасної фітофізіології [1]. Відомо, що ці речовини впливають на характер донорно-акцепториних відносин у рослині через перебудову їх асиміляційного апарату, зміну габітусу, співвідношення мас органів, появу нових атрагувальних центрів [1].

Перець – важлива овочева культура, яка займає чільне місце в раціоні. Його плоди багаті на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти [2].

У вегетаційний період 2014 року дослідження проводили на насадженнях перців СФГ «Бержан» с. Гобанівка Вінницької області. Рослини сорту Антей обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами: 2-ХЕФК, EW-250 і ССС-750. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна. Загальний вміст цукрів та крохмалю визначали йодометричним методом за Х.М. Починком [3]. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1”.

Нами встановлено, що ретарданти суттєво впливали накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин перців сорту Антей (рис.).

Аналіз динаміки цукрів у корінні перців вказує на те, що в процесі вегетації відбувається відтік вуглеводів від підземного вегетативного органу переважно за рахунок редукуючих форм цукрів та крохмалю. Обробка рослин ретардантами прискорювала процеси відтоку вуглеводів. Так, на кінець досліджуваного періоду вміст редукуючих цукрів у тканинах кореня за дії EW-250 зменшувався на 9%, а після обробки ССС-750 на 4%. При застосуванні 2-ХЕФК вміст редукуючих цукрів перевищував контрольний показник на 5%.

Відтік крохмалю із коріння рослин оброблених EW-250 і 2-ХЕФК також пришвидшувався. На кінець проведення досліджень спостерігалося зниження вмісту полісахариду у корінні дослідних рослин після обробки 2-ХЕФК та EW-250 відповідно на 11 та 8%. За дії ССС-750 вміст крохмалю зростав на 3%.

Провівши аналіз динаміки накопичення вуглеводів у стеблах рослин перців, констатуємо факт відтоку суми цукрів та крохмалю від осьового вегетативного органу. Причому за дії 2-ХЕФК та ССС-750 відтік цукрів відбувався більш інтенсивно ніж у контролі. На кінець вегетації за дії 2-ХЕФК та ССС-750 вміст суми цукрів у стеблах дослідних рослин зменшувався за рахунок моносахаридів. Зокрема, на початок фази сталого карпогенезу вміст редукуючих цукрів у стеблах перців оброблених 2-ХЕФК зменшувався на 6%. За дії ССС-750 показники відповідно зменшувалися на 9%.

При застосуванні EW-250 вміст редукуючих цукрів практично не змінювався протягом вегетації. На кінець періоду досліджень в стеблах вміст моносахаридів перевищував контрольний показник на 14%. 2-ХЕФК, EW-250 і ССС-750 зменшували вміст сахарози у стеблах рослин на 9, 7, 5%.

Аналіз динаміки вмісту крохмалю вказує на зменшення даного показника на початку вегетації та зростання в другій половині як у досліді, такі у контролі. На кінець досліджуваного періоду після обробки 2-ХЕФК вміст крохмалю у стеблах дослідних рослин перевищував контрольний показник на 22%. Ретарданти EW-250 та ССС-750 зменшували вміст полісахариду на 5 і 11%.

Результати наших досліджень свідчать, що в процесі вегетації відбувається постійне зменшення вмісту усіх форм вуглеводів у листках рослин. Нами встановлено, що ретарданти посилювали відтік редукуючих цукрів з листків до плодів, що формуються. Під впливом препарату ССС-750 вміст редукуючих цукрів зменшувався на початку фази карпогенезу на 43%. За дії 2-ХЕФК їх вміст зменшувався на 39%, а при застосуванні EW-250 на 36%.

Різною була динаміка накопичення сахарози. EW-250 та 2-ХЕФК збільшували її вміст у листках на кінець досліджуваного періоду на 47 і 29%. При застосуванні ССС-750 вміст сахарози зменшувався на 22%.

Інгібітори росту рослин з антигібереліновим механізмом дії 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 збільшували вміст крохмалю на 40, 50, 78%.

Встановлено, що протягом вегетації відбувалося інтенсивне накопичення цукрів, переважно за рахунок редукуючих форм, як у контролі так і у дослідах.

Нами досліджено, що при застосуванні ретардантів EW-250 та ССС-750 відбувалося зменшення основної запасаючої форми полісахаридів у плодах протягом усього досліджуваного періоду на 38 і 39%. За дії 2-ХЕФК, як і у контролі вміст крохмалю у плодах зростав, однак у плодах рослин оброблених 2-ХЕФК його вміст у кінці вегетації був меншим ніж у контролі на 9%.

Результати наших досліджень свідчать, що ретарданти 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 зменшували вміст сахарози на початку фази формування плодів відповідно на 28, 40 ,9%. Вміст редукуючих цукрів був близьким до контролю.

Такі зміни у перерозподілі та накопиченні вуглеводів у органах рослин перців сорту Антей мали суттєвий вплив на продуктивність культури. Нами встановлено, що за дії EW-250 сира маса плодів на початок фази активного карпогенезу перевищувала контрольний показник на 28%, при застосуванні ССС-750 на 22%. За дії 2-ХЕФК сира маса плодів зменшувалася на 7%.

Таким чином, застосування EW-250 та ССС-750 зумовлювало перерозподіл потоків асимілятів до господарськоцінних органів – плодів. Нами встановлено, що середня маса одного плоду за дії EW-250 становила 71,02±3,53 г., при застосуванні ССС-750 74,65±3,68 г., а за дії 2-ХЕФК 55,52±2,67. У контролі середня маса одного плоду становила 46,39±2,24 г.

Література

1. Баскаков Ю. А. Регуляторы роста растений / Ю. А. Баскаков, А. А. Шаповалов. – М. : Знание, 1982. – 64 с.

2. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

3. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.